Вирок

від 17.05.2016 по справі 596/745/16-к

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 596/745/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р.

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Гусятин кримінальне провадження №12015210170000341, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.12.2015 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.09.2002 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ст.ст. 186 ч.1, 76 п. 4, КК України до 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 19.08.2004 року Гусятинським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 4-х років позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України приєднано З місяці згідно вироку Гусятинського районного суду від 18.09.2002 року, всього 4 роки 3 місяці позбавлення волі. 23.01.2007 року згідно ст. 82 КК України замінено позбавлення волі на 2 роки виправних робіт з відрахуванням 20%. 16.03.2011 року Гусятинським районним судом за ст.185 ч. 2 КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 25.08.2011 року згідно ст.3 п «а» ЗУ «Про амністію», ст.409 КПК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2015 року, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння прийшов в будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , де проживає його знайомий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час перебував в одній з кімнат та лежав на ліжку.

Близько 21 год. між ними, під час розмови виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки в ділянку грудей, від яких ОСОБА_4 впав на ліжко. Далі ОСОБА_6 взяв біля ліжка дерев`яне крісло та утримуючи його в руках, умисно наніс ОСОБА_4 декілька ударів в ділянку голови та правої ключиці, чим спричинив тілесні ушкодження і пошкодив крісло.

В подальшому ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_6 від себе та почав вибігати з приміщення вказаної кімнати, а ОСОБА_6 , перебуваючи з-заді умисно наніс йому ще один удар дерев`яним кріслом по правій нозі. Внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесне ушкодження.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_6 взяв із столу в праву руку складаний ніж, розклав його, підійшов до ОСОБА_4 , який в той час підвівся і стояв біля ліжка, обличчям повернутий до нього та завівши свою праву руку з ножем за спину ОСОБА_4 , умисно наніс ним удар в поперекову ділянку з ліва, від якого ОСОБА_4 отримав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Внаслідок умисних злочинних дій, ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого торако-абдомінального поранення зліва з ушкодженням діафрагми та міжреберної артерії, що супроводжувалося утворенням великого гемотораксу та гемоперітонеума, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень; перелом правої ключиці і перелом правої малогомілкової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, підшкірну гематому правої тім`яної ділянки, навколоорбітальну гематому зліва, синця в ділянці лівого сосковивідного відростка, «осаджених ран» на обличчі, які відносяться до тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав повністю, пояснивши, що він дійсно за обставин, встановлених в справі, а саме 19 грудня 2015 року, близько 21 год., в стані алкогольного сп`яніння в будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , де проживає його знайомий ОСОБА_4 , під час суперечки наніс ножем один удар в поперекову ділянку тулуба потерпілого, від якого останній впав на диван. Ніж, яким наносив удар витер об бушлат потерпілого та поставив йому в кишеню.

Додатково пояснив, що також наносив удари кулаком правої руки в ділянку грудей потерпілого, про те внаслідок того, що був п`яний не може пригадати чи спричиняв потерпілому тілесні ушкодження, наносячи удари дерев`яним стільцем.

Розкаюється у вчиненому, цивільні позови прокурора про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином визнає повністю.

Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України повністю доведена в судовому засіданні зібраними по справі доказами.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 19 грудня 2015 року він перебуваючи вдома вечером почув шорох та побачив, що в кімнату зайшов ОСОБА_6 . По його зовнішньому вигляду він зрозумів, що обвинувачений перебуває в нетверезому стані, хотів з ним (потерпілим) випити, на що він відмовив.

ОСОБА_6 розлютився та почав наносити удари кулаками в грудну клітку потерпілого, взяв дерев`яний стілець та вдарив його по голові. Далі запустив дерев`яним стільцем по його нозі. Згодом взяв зі столу розкладний ніж і наніс йому удар в ліву половину грудної клітки ззаду. Після того ОСОБА_6 витер ніж об його бушлат та кинув ножа в кишеню бушлата. Він (потерпілий) вибіг з хати та почав кричати. Сусід ОСОБА_7 викликав швидку та міліцію.

Щодо покарання обвинуваченого, просить його суворо не карати, претензій до нього не має.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повністю підтвердив показання потерпілого, показав, що 19.12.2015 року біля 10 год. вечора до нього прийшов ОСОБА_4 та сказав, що його «.. ОСОБА_8 його підрізав.. запхав ножа». Він бачив в потерпілого з лівої сторони частини тулуба кров. Він подзвонив до ОСОБА_9 і вони викликали швидку. З потерпілого зняли верхній одяг.

Аналогічні показання в суді дав свідок ОСОБА_9 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 повністю підтвердила показання свідків, показала, що 19.12.2014 року їй подзвонив ОСОБА_9 та повідомив, що її син побив ОСОБА_4 вона побігла до ОСОБА_7 та побачила ОСОБА_4 , який сидів на кріслі, приїхали швидка і потерпілого завезли до лікарні.

Її син повернувся додому біля 10 год. вечора, перебував в стані алкогольного сп`яніння, на колінах його штанів була кров. Син їй пояснив, що нічого не пам`ятає. Біля 1 год. ночі приїхала міліція.

Допитана в якості свідка ОСОБА_11 показала, що 19 грудня 2015 року вечером їй зателефонували та повідомили, що її батько в лікарні. Під час огляду одягу батька вона виявила ніж, який згодом вилучили працівники міліції.

Аналогічні показання про обставини нанесення тяжких тілесних ушкоджень обвинувачений ОСОБА_6 показав при проведенні слідчого експерименту з його участю згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 24 грудня 2015 року.(а.с.134-136).

Згідно даних протоколу огляду місця події від 20.12.2015 року, в процесі огляду місця події домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено одяг з слідами пошкоджень та плямами речовини бурого кольору. (а.с.84-90).

Винність обвинуваченого ОСОБА_6 в спричиненні ОСОБА_12 умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння доводиться також висновками судово-медичних експертиз.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 41 від 08.02.2016 року «..у ОСОБА_4 виявлені слідуючі тілесні ушкодження:проникаюче торако-абдомінальне поранення зліва з ушкодженням діафрагми та міжреберної артерії, що супроводжувалось утворенням великого гемотораксу та гемоперітонеума; перелом правої ключиці; перелом правої малогомілкової кістки; закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку; підшкірна гематома правої тім`яної ділянки; навколоорбітальна гематома зліва; синець в ділянці лівого сосковидного відростка; «осаднені рани» на обличчі.

Проникаюче торако-абдомінальне поранення зліва з ушкодженням діафрагми та міжреберної артерії, що супроводжувалось утворенням великого гемотораксу та гемоперітонеума, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Перелом правої ключиці та перелом правої малогомілкової кістки, за ознакою тривалого розладу здоров`я, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Спричинена травма голови (закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку; підшкірна гематома правої тім`яної ділянки; навколоорбітальна гематома зліва; синець в ділянці лівого сосковидного відростка; «осаднені рани» на обличчі) відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Перелом правої ключиці; перелом правої малогомілкової кістки; закрита черепно- мозкова травма зі струсом головного мозку; підшкірна гематома правої тім`яної ділянки; навколоорбітальна гематома зліва; синець в ділянці лівого сосковидного відростка; «осаднені рани» на обличчі, враховуючи їх вид, утворилися від дії тупих предметів.

Всі виявлені на тілі ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли утворитися в час та при обставинах вказаних у постанові та вказаних самим потерпілим.

Враховуючи кількість виявлених лікарями у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, по його тілу було нанесено не менше семи травмуючих ударів». (а.с.93-98).

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз від 29.12.2015 року № 888, від 18.02.2016 року № 86, від 19.01.2016 року № 17, від 19.02.2016 року № 87, від 20.01.2016 року № 16, від 20.01.2016 року № 18, від 19.02.2016 року №19, від 30.12.2015 року № 889, від 23.12.2015 року № 886, кров громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_6 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров у слідах, що розташовані на одязі громадянина ОСОБА_4 та рушнику, наданих на експертизу, може походити як від ОСОБА_4 , так і від ОСОБА_13 .

При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук ОСОБА_6 знайдено кров та епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі, що підтверджується виявленням у ядрах клітин, відповідного статевоспецифічного маркера.

На підставі отриманих результатів, з урахуванням групи крові зазначених у постанові осіб, не виключається походження виявлених у піднігтьовому вмісті слідів від змішування клітин самого ОСОБА_6 та крові ОСОБА_4 , або будь-якого іншого чоловіка - носія антигену Н системи АВ0.

В піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_4 знайдено епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні в цих об`єктах визначено антиген Н системи АВО. Розташування в препаратах клітин з ядрами пластами свідчить про їх травматичне походження. Крові не виявлено. Виявлені в піднігтьовому вмісті рук сліди можуть походити від чоловіка (чоловіків), для крові якого (яких) властивий антиген Н системи АВО, в тому числі і від ОСОБА_6 (а.с.102-105, 106-109, 110-111, 114-117, 118-120, 121-122, 131-132, 161-164, 165-166).

Як слідує із змісту висновку судової трасологічної експертизи холодної зброї № 1.2-50/16 від 16.02.2016 року, ніж, який 20.12.2015 року добровільно видала донька ОСОБА_4 ОСОБА_11 до категорії холодної зброї не відноситься. Він є господарсько-побутовим інструментом складаним ножем загального призначення, що виготовлений заводським способом. (а.с.128-131).

Крім наведених доказів, винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

¦Витягом з кримінального провадження (а.с. 160);

¦Протоколами огляду предметів від 21.12.2015 року, від 20.02.2016 року, від 20.12.2015 року (а.с.167-168, 169-170, 173-174).

¦Постановами слідчого про визнання речовими доказами (а.с.112, 123, 125).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 25.12.2015 року № 1713, при дослідженні взірця крові ОСОБА_6 , відібраного 20.12.2015 року о 6 год. знайдено етиловий спирт в концентрації 1,70 (проміллє). (а.с.99-100).

Як встановлено при розгляді справи, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння саме на ґрунті особистих неприязних стосунків під час суперечки умисно спричинив ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент заподіяння.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 678 від 25.12.2015 року, на період часу, який відноситься до інкримінованого ОСОБА_6 діяння останній тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки легкої розумової відсталості та розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Означені розлади психіки не позбавляли ОСОБА_6 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними у гой час до якого відносяться інкриміновані йому діяння.

За теперішнього часу ОСОБА_6 виявляє ознаки легкої розумової відсталості та розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. По своєму психічному стану в даний час ОСОБА_6 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. (а.с.155-156).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб його вчинення, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, що обтяжують покарання, а саме, що злочинні дії вчинені обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння, а також рецидив злочинів і приходить до висновку, що виправлення, перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому слід призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 121 КК України.

При цьому суд також враховано, що обвинувачений розкаявся у вчиненому. Також судом враховано думку потерпілого ОСОБА_4 про те, щоб суворо не карати обвинуваченого.

Призначене покарання у виді позбавлення волі є достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою. Строк відбуття обвинуваченим покарання слід рахувати з моменту застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 23 грудня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.

Суд вважає доцільним продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 2 місяці, а саме до 17 липня 2016 року.

Прокурором пред`явлено цивільні позови в інтересах Держави в особі Копичинської комунальної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 245, 14 грн., в особі комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 634 грн., в особі Військового-медично клінічного центру Західного регіону про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 9224 грн. 37 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 зазначені цивільні позови прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину визнав повністю.

При розгляді цивільних позовів судом встановлено наступне.

Як слідує із змісту довідки Копичинської комунальної районної лікарні, на лікування ОСОБА_12 витрачено 245, 14 грн.(а.с.19).

Як вбачається із змісту інформації комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» від 13.01.2016 року, вартість затрат на лікування та перебування потерпілого ОСОБА_12 становить 634 грн. (а.с.13).

Згідно довідки Військового-медично клінічного центру Західного регіону від 26.01.2016 року № 279, вартість лікування військовослужбовця ОСОБА_12 становить 9224 грн. 37 коп. (а.с.16).

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що цивільні позови Прокурора про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину обґрунтовані, визнані обвинуваченим, а тому підлягають до задоволення.

Слід стягнути з ОСОБА_6 в користь Копичинецької комунальної районної лікарні (р/р № 35411001152102 в ГУДКСУ у Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 02000613, МФО 838012) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 245 гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1 (р/р № 31414544700001 в ГУДКСУ у Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 379775990, МФО 838012) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 634 гривні.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Військового-медично клінічного центру Західного регіону (р/р № 31252249200712 в ДКСУ, Код ЄДРПОУ 08160677, МФО 820172) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 9224 гривні 37 копійок.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а також слід стягнути з обвинуваченого на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи холодної зброї № 1.2-50/16 від 16.02.2016 року в розмірі 491 грн.4 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 продовжити на два місяці до 17 липня 2016 року.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту взяття його під варту, а саме з 23 грудня 2015 року, зарахувавши в строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 23 грудня 2015 року по 17 травня 2016 року, у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов Прокурора в інтересах Держави в особі Копичинецької комунальної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Копичинецької комунальної районної лікарні (р/р № 35411001152102 в ГУДКСУ у Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 02000613, МФО 838012) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 245 гривень 14 копійок.

Цивільний позов Прокурора в інтересах Держави в особі комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1 (р/р № 31414544700001 в ГУДКСУ у Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 379775990, МФО 838012) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 634 гривні.

Цивільний позов Прокурора в інтересах Держави в особі Військового-медично клінічного центру Західного регіону про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Військового-медично клінічного центру Західного регіону (р/р № 31252249200712 в ДКСУ, Код ЄДРПОУ 08160677, МФО 820172) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 9224 гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи холодної зброї № 1.2-50/16 від 16.02.2016 року в розмірі 491 грн.4 коп.

Речові докази:

¦складаний ніж загального призначення, який поміщено у сейф-пакет «Експертна служба» з № 0433614, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Національної поліції в Тернопільській області знищити;

¦тампони змиву з правої і лівої руки ОСОБА_6 в двох паперових пакетах, зрізи нігтів з правої та лівої руки ОСОБА_4 в двох паперових конвертах, піднігтьовий вміст правої і лівої руки ОСОБА_6 в двох паперових пакетах, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Національної поліції в Тернопільській області знищити;

¦кофту чорного кольору, кофту світло-коричневого кольору, кофту сірого кольору, рушник білого і червоного кольорів, із слідами крові та пошкодженнями, які опечатано в пакет з полімерного матеріалу; куртку балонову коричневого кольору із слідами крові та пошкодженням, яку опечатано у сейф-пакет з № 0706158;куртку камуфльованого забарвлення із слідами крові та пошкодженням, яку опечатано у сейф-пакет з № 0706157; пошкоджене дерев`яне крісло, до якого прикріплено бірку, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Національної поліції в Тернопільській області повернути потерпілому ОСОБА_4 .

Вирок, якщо інше не передбачене нормами КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно.

Суддя Гусятинського районного суду ОСОБА_1