Постанова

від 02.03.2016 по справі 804/14932/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 р. Справа № 804/14932/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.05.2015: № НОМЕР_1 ( форми «Р»), № НОМЕР_2 ( форми «Р»).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в рамках постанови про призначення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт від 21.04.2015 № 2226/04-62-22-01/33973695. Перевіряючими контролюючого органу під час перевірки, зокрема, встановлено, що директором підприємства позивача придбано товарно - матеріальні цінності на загальну суму 119803,19 грн., які використані останнім для власних потреб, що є додатковим благом. Окрім того, використання нафтопродуктів на суму у розмірі 169713,84 грн. не підтверджено подорожніми листами та товарно - транспортними накладними, що вказує на використання означених нафтопродуктів безпосередньо директором підприємства та є наданням підприємством вказаній особі додаткового блага. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» надавало своїм співробітникам додаткові блага у вигляді ремонту їх автомобілів, не утримуючи при цьому податок на доходи фізичних осіб.

Позивач зазначає, що вищеозначені порушення спростовуються наявними у нього документами та вказують на неповне та необ'єктивне дослідження питань, з яких проводилася перевірка, оскільки податок на доходи фізичних осіб ТОВ «Атомпоставка» як податковим агентом, нарахований та перерахований до бюджету в повному обсязі, про що свідчать звіти за формою 1 - ДФ. За наведених обставин, позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення від 22.05.2015: № НОМЕР_1 ( форми «Р»), № НОМЕР_2 ( форми «Р») прийняті протиправно, а тому підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №804/14932/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2015. Останнє судове засідання призначене на 02.03.2016.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що під час перевірки було встановлено, що позивач згідно актів виконаних робіт надав додаткове благо у вигляді ремонту власних автомобілів фізичним особам, які були штатними працівниками підприємства, а саме: ОСОБА_5 (Subaru Forester) на суму 10827,43грн., ОСОБА_6 (Deewoo Lanos) на загальну суму 9061,06 грн. ОСОБА_7 (Volvo ХC 90, Saab 9000) на загальну суму 11813,50 грн.. За період з 01.01.2013 по 31.03.2014 ТОВ «Атомпоставка» використані нафтопродукти на загальну суму 169713,84 грн., проте підприємство не надало до перевірки жодних підтверджуючих документів про використання нафтопродуктів у господарській діяльності підприємства, а тому директором ОСОБА_8 отримані додаткові блага при використанні для власних потреб нафтопродуктів на загальну суму 169713,84 грн. В ході перевірки не надано доказів на підтвердження реалізації вказаних матеріальних цінностей покупцям або наявності залишків товарів на складі підприємства. Також, до перевірки не надано документів, які б підтверджували віднесення вказаних товарів до необоротних активів, які повинні рахуватися на бухгалтерському рахунку 10 «основні засоби» або 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Вказані обставини свідчать про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, який він повинен утримувати як податковий агент при здійсненні виплат на користь фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткових благ. За таких обставин, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.05.2015, а саме: № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму у розмірі 42413, 01 грн., з яких 25646, 42 грн. - за основним платежем та у розмірі 16766, 59 грн. - за штрафними санкціями; № НОМЕР_3 (форми «Р»), за яким позивачеві нараховані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн., у зв'язку з не відображенням доходів, отриманих працівниками підприємства: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 у вигляді додаткового блага у податковій звітності за формою 1 - ДФ. Вищеозначені податкові повідомлення - рішення є правомірними, обґрунтованими, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» (далі - ТОВ «Атомпоставка») (ідентифікаційний код 33973695) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 26.12.2005, на податковий облік взято 28.12.2005 за № 10477, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в рамках постанови про призначення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2014, результати якої оформлені актом від 21.04.2015 № 2226/04-62-22-01/33973695.

Під час перевірки правильності обрахування ТОВ «Атомпоставка» податку на доходи фізичних осіб посадовими особами відповідача були виявлені наступні порушення.

По - перше, ТОВ «Атомпоставка» згідно актів виконаних робіт надано додаткове благо у вигляді ремонту власних автомобілів фізичним особам, які були штатними працівниками підприємства, а саме: ОСОБА_5 (Subaru Forester) на суму 10827,43 грн., ОСОБА_6 (Deewoo Lanos) на загальну суму 9061,06 грн. ОСОБА_7 (Volvo ХC 90, Saab 9000) на загальну суму 11813,50 грн..

По - друге, згідно актів виборки (інформаційного звіту) договір №К1219000078 від 15.01.2010 за період з 01.01.2013 по 31.03.2014 ТОВ «Атомпоставка» використано нафтопродуктів на загальну суму 169713,84 грн., підприємство не надало до перевірки підтверджуючих документів про використання нафтопродуктів у господарській діяльності підприємства, а саме: шляхові листи, товарно - транспорні накладні. Таким чином, можливо вважати, що нафтопродукти використані керівником підприємства ОСОБА_8 для власних потреб, що вважається додатковим благом.

По - третє, згідно авансових звітів за період з 01.01.2012 по 31.03.2014 посадовими особами ТОВ «Атомпоставка» були придбані ТМЦ на загальну суму 119803,19 грн.. В ході перевірки не надано підтвердження щодо реалізації вказаних матеріальних цінностей покупцям, або наявності залишків вказаних товарів на складі підприємства. Також, до перевірки не надано документів, які б підтверджували віднесення вказаних товарів до необоротних активів підприємства, які повинні рахуватися на бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби» або 11 «Інші необоротні матеріальні активи» з відповідним нарахуванням зносу (амортизації) необоротніх активів на відповідних рахунках.

Вищевказані товари придбані генеральним директором ТОВ «Атомпоставка» ОСОБА_8, що підтверджено авансовими звітами використання готівкових коштів. Таким чином, можливо вважати, що придбані товари використані керівником підприємства ОСОБА_8 для власних потреб, що вважається додатковим благом.

Отже, в результаті перевірки контролюючим органом встановлено, що підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з додаткового блага, наданого фізичній особі, яка є працівником підприємства, чим порушено п. п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14., п. 18.1 ст. 18; п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164., п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абз.«а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу. Сума не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає 61592, 26 грн.

У зв'язку із зазначеним, ТОВ «Атомпоставка» своєчасно не надано податковий розрахунок за 1 кв., 2 кв., 3 кв., 4 кв. 2013 року та за 1 кв. 2014 року за формою 1 ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку сум утриманого з них податку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку по наданому додатковому благу фізичній особі ОСОБА_8, за 1 кв., 2 кв., 3 кв. 2013 року по наданому додатковому благу фізичним особам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Вказані нарахування не відображені в звіті 1 ДФ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 22.05.2015: № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму у розмірі 42413,01 грн., з яких 25646, 42 грн. - за основним платежем та у розмірі 16766, 59 грн. - за штрафними санкціями; № НОМЕР_3 (форми «Р»), за яким позивачеві нараховані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн., у зв'язку з не відображенням доходів, отриманих працівниками підприємства: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 у вигляді додаткового блага у податковій звітності за формою 1 - ДФ та порушенням п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Перевіряючи обґрунтованість доводів акта перевірки судом встановлено таке.

Щодо порушення про надання додаткових благ у вигляді ремонту власних автомобілів фізичним особам, які були штатними працівниками підприємства, а саме: ОСОБА_5 (Subaru Forester) на суму 10827,43грн., ОСОБА_6 (Deewoo Lanos) на загальну суму 9061,06 грн. ОСОБА_7 (Volvo ХC 90, Saab 9000) на загальну суму 11813,50 грн., судом вставлено, що ТОВ «Атомпоставка» на підставі нотаріально посвідчених договорів, які містяться в матеріалах справи (а. с. 198 - 213, т. 1) орендовані у фізичних осіб автомобілі:

- на підставі договору від 07.09.2011 ТОВ «Атомпоставка» орендувало у ОСОБА_10 автомобіль марки Deewoo Lanos, реєстраційний номер АЕ 5011АК, термін дії договору до 05.09.2013. По закінченню дії вказаного договору сторонами продовжено орендні відносини та укладено новий договір від 12.09.2013, строком до 12.09.2018 на тих же умовах;

- на підставі договору оренди від 12.09.2013 ТОВ «Атомпоставка» орендувало у ОСОБА_7 автомобіль марки Saab 9000, строк дії договору до 12.09.2018;

- на підставі договору оренди від 08.02.2010 ТОВ «Атомпоставка» орендувало у ОСОБА_7 автомобіль марки Volvo ХC 90, договір діє до 08.02.2013, після закінчення дії вказаного договору сторонам продовжено орендні відносини та укладено договір від 12.09.2013 до 12.09.2018;

- на підставі договору оренди від 14.12.2009 ТОВ «Атомпоставка» орендувало у ОСОБА_9 автомобіль марки Subaru Forester, державний номер НОМЕР_4, термін дії договору до 14.12.2012, після закінчення строку дії договору 12.09.2013 сторонами укладений договір оренди автомобіля, строком до 12.09.2018.

За умовами вищеперерахованих договорів орендар зобов'язаний вчасно проводити поточний ремонт автомобілів та забезпечувати їх паливом за свій рахунок без подальшого відшкодування орендодавцем.

У відповідності до ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби, тощо.

Статтею 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 801 ЦК України, наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

В матеріалах справи міститься штатний розклад ТОВ «Атомпоставка» за 2013 та 2014 роки з якого видно, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 дійсно працювали на підприємстві позивача на посадах фінансового директора та комерційного директора відповідно. Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, обслуговування автомобілів Subaru Forester, державний номер НОМЕР_4, Saab 9000, державний номер НОМЕР_5, Volvo ХC 90, державний номер НОМЕР_6 здійснювалося позивачем саме на виконання умов перерахованих вище договорів оренди транспортних засобів, відтак надання підприємством додаткових благ своїм співробітникам в даному випадку не мало місця.

Що стосується ОСОБА_10, у якого позивачем орендовано автомобіль марки Deewoo Lanos, державний номер АЕ 5011АК, то як видно зі штатного розкладу за 2013 - 2014 роки вказана особа не була співробітником позивача.

Стосовно використання ТОВ «Атомпоставка» нафтопродуктів за період з 01.01.2013 по 31.03.2014 на загальну суму 169713,84 грн. та не надання підприємством під час перевірки підтверджуючих документів про використання нафтопродуктів у господарській діяльності, а саме: шляхових листів, товарно - транспорних накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України від 05.07.2011 № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про міліцію» вилучено посилання на подорожні листи будь - яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

Зазначеним позбавлено підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, обов'язку виписувати подорожні листи водіям. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй господарській діяльності.

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Державною службою статистики України у листі від 23.07.2013 № 05.2-8/107.

Суд зазначає, що доводи відповідача щодо не надання товарно - транспортних накладних ТОВ «Атомпоставка» також є необґрунтованими, оскільки поняття товарно - транспортної накладної визначене у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Відповідно до п. 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З наведеного видно, що товарно - транспортна накладна є документом, яким оформлюється та підтверджується переміщення вантажу автомобільним транспортом, оскільки позивач не здійснював перевезення вантажу автомобілями Subaru Forester, державний номер НОМЕР_4, Saab 9000, державний номер НОМЕР_5, Volvo ХC 90, державний номер НОМЕР_6, то і обов'язку по складанню товарно - транспортних накладних у нього не виникло. Отже, використання нафтопродуктів здійснено підприємством при експлуатації зазначених авто для забезпечення переміщення своїх співробітників у виробничих потребах.

Стосовно доводів акта перевірки щодо придбання керівником підприємства ОСОБА_8 товарно - матеріальних цінностей у період: з 01.01.2013 по 31.03.2014 на суму 119803,19 грн. для власних потреб, суд зазначає таке.

Як свідчать обставини справи, генеральним директором ОСОБА_8 протягом 01.01.2013 - 31.03.2014 було придбано оргтехніку та комплектуючі до неї, перелік яких наведений у додатку до розділу 3.5 акта перевірки (а.с. 2 - 4, т. 2).

В матеріалах справи наявні звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт: від 16.01.2013 №2, від 16.01.2013 №1, від 29.01.2013 №4, від 25.02.2013 №5, від 22.03.2013 №7, від 27.03.2013 №6, від 27.03.2013 №8, від 22.04.2013 №10, від 26.04.2013 №12, від 27.05.2013 №13, від 12.05.2013 №14, від 25.06.2013 №15, від 30.07.2013 №16, від 22.08.2013 №17, від 05.09.2013 №18, від 19.09.2013 №19, від 15.10.2013 №20, від 31.10.2013 №21, від 27.11.2013 №22, від 30.12.2013 №23, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, якими підтверджується використання грошових коштів, отриманих на підставі зазначених в звітах видаткових ордерів.

Судом також встановлено, що всі звіти містять реквізити чеків, а саме: дату, номер чеку із зазначенням суми придбаного товару. Окрім того, до всіх звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт додані самі товарні чеки, які посвідчують придбання товарів та використання коштів підприємства за призначенням (а.с. 27 - 94, т. 2).

Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 (далі - Положення ).

Відповідно до п. 2.11 Положення, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Як встановлено у п. 170.9.2. п. 170.2 ст. 170 ПК України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: завершує таке відрядження; завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Відповідно до пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно - правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Пунктом 7.39 Положення визначено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

З огляду на те, що придбання оргтехніки та комплектуючих до неї підтверджується первинними документами - товарними чеками, а також звітами відповідальної особи про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, у суду відсутні підстави вважати, що вказані товари придбані ОСОБА_8 для власних потреб, отже відсутнє і надання з боку позивача зазначеному співробітнику додаткового блага на суму у розмірі 119803,19 грн..

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, позивачем проведено придбані матеріальні цінності по обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів і малоцінних необоротних матеріальних активів за наступними субрахунками бухгалтерського обліку:

Дт 153 Кт 372 Придбання Малоцінних необоротних матеріальних активів;

Дт 112 Кт 153 Оприбутковано Малоцінні необоротні матеріальні активи;

Дт 94 Кт 112 Списано інші необоротні матеріальні активи після закінчення строку експлуатації за купівельною вартістю;

Дт 793 Кт 94;

Дт 442 Кт 793;

Дт 372 Кт 301 ОСОБА_3 кошти з каси підприємства.

Амортизація на зазначені матеріальні цінності не нараховувалася, витрати на придбання не враховувалися при визначенні бази оподаткування податком на прибуток та суми ПДВ не враховувалися в податковий кредит по податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 176.2. ст. 172 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Оскільки встановленими під час розгляду справи фактичними обставинами спростовано надання позивачем додаткового блага у вигляді ремонту автомобілів своїм співробітникам: саме: ОСОБА_5 (Subaru Forester) на суму 10827,43 грн., ОСОБА_6 (Deewoo Lanos) на загальну суму 9061,06 грн. ОСОБА_7 (Volvo ХC 90, Saab 9000) на загальну суму 11813,50 грн., а також спростовано використання директором підприємства ОСОБА_8 нафтопродуктів на загальну суму 169713,84 грн. для власних потреб та не підтверджено придбання директором підприємства для власних потреб ТМЦ на суму у розмірі 119803,19 грн., то у ТОВ «Атомпоставка» був відсутній обов'язок утримувати з таких осіб податок на доходи фізичних осіб та включати таку інформацію до звіту за формою 1-ДФ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесених податкових повідомлень - рішень від 22.05.2015, а саме: № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму у розмірі 42413, 01 грн., з яких 25646, 42 грн. - за основним платежем та у розмірі 16766, 59 грн. - за штрафними санкціями; № НОМЕР_3 (форми «Р»), за яким позивачеві нараховані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. за порушення п. 119.2 ст. 119 ПК України, вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.05.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»).

Визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.05.2015 № НОМЕР_2 (форми «Р»).

Присудити з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» (ідентифікаційний код 33973695) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 березня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1