Постанова

від 08.06.2016 по справі 185/4655/16-к

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/4655/16-к

Провадження 1-кп/185/284/16

В И Р О К

іменем України

08 червня 2016 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда кримінальне провадження №42016040000000442 внесене в ЄРДР 24.05.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України

та Угоду про визнання винуватості, укладену між процесуальним керівником прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області юристом 2-го класу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 24 травня 2016 року

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_5

встановив:

ОСОБА_3 , відповідно до наказу начальника Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової адміністрації України № 56-о від 18.05.2011 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу платників податків управління податкового контролю юридичних осіб та являючись службовою особою - працівником правоохоронного органу, яка у своїй діяльності зобов`язана неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, а також діяти на засадах законності та неупередженості, вчинила умисний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , як службова особа, у своїй діяльності зобов`язана неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства та посадової інструкції, згідно якої головний державний податковий ревізор-інспектор здійснює проведення документальних перевірок юридичних осіб, виявлення в ході перевірок схем і механізмів, використаних з метою штучного збільшення валових витрат, податкового кредиту з ПДВ, навмисного утворення збитковості або малоприбутковості суб`єктами господарювання, заниження доходу або податкових зобов`язань з ПДВ платниками податків, оформлення результатів перевірок, підготовка та направлення податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до платників податків за наслідками проведення перевірок, забезпечення надходжень до бюджету донарахованих сум податкових зобов`язань за результатами контрольно-перевірочної роботи, забезпечення проведення планових документальних перевірок платників податків у терміни, визначені планом - графіком перевірок.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією і законами України.

Пунктом 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції від 07.05.2011) встановлено, що державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, інше. За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Стаття 86 Податкового кодексу України визначає, що результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Відповідно до п. 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника податків.

Згідно вимог п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

У відповідності до п.п. 1 п. 180.1 ст. 180 ПК України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється як платник податку на додану вартість, а згідно з вимогами п.п. б) п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 186.2.2. п. 186.2 ст. 186 ПК України місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна за місцезнаходженням нерухомого майна.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем достачання яких є митна територія України.

Нехтуючи вищезазначеними нормами діючого законодавства, а також нівелюючи основні засади державної податкової служби в Україні, являючись представником державного органу виконавчої влади та відповідно до своїх функціональних обов'язків наділеною компетенцією на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами податкового законодавства, проведення документальних перевірок, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів, інших обов`язкових платежів, установлених законодавством, інспектор податкової служби III рангу ОСОБА_3 при виконанні своїх службових обов`язків вчинила зловживання ними в інтересах третіх осіб за наступних обставин.

У 2011 році службові особи Ленінської ОДПІ у м. Луганську та ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька надіслали на адресу Західно-Донбаської ОДПІ акти перевірок, якими констатовано відсутність взаємовідносини ПП БПФ «Вінко» з підприємствами - постачальниками дизельного пального, тобто відповідно до актів № 187/23-36562542 від 01.04.2014, № 518/16-36562542 від 13.04.2011 по TOB «ТД «Промінвестгруп», № 1702/16-36901576 від 13.08.2010 по ПП «ВКФ «Лугсервіс», № 511/16-36991020 від 13.04.11 по ПП «Спецмегамостач-Д» та акт № 29/23-2-36888420 від 11.03.2011 по TOB «Промекономбуд», ПП БПФ «Вінко» отримувала від зазначених підприємств, які здійснюють формування незаконного податкового кредиту без його фактичного внесення до бюджетного фонду, документи для його формування.

У ході проведення планової виїзної документальної перевірки ПП БПФ «Вінко» (код 23079493) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2011, у період часу з 06.05.2011 по 03.06.2011 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 , досліджена податкова інформація, викладена у вищезазначених актах Ленінської ОДПІ у м. Луганську та ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька, та встановлена відсутність господарських операцій ПП БПФ «Вінко» по взаємовідносинам з TOB «ТД «Промінвестгруп», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ПП «Спецмегапостач-Д», а також з TOB «Промекономбуд» та встановлено порушення ПП БПФ «Вінко» п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, тобто встановлено завищення підприємством ПП БПФ «Вінко» податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними суб`єктами господарювання на суму 1846829,95 грн. Також у ході проведення вказаної перевірки ОСОБА_3 встановлено факт правомірного декларування ПП БПФ «Вінко» податкових зобов`язань по господарським операціям з реалізації дизельного пального контрагентам-покупцям реального сектору економіки.

При цьому, у ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на зловживання своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, реалізуючи який вона, знаходячись у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14-А, з метою не донарахування ПП БПФ «Вінко» податкових зобов`язань на суму 1846829,95 грн., діючи при цьому в інтересах даної юридичної особи, умисно, внесла до акту перевірки №362-/23/2-23079493 від 10.06.2011 інформацію щодо відсутності об`єктів оподаткування з податку на додану вартість при реалізації товарів підприємствам-контрагентам (покупцям) реального сектору економіки на суму 1933330.64 грн.

У такий спосіб ОСОБА_3 , використовуючи надані їй посадові повноваження усупереч інтересам служби, діючи як службова особа контролюючого органу, грубо порушуючи при цьому нормативні приписи п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції від 07.05.2011) п.п. 21.1.1, п. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21, п.п. 54.3.2, п.54.3 ст. 54, ст. 58, п.86.10 ст. 86, ст. 185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на 10.06.2011) і цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зазначила в акті перевірки відповідні відомості, в частині відсутності об`єкту оподаткування при реалізації товарів ПП БПФ «Вінко», які унеможливили донарахування підприємству податкового зобов`язання, що підлягало сплаті до державного бюджету.

Бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 , створивши, як службова особа контролюючого органу складанням такого висновку в акті перевірки № 362-23/2-23079493 від 10.06.2011, підґрунтя для прийняття остаточного рішення, яке було б винесене на користь об`єкта перевірки, направила зазначені матеріали заступнику начальника Західно-Донбаської ОДПІ ОСОБА_6 , яким 25.06.2011, у порушення чинного законодавства було винесено податкове повідомлення-рішення №0000572342, 0000582342, 0000542342 від 25.06.2011, у яких не визначені податкові зобов`язання з ПДВ ПП БПФ «Вінко» за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 на суму 1846829 грн 95 коп.

Таким чином, протиправні умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в грубому порушенні нею вимог ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції від 07.05.2011) п.п. 21.1.1, п. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21, п.п. 54.3.2, п.54.3 ст. 54, ст. 58, п.86.10 ст. 86, ст. 185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на 10.06.2011), вчинені шляхом зловживання своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, призвели до ненадходження до Державного бюджету України грошових зобов`язань платника податку на суму 1846829 грн 95 коп., спричинивши тим самим шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді матеріальних збитків, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що являється тяжкими наслідками.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, кваліфікуються за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008).

Обвинувачена ОСОБА_3 , вину визнала повністю, щиро розкаялася.

Враховуючи, що між обвинуваченою та прокурором досягнута угода про визнання винуватості під час досудового розслідування, причому ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин. Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст.364 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008), істотних для даного кримінального провадження обставин, визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посаду головного державного податкового ревізора-інспектора в державних податкових інспекціях України строк на 1 рік. З урахуванням положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Суд розглянув справу відповідно до положень ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПКта КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді вид та міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 суду пояснила, що вона підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі з узгодженою мірою покарання згодна, зазначила, що угода є добровільною, вона цілком розуміє свої права та усвідомлює наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які їй були роз`яснені прокурором та судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008), який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Згідно з ч. 2ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2ст. 364 КК України, у червні 2011 року.

Відповідно до наказу начальника Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, ОСОБА_7 , № 56-о від 18.05.2011 року, ОСОБА_3 переведено 18.05.2011 року на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника.

Згідно з актом перевірки №362-/23/2-23079493 від 10.06.2011 року, ОСОБА_3 ,

з метою не донарахування ПП БПФ «Вінко» податкових зобов`язань на суму 1846829,95 грн, діючи при цьому в інтересах даної юридичної особи, умисно, внесла до акту перевірки №362-/23/2-23079493 від 10.06.2011 інформацію щодо відсутності об`єктів оподаткування з податку на додану вартість при реалізації товарів підприємствам-контрагентам (покупцям) реального сектору економіки на суму 1933330.64 грн.

На час скоєння ОСОБА_3 злочину була чинною редакція Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року (чинна з дати опублікування).

Згідно цієї редакції, ч. 2ст. 364 КК Українивстановлено кримінальну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Санкцією наведеної норми встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю на строк до трьох років.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 24 травня 2016 року.

Угода, в частині погодження покарання, відповідає вимогам ч. 2, 3ст. 75 КК України, оскільки тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази суду не надані.

Цивільний позов у справі - відсутній.

Судові витрати, за проведення судово-економічної експертизи № 70/36-579 від 06.11.2015 року, в сумі 8102 гривні 16 копійок, відповідно до вимог ч. 2ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373-376, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості від 24 травня 2016 року по кримінальному провадженню № 42016040000000442 від 24.05.2016 року укладену процесуальним керівником прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області юристом 2-го класу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008) та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посаду головного державного податкового ревізора-інспектора в державних податкових інспекціях України строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

Встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

В силу п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судово-економічної експертизи в сумі 8102 гривні 16 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його оголошення, з підстав передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Павлоградського

міськрайонного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1