Ухвала

від 30.05.2016 по справі 344/6860/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/6860/16-ц

Провадження № 2/344/3698/16

У Х В А Л А

30 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Прикарпатські послугиВ» до ОСОБА_1 про розірвання договору прокату та стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив розірвати договір прокату та стягнути з відповідачкизаборгованість за прокат піаніно за період з 12.03.2013 року по 01.03.2016 року в розмірі 1731,60 грн., пеню - 1127,30 грн. та вартість піаніно ,,УкраїнаВ» - 5000 грн., а всього 7858,90 грн. та витрати пов'язані зі зверненням до суду і розглядом справи: за складання позову - 700 грн. та суму судового збору.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ,,Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справахВ» №10 від 17.10.2014 р. зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Позивачем в прохальній частині позовної заяви одночасно заявлено вимоги немайнового та майнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України ,,Про судовий збірВ» , за подання позовної заяви, що містить одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України,,Про судовий збірВ» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.); за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення №204 від 17.05.2016 року про сплату судового збору в розмірі 1378 грн.

Проте вказана квитанція не може бути прийнята судом до уваги, оскільки оформлена не належним чином з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 ,,Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справахВ» , законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ ,,Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» і відповідних нормативно - правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Отже, як вбачається з матеріалів справи надане позивачем платіжне доручення не відповідає вказаним вимогам, оскільки не подане в оригіналі.

Крім цього, судовий збір не може вважатись таким, що сплачений у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

За положеннями ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху, для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 208-210 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Прикарпатські послугиВ» до ОСОБА_1 про розірвання договору прокату та стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Бородовський С.О.