Постанова

від 07.06.2016 по справі 812/513/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/513/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря - Лященку А.Ю.,

розглянувши адміністративну справу за позовом державної установи "Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення № 215/12-14-13-02/21 від 24.03.2016, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної установи "Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (далі за текстом - Позивач) до державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому Позивач просить скасування рішення № 215/12-14-13-02/21 від 24.03.2016. В обґрунтування позову посилається на таке.

На адресу Державної установи «Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» надійшло Рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 27 січня 2016 року № 0000661703 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску». Не погодившись з вказаним Рішенням, Державна установа «Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», подало до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області Скаргу від 05 лютого 2016 року № 99.

Зазначена Скарга була розглянута Головним управлінням ДФС у Луганській області та за результатами розгляду постановлено Рішення від 02.03.2016 року № 233/9/12-33-10-04-22 відповідно до якого:

- Рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 27.01.2016 року № 0000661703 скасувати;

- скаргу Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області від 05.02.2016 року № 99 задовольнити частково;

- зобов'язати ДПІ у м. Сєвєродонецьк ГУ ДФС у Луганській області прийняти нове рішення, згідно вимог чинного законодавства;

Нове Рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (з новим розрахунком штрафних та фінансових санкцій) від 24 березня 2016 року № 215/12-14-13- 02/21 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» Державна установа «Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» отримало нарочно в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 29 березня 2016 року. За новим Рішенням від 24 березня 2016 року № 215/12-14-13-02/21 нараховано:

- - штраф за період з 23.04.2014р. по 13.02.2015р. - 287 292,62 грн. (10% до 01.01.2015р.);

- - штраф - за період з 21.01.2015р. по 13.02.2015р. - 74 664,89 грн. (20% з 01.01.2015р.);

- пеня - 273 861,44 грн. (0,1% від суми недоїмки), загальна сума штрафу та пені складає 635 818,95 грн.

З рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 24 березня 2016 року № 215/12-14-13- 02/21 Позивач не погоджується та вважає таким, що суперечить нормам діючого в Україні законодавства.

Відповідно до абз. 2 п. 9-4 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Державною установою «Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» були вчинені необхідні дії відповідно до діючого законодавства, у тому числі подано заяву про незастосування фінансових санкцій по ЄСВ у зв'язку з проведенням АТО від 08.02.2016 року № 102.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Представник Позивача просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

По-перше, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачені Законом № 2464.

Згідно ст. ст. 1, 12 Закону № 2464 органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, в частині адміністрування єдиного внеску, шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є органи доходів і зборів.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був до 20-го числа місяця, наступного за звітним, сплачувати єдиний внесок. |

По-друге, стосовно застосування штрафних санкцій зазначає, що частиною 11 статті 9 Закону № 2464 передбачено: у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01.01.2015 року - 10 відсотків, зміни внесені згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 р. N 77-VIII).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - Інструкція).

Пунктом 1 розділу VІІ Інструкції визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне і соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

По-третє, щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, повідомив, що зазначена норма була визначена пунктом 9 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669. Зокрема, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки ї оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" в 2014 року № 405/2014, не застосовуються.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної о військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 2014 року №405/2014.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України № 2464. В силу пункту 9.3 Розділу VIII якого, Позивач може бути звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури, - надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме - є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем самостійно було подано до Відповідача звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіти) та самостійно визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме:

-за березень 2014 року звіт надано 17.04.2014 року в сумі 1107254,23 грн. Строк сплати 22.04.2014 року. Станом на 22.04.2014 року сплачено 1032121,03 грн. Недоїмка - 75133,20 грн.

- за червень 2014 року звіт надано 30.11.2014 року в сумі 909028,81 грн. Строк сплати 21.07.2014 року. Станом на 21.07.2014 року сплачено 894502,89 грн. Недоїмка - 14525,92 грн.

- за липень 2014 року звіт надано 01.12.2014 року в сумі 890438.83 грн. Строк сплати 20.08.2014 року. Станом на 20.08.2014 року сплачено 0 грн. Недоїмка - 890438,83 грн.

- за серпень 2014 року звіт надано 04.12.2014 року в сумі 574366.63 грн. Строк сплати 22.09.2014 року. Станом на 22.09.2014 року сплачено 0 грн. Недоїмка - 574366,63 грн.

- за вересень 2014 року звіт надано 30.12.2014 року в сумі 690744,98 грн. Строк сплати 20.10.2014 року. Станом на 20.10.2014 року сплачено 0 грн. Недоїмка - 690744,98 грн.

- за жовтень 2014 року звіт надано 10.12.2014 року в сумі 267046,66 грн. Строк сплати 20.11.2014 року. Станом на 20.11.2014 року сплачено 0 грн. Недоїмка - 267046,66 грн.

- за листопад 2014 року звіт надано 14.12.2014 року в сумі 360670,03 грн. Строк сплати 22.12.2014 року. Станом на 22.12.2014 року сплачено 0 грн. Недоїмка - 360670,03 грн.

- за грудень 2014 року звіт надано 04.01.2015 року в сумі 373324,44 грн. Строк сплати 20.01.2015 року. Станом на 20.01.2015 року сплачено 0 грн. Недоїмка - 373324,44 грн.

Враховуючи, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, у ДПІ у м. Сєвєродонецьку були відсутні будь-які підстави для незастосування штрафних санкцій і пені по єдиному соціальному внеску (а.с.38-41).

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем отримано Рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 27 січня 2016 року № 0000661703 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» (а.с.8). Не погодившись з вказаним Рішенням, Державна установа «Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», подало до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області Скаргу від 05 лютого 2016 року № 99 (а.с. 9-12).

Зазначена Скарга була розглянута Головним управлінням ДФС у Луганській області та за результатами розгляду постановлено Рішення від 02.03.2016 року № 233/9/12-33-10-04-22 відповідно до якого:

- Рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 27.01.2016 року № 0000661703 скасувати;

- скаргу Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області від 05.02.2016 року № 99 задовольнити частково;

- зобов'язати ДПІ у м. Сєвєродонецьк ГУ ДФС у Луганській області прийняти нове рішення, згідно вимог чинного законодавства (а.с. 13-16).

Рішенням від 24 березня 2016 року № 215/12-14-13-02/21 Позивачу нараховано:

- штраф за період з 23.04.2014р. по 13.02.2015р. - 287 292,62 грн. (10% до 01.01.2015р.);

- штраф - за період з 21.01.2015р. по 13.02.2015р. - 74 664,89 грн. (20% з 01.01.2015р.);

- пеня - 273 861,44 грн. (0,1% від суми недоїмки), загальна сума штрафу та пені складає 635 818,95 грн. (а.с.17).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Позивач зареєстрований за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Юності, будинок 2-а (а.с.21).

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 серед іншого встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Преамбулою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення: під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще Лісна Дача, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення: під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще Лісна Дача, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Таким чином, з аналізу норм Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм Закону № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених Законів.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та нормами Закону № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 Закону 2464, а повинен надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення Позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону № 1669-VII від 02.09.2014 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями Закону № 2464 та Інструкцією, тому прийняте Рішення від 17.12.2015 підлягає скасуванню.

Посилання Відповідача на ст. 10 Закону № 1669 в частині необхідності обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідно до положень Закону № 2464 є незмістовним з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обов'язку Позивача щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 має посилання на Закон № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 Закону № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, м. Сєвєродонецьк Луганської області включений у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень Закону № 1669.

Стаття 10 Закону № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 Закону № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII Закону № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 Закону № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 Закону № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами Закону № 2464.

Посилання представника Відповідача на пункт 9 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм Закону № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII Закону № 2464.

Також позивачем на виконання Закону №2464 подано до органу доходів і зборів заяву про незастосування фінансових санкцій по ЄСВ у зв'язку з проведенням АТО від 08.02.2016 №102 (а.с.18), проте листом від 15.02.2016 № 1574/12-14-13-03/03 відповідач повідомив про відсутність підстав для незастосування санкцій, передбачених Законом №2464 (а.с.19).

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 Закону № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному рішенні від 24.03.2016 за № 215/12-14-13-02/21. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішенні від 24.03.2016.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач не мав правових підстав для винесення Рішення від 24.03.2016 відносно Позивача, що є підставами для задоволення позовних вимог.

Як встановлено при розгляді даної справи, відповідно до платіжного доручення № 426 від 17 травня 2016 року Позивач сплатив суму судового збору у розмірі 9537,28 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 9537,28 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної установи "Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення № 215/12-14-13-02/21 від 24.03.2016 задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 24.03.2016 за № 215/12-14-13-02/21 про застосування до державної установи "Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" штрафу за період з 23.04.2014р. по 13.02.2015р. у розмірі 287 292,62 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч двісті дев'яності дві гривень 62 коп.); штрафу за період з 21.01.2015р. по 13.02.2015р. у розмірі 74 664,89 грн. (сімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят чотири гривні 89 коп.); пені у розмірі 273 861,44 грн. (двісті сімдесят три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 44 коп.); загальна сума 635 818,95 грн. (шістсот тридцять п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 95 грн.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39890583) на користь державної установи "Луганський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (код ЄДРПОУ 38476320) сплачений судовий збір у розмірі 9537,28 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 28 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 10 червня 2016 року.

Суддя С.В. Борзаниця