Постанова

від 06.06.2016 по справі 802/595/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 червня 2016 р. Справа № 802/595/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області

до: приватного підприємства агропромислової фірми "Митинецька"

про: стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області (далі - ВВД ФССНВВПЗУ у Хмільницькому районі; - позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємства агропромислової фірми "Митинецька" (далі - ПП АПФ "Митинецька"; - відповідач) про стягнення капіталізованих платежів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПП АПФ "Митинецька" ліквідовується як юридична особа без правонаступника, на підставі чого, необхідно провести капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. ВВД ФССНВВПЗУ у Хмільницькому районі, з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, розраховано суму платежів, які підлягають капіталізації для виплати потерпілому ОСОБА_1, який отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків у СВК "Мрія" (правонаступником якого є відповідач) в розмірі 43056 грн. 69 коп., та направив ПП АПФ "Митинецька" вимогу про перерахування зазначених грошових коштів з капіталізації. Проте, станом на дату звернення до суду кошти до відділення Фонду не надходили, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду щодо їх примусового стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду рекомендованим повідомленням на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Конверт з повісткою повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення зв'язку: "за зазначеною адресою адресою не проживає".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на те, що відповідача повідомлено належним чином про судові засідання, його неявка за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи.

В силу ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за даних обставин можливо розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП АПФ "Митинецька" 01.02.2016 року припинила свою діяльність та знаходиться у процесі ліквідації, як юридична особа без правонаступника.

Працюючи на СВК "Мрія", яке є правонаступником ПП АПФ "Митинецька" гр. ОСОБА_2 отримав травму, що підтверджується актом №9 про нещасний випадок (а.с.8).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі направило ПП АПФ "Митинецька" вимогу №01-29 від 22.03.2016 року, яка залишена без виконання.

Відповідно до постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі №0206/20090/20090/6094 від 23.01.2015 року призначено потерпілому ОСОБА_1 здійснювати виплати з 01.03.2014 року безстроково (а.с.16).

Отже, враховуючи період, за який необхідно здійснити виплати, сума капіталізації коштів ПП АПФ "Митинецька" становить 43056 грн. 69 коп.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами державного соціального страхування в силу ст. 3 Закону № 1105-XIV є, зокрема: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 цього Закону № 1105-XIV Фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас згідно ч.1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду, зокрема: є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу п.1 ч. 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю затверджений постановою КМ України № 765 від 06.05.2000 року (далі - Порядок).

В силу ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

В силу вимог ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи аналіз зазначених норм, суд вважає, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016, за якими вимоги Порядку поширюються, зокрема: на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

Водночас пунктом 5-1 Порядку встановлено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Отже, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з вищевказаним Порядком.

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пунктом 2 Порядку визначено порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Матеріалів справи містять інформацію, що загальна потреба в капіталізації коштів по ПП АПФ "Митинецька" для розрахунку з потерпілими складає 43056 грн. 69 коп. (згідно з розрахунком).

Згідно з ч. 9 ст. 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відтак, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи покриття витрат по сплаті капіталізованих платежів повинно здійснюватись у першу чергу задоволення вимог кредиторів та в порядку, передбаченому цивільним законодавством.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів правомірними, а також беручи до уваги те, що заявлену до відшкодування суму капіталізації відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної обов'язку підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства агропромислової фірми "Митинецьке"(22030, вул. Леніна, 1, с. Митинці, ЄДРПОУ 30807130) на користь відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області(22000, вул. Декабристів, 15, м. Хмільник, балансовий рахунок 37173002000774 УДКСУ в Хмільницькому районі ЗКПО 25937541, МФО 802015) капіталізовані платежі в сумі 43056 грн. 69 коп. (сорок три тисячі п'ятдесят шість гривень шістдесят дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович