Постанова

від 06.06.2016 по справі 813/737/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року №813/737/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Сан Гарден» до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про визнання нечинними та скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару і вимоги про передачу зразків, стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням, зобов'язання прийняти висновок про повернення ввізного мита і податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Сан Гарден» (надалі - ДП «Сан Гарден») звернулося до суду з позовною заявою до Львівської митниці ДФС і Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, у якій просило визнати нечинним і скасувати рішення від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару, визнати нечинною і скасувати вимогу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про передачу зразків тканин, зобов'язати Львівську митницю ДФС повернути залишки проб (зразків) товарів, стягнути з Львівської митниці ДФС 5 000,00 грн. шкоди, завданої незаконним рішенням про визначення коду товару, стягнути з Львівської митниці ДФС 7 654,54 грн. ввізного мита та 1 530,90 грн. податку на додану вартість.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року дану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків.

09.03.2016 року представник позивача усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху ухвалою судді від 01.03.2016 року.

Ухвалами судді від 10.03.2016 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заявою від 25.03.2016 року №02-25/03-2016 позивачем було змінено позовні вимоги, з урахуванням чого він просить суд:

-визнати нечинним і скасувати рішення від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару;

-визнати нечинною і скасувати вимогу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про передачу зразків тканини арт. 10150776 та арт. 10207757;

-стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ДП «Сан Гарден» 5 000,00 грн. шкоди, завданої незаконним рішенням д 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару;

-зобов'язати Львівську митницю ДФС прийняти висновок про повернення на користь ДП «Сан Гарден» надмірно сплачених ввізного мита в сумі 7 654,54 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 530,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.10.2015 року під час митного декларування ДП «Сан Гарден» товару (за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1) на території зони митного контролю митного поста «Городок» Львівської митниці ДФС було взято для перевірки проби і зразки товарів - тканини за артикулом 10150776 та артикулом 10207757. Взяття проб (зразків) було здійснене для ідентифікації товару з метою встановлення його хімічного складу, поверхневої щільності, виду переплетення, виду волокна, способу виготовлення, визначальних для класифікації шляхом проведення у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

За результатами дослідження (висновок від 30.11.2015 року №142005703-0225) товар, взятий для перевірки, було ідентифіковано як тканину, вибілену, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток 100%.

Відтак, рішенням від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару Львівська митниця ДФС визначила товар за артикулом 10150776 та артикулом 10207757 за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2.

У зв'язку з чим, позивачем, відповідно до МД ІМ 40 ДТ №209120000/2015/753473, було сплачено ввізного мита в сумі 7 654,54 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 530,90 грн.

21.12.2015 року ДП «Сан Гарден» було подано скаргу на рішення від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару та заяву про призначення повторної експертизи у Львівському управлінні з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Висновком Львівського управління з питань експертизи та досліджень від 19.01.2016 року №142008600-0003 було встановлено, що тканина за артикулом 10150776 та артикулом 10207757 є вибіленою тканиною полотняного переплетення, виготовлена з пряжі зі синтетичних штапельних волокон та комплексних текстурованих синтетичних ниток.

Таким чином, висновком від 19.01.2016 року №142008600-0003 за результатами повторного дослідження було спростовано дані висновку від 30.11.2015 року №142005703-0225, а товар за артикулом 10150776 та артикулом 10207757 слід класифікувати за заявленим позивачем кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1.

Окрім того, на класифікацію товару за кодом НОМЕР_1, на переконання позивача, вказують і факти декларування ідентичних товарів саме за цим кодом, визначення внаслідок інших експертних досліджень товару як такого, що відповідає коду НОМЕР_1.

Таким чином, необґрунтоване рішення суб'єкта владних повноважень про класифікацію такого товару за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2, необхідно визнати нечинним і скасувати.

А також, позивач зазначає, що при проведенні експертних досліджень і розгляді його скарг, зразки (проби) товару не були повернуті ДП «Сан Гарден», а протиправно на вимогу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС були передані їй Львівським управлінням з питань експертизи та досліджень для проведення службової перевірки. Отже, така вимога також підлягає визнанню нечинною і скасуванню.

Окрім того, позивач зазначає, що в зв'язку з поданням і розглядом його скарг на протиправне рішення митних органів, він поніс матеріальні збитки (виїзди для участі в розгляді скарг, втрачений заробіток), які оцінює в 5 000,00 грн. Відтак, відповідно до ст.ст.26, 30 Митного кодексу України, ст.25 Закону України «Про звернення громадян», такі збитки підлягають відшкодуванню зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Також, позивач вказує на те, що в зв'язку з невірним визначенням відповідачем коду товару, ДП «Сан Гарден» було надмірно сплачено ввізне мито та податок на додану вартість. А тому, для гарантування ефективного відновлення прав позивача та забезпечення повернення надмірно сплачених, унаслідок протиправного рішення відповідача, коштів, для убезпечення від необхідності чергового звернення до суду, слід зобов'язати Львівську митницю ДФС прийняти відповідний висновок про повернення коштів.

Враховуючи наведені ним доводи, позивач стверджує що означений позов слід задовольнити повністю.

На заперечення позовних вимог відповідачем - Львівською митницею ДФС - було подано заперечення, пояснення, у яких він обґрунтовує законність оспорюваного рішення та безпідставність вимог позивача наступним.

Так, відповідач вказує на те, що 28.10.2015 року, у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику АСАУР 905-3 на товари, заявлені позивачем до митного оформлення за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1 (ставка ввізного мита 0%), було взято проби (зразки) відповідних товарів для проведення їх дослідження.

За результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС за висновком від 30.11.2015 року №142005703-0225 товар, взятий для перевірки, було ідентифіковано як тканину, вибілену, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток 100%.

У зв'язку з чим, заявлені позивачем коди товарів було змінено на код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2 (ставка ввізного мита 5%), про що винесено спірне рішення.

Зважаючи ж на заявлену згодом позивачем вимогу про проведення повторного дослідження проб товару його було скеровано на повторну експертизу до Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Висновком Львівського управління з питань експертизи та досліджень було визначено, що тканина за артикулом 10150776 та артикулом 10207757 є вибіленою тканиною полотняного переплетення, виготовлена з пряжі зі синтетичних штапельних волокон та комплексних текстурованих синтетичних ниток.

У зв'язку з такими істотними розбіжностями в результатах експертних досліджень Львівською митницею ДФС було скеровано відповідний запит до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

За наслідками розгляду запиту, базуючись на додаткових дослідженнях, Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС було підтверджено результати первинного дослідження зразків товару, отже, підстави для скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару відсутні.

Щодо вимоги позивача про відшкодування збитків, пов'язаних із розглядом його скарги на дії суб'єкта владних повноважень, відповідач вказує, що таке може мати місце лише в разі задоволення скарги, чого в даному випадку не відбулося. Окрім того, позивач не був зобов'язаний здійснювати витрати, у зв'язку з поданням своєї скарги (виїзди тощо), а вчинив це виключно за своїм бажанням. Відтак, це виключає можливість відшкодування таких витрат, оскільки вони не були обов'язковими, а крім того скарга позивача задоволена не була.

У частині повернення коштів, нібито надлишково сплачених позивачем (ввізне мито та податок на додану вартість) відповідач зазначає, що крім безпідставності їх повернення, в зв'язку з правомірністю класифікації товару митним органом, чинним законодавством України також визначено спеціальний порядок повернення надлишково сплачених платежів такого роду, повноваження щодо чого надано митним органам, а тому вирішення цього питання судом буде втручанням у встановлену законом процедуру й компетенцію інших органів, що є недопустимим.

Інші вимоги відповідач також вважає безпідставними та необґрунтованими, а тому зважаючи на свої доводи й обставини справи відповідач переконаний, що у позові слід відмовити.

Відповідач - Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень ДФС - проти позову заперечив, надав письмові заперечення, пояснення.

У них Спеціалізована лабораторія, як і Львівська митниця ДФС, зазначає, що 28.10.2015 року було взято проби (зразки) товарів, що ввозилися позивачем на митну територію України, для їх дослідження з метою класифікації.

За висновком від 30.11.2015 року №142005703-0225 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС товар, взятий для перевірки, було ідентифіковано як тканину, вибілену, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток 100%. Відтак, митним органом було змінено заявлений код товару згідно УКТ ЗЕД з НОМЕР_1 на НОМЕР_2.

У зв'язку зі скаргою позивача, Львівським управлінням з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС було проведено повторні дослідження, за висновком якого від 19.01.2016 року №142008600-0003 стверджено про узгодження наданих зразків товару задекларованим позивачем.

Зважаючи на розбіжності у проведених дослідженнях одних і тих же зразків товару, за зверненням Львівської митниці ДФС від 29.01.2016 року №1102/8/13-70-25/48-ЕП, Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС було проведено перевірку щодо з'ясування обставин проведення досліджень і отримання різних результатів.

За результатами такої перевірки відповідачем було встановлено, що розбіжність у висновках зумовлена різним поглядом експертів щодо визначення утокових ниток обох проб тканин і неврахування експертом Львівського управління з питань експертизи та досліджень морфологічних властивостей ниток, з яких виготовлено тканини.

Відтак, було підтверджено правильність результатів первинного дослідження, результати якого були оформлені висновком від 30.11.2015 року №142005703-0225, про що листом від 08.02.2016 року №620/94-94-10-1 було повідомлено Львівську митницю ДФС.

Інші вимоги, заявлені ДП «Сан Гарден», відповідач також вважає безпідставними та необґрунтованими.

У зв'язку з чим, відповідач вважає дії й рішення відповідачів правомірними, а заявлений позов безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додаткових поясненнях, уточненнях, а також просив суд позов задовольнити. Представники відповідачів проти позову заперечили, наголосити на правомірності їх дій та рішень, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову та письмових поясненнях; просили у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до контракту від 18.05.2012 року №02-2012-SG (з врахуванням додаткових угод і змін), ДП «Сан Гарден» провадило закупівлю тканин, фурнітури ті іншої сировини. А зокрема, позивачем придбавалася за таким контрактом тканина за артикулом 10150776 та тканина за артикулом 10207757.

Як вбачається з копії митної декларації МД-3 (МД ІМ 40 ДЕ від 28.10.2015 року №209120000/2015/844692) 28.10.2015 року ДП «Сан Гарден» було подано до митного оформлення товар - тканину з поліефірних штапельних волокон, змішаних із поліефірними комплексними нитками, полотняного переплетення, вибіленої, не просоченої, не дубльованої, без покриття - код якого згідно з УКТ ЗЕД був визначений декларантом як НОМЕР_1. Відповідно до УКТ ЗЕД, до коду товарної позиції НОМЕР_1 відносяться тканини з поліефірних штапельних волокон змішані головним чином або винятково з синтетичними чи штучними нитками невибілені або вибілені.

У зв'язку зі спрацюванням профілю ризику АСАУР 905-3, 28.10.2015 року на території зони митного контролю митного поста «Городок» Львівської митниці ДФС, з метою ідентифікації товару для встановлення його хімічного складу, поверхневої щільності, виду переплетення, виду волокна, способу виготовлення (тканина, трикотаж), визначальних для класифікації шляхом проведення у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, було відібрано два зразки товару, що декларувався позивачем, - тканину за артикулом 10150776 та тканину за артикулом 10207757. Взяття проб (зразків) товару було оформлено відповідним актом від 28.10.2015 року.

Проби (зразки) товару були скеровані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС для проведення дослідження.

Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС проведено дослідження проб (зразків) товару, відібраного за актом від 28.10.2015 року, та підготовлено висновок від 30.11.2015 року №142005703-0225.

Відповідно до висновку від 30.11.2015 року №142005703-0225 товар за артикулом 10150776 та товар за артикулом 10207757 ідентифіковано як тканину, вибілену, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток 100%, без покриття та просочення (не виявлено неозброєним оком).

У зв'язку з чим, Львівською митницею ДФС було прийнято рішення від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 й класифіковано товар - тканину за артикулом 10150776 та тканину за артикулом 10207757 - за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2. Відповідно до УКТ ЗЕД, до коду товарної позиції НОМЕР_2 відносяться тканини з синтетичних комплексних ниток, включаючи тканини, виготовлені з матеріалів товарної позиції 5404 (мононитки синтетичні, з лінійною щільністю 67 децитексів або більше i з поперечним перерізом не більш як 1 мм; стрічкові та подібної форми нитки (наприклад штучна соломка) із синтетичних текстильних матеріалів завширшки не більш як 5 мм) невибілені або вибілені.

Як стверджується та не заперечується сторонами, в зв'язку з такою класифікацією товару, було проведено його митне оформлення за кодом товару згідно УКТЗЕД НОМЕР_2, у зв'язку з чим додатково сплачено ДП «Сан Гарден» ввізного мита в сумі 7 654,54 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 530,90 грн.

У той же час, не погоджуючись із такими результатами дослідження товару та його класифікацією митним органом, ДП «Сан Гарден» було скеровано Львівській митниці ДФС скаргу від 21.12.2015 року №01-21/12-2015 та заяву про призначення повторного дослідження від 21.12.2015 року №02-21/12-2015.

Як вбачається з матеріалів справи, повторне дослідження товару, відібраного за актом від 28.10.2015 року, було призначене та доручене Львівському управлінню з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

У зв'язку з чим, Львівським управлінням з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС було проведено повторне дослідження проб (зразків) товару, відібраного за актом від 28.10.2015 року, та підготовлено висновок від 19.01.2016 року №142008600-0003.

Відповідно до висновку від 19.01.2016 року №142008600-0003, товар за артикулом 10150776 ідентифіковано як вибілену тканину полотняного переплетення, виготовлену з пряжі із синтетичних штапельних волокон (59,7 мас. %) та комплексних текстурованих синтетичних ниток (40,3 мас. %), які ідентифікуються як поліефірні, без ворсу, без синельних ниток, просочення та покриття неозброєним оком не виявлено. Товар за артикулом 10207757 ідентифіковано як вибілену тканину полотняного переплетення, виготовлену з пряжі із синтетичних штапельних волокон (58,3 мас. %) та комплексних текстурованих синтетичних ниток (41,7 мас. %), які ідентифікуються як поліефірні, без ворсу, без ворсу, без синельних ниток, просочення та покриття неозброєним оком не виявлено.

Як указується в висновку від 19.01.2016 року №142008600-0003, результати досліджень узгоджуються із задекларованими в гр. 31 МД ІМ 40 ДЕ від 28.10.2015 року №209120000/2015/844692, тобто відповідають коду згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, який був визначений декларантом.

Матеріалами справи підтверджується також, що зважаючи на розбіжності у висновках досліджень, Львівською митницею ДФС було скеровано до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС запит від 29.01.2016 року №1102/8/13-70-25/48-ЕП з клопотанням про надання методологічної допомоги щодо порядку застосування висновків, виданих різними структурними підрозділами СЛЕД ДФС, які стосуються одного й того ж самого товару, але суттєво відрізняються щодо класифікаційних характеристик товару.

Як вбачається з листа Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 08.02.2016 року №62/94-94-10-1, лабораторія за результатами перевірки підтвердила дані дослідження, оформленого висновком від 30.11.2015 року №142005703-0225, та запропонувала Львівській митниці ДФС у разі потреби призначити повторне дослідження.

При цьому, як випливає з наявних матеріалів справи, вищенаведені висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про підтвердження даних первинного дослідження, ґрунтуються на матеріалах перевірки, яка була проведена в межах Спеціалізованої лабораторії за наказами її керівника від 01.02.2016 року №20, від 03.02.2016 року №22.

У зв'язку з чти, суд акцентує увагу на тому, що в рамках такої внутрішньої перевірки було, зокрема, здійснено порівняння результатів міжлабораторних випробовувань (СЛЕД ДФС і Львівського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС), зі зазначенням лише формального співпадіння чи неспівпадіння їх результатів у формі порівняльної таблиці та без проведення повторних досліджень проб (зразків) товару й оформлення їх в установленому порядку.

Суд у цьому контексті відзначає, що матеріали справи не містять документів, які би підтверджували проведення наступного повторного дослідження проб (зразків) товару, відібраного за актом від 28.10.2015 року (у зв'язку з розбіжностями висновків від 19.01.2016 року №142008600-0003 і від 19.01.2016 року №142008600-0003, які вказують на сумнівів у правильності одного з таких висновків), після 19.01.2016 року, тобто після отримання результатів другого дослідження. Зокрема, відсутнє рішення митного органу щодо повторного проведення досліджень проб (зразків) товару, відібраного за актом від 28.10.2015 року, відсутні висновки за результатами такого наступного повторного дослідження тощо.

У зв'язку з чим, слід зазначити, що ч.ч.1, 2 ст.356 Митного кодексу України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1)класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2)перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3)встановлення країни походження товарів; 4)встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5)встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6)встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.357 Митного кодексу України, взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів і зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).

Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Частинами 8, 9 ст.357 Митного кодексу України визначено, що за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються: 1)місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи); 2)ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза); 3)запитання, поставлені перед експертом; 4)об'єкти дослідження (аналізу, експертизи); 5)матеріали і документи, надані експерту; 6)зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення; 7)оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.

Частиною 11 ст.357 Митного кодексу України передбачено, що у разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові.

Частиною 12 цієї ж статті визначеноо, що у разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.

Згідно з ч.13 ст.357 Митного кодексу України, додаткові та повторні дослідження (аналізи, експертизи) призначаються на загальних підставах.

Як було встановлено судом і викладено вище, митним органом 28.10.2015 року було взято проби (зразки) товару, що ввозився ДП «Сан Гарден» для експертного дослідження.

Таке дослідження було проведене Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС та підготовлено висновок від 30.11.2015 року №142005703-0225, відповідно до якого було встановлено невідповідність коду класифікації товару, визначеного декларантом. А відтак, Львівською митницею ДФС було прийнято оскаржуване рішення про визначення коду товару.

У зв'язку зі зверненням ДП «Сан Гарден», яке вказало на сумніви в правильності висновку від 30.11.2015 року №142005703-0225, було призначене та проведене повторне дослідження проб (зразків) товару, взятих 28.10.2015 року. Таке дослідження було проведено Львівським управлінням з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС та підготовлено висновок від 19.01.2016 року №142008600-0003, відповідно до якого встановлено правильність визначення декларантом коду класифікації товару.

Відтак, суд зазначає, що актуальним результатом дослідження проб (зразків) товару, взятих 28.10.2015 року, є власне останнє дослідження, здійснене Львівським управлінням з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, результати якого оформлені висновком від 19.01.2016 року №142008600-0003, позаяк таке дослідження є повторним і було призначене, відповідно до ч.12 ст.357 Митного кодексу України, в зв'язку з підозрами щодо необґрунтованості чи сумнівами у правильності попереднього висновку.

При цьому, суд зауважує, що вважаючи й висновки повторного дослідження необґрунтованими чи неправильними, зацікавлені особи (зокрема, Львівська митниця ДФС тощо) вправі були ініціювати призначення наступного повторного дослідження, результати якого могли би спростувати або підтвердити висновки попередньо здійсненого.

Проте, такого повторного дослідження проб (зразків) товару, взятих 28.10.2015 року, після отримання висновку Львівського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 19.01.2016 року №142008600-0003 в установленому порядку здійснено не було.

Відтак, твердження про помилковість висновку Львівського управління з питань експертизи та досліджень від 19.01.2016 року №142008600-0003 є необґрунтованим.

У цьому контексті суд також відзначає, що матеріали внутрішньої перевірки, проведеної в органах Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС не можуть вважатися дослідженням проб (зразків) товару та не можуть спростовувати дані відповідних висновків за результатами експертного дослідження, позаяк нормами Митного кодексу України (зокрема ст.357) такого не передбачено.

Суд повторно наголошує, що у разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності слід призначити повторне дослідження (аналіз, експертизу), проведення якого доручити іншому експерту, й власне висновки такого дослідження можуть спростовувати дані попередніх досліджень, на відміну від матеріалів внутрішнього службового розслідування.

Відтак, суд приходить до обґрунтованого висновку, що результатами дослідження проб (зразків) товару, відібраних 28.10.2015 року, проведеного з дотриманням норм Митного кодексу України, підтверджується відповідність коду класифікації товару, відповідно до декларації ДП «Сан Гарден» МД ІМ 40 ДЕ від 28.10.2015 року №209120000/2015/844692 (код НОМЕР_1). Зазначене в свою чергу спростовує правомірність класифікації такого товару за іншим кодом згідно УКТ ЗЕД (код НОМЕР_2), що було здійснено Львівською митницею ДФС відповідно до спірного рішення від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару.

Таким чином, рішення Львівської митниці ДФС від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару є протиправним, позаяк не відповідає дійсним обставинам справи, відтак його слід скасувати.

Вирішуючи дану справу, суд окремо критично відзначає можливість використання як доказів сертифікатів досліджень зразків тканин, що були проведені Інститутом текстильної промисловості (Польща), оскільки з наявних документів суд не може встановити компетентність такої установи в частині проведення експертних досліджень і приймати видані нею сертифікати як належне підтвердження відповідних лабораторних вишукувань. Проте, суд підкреслює, що зазначене не впливає на рішення в даній справі в цій частині, з огляду на те, що усі викладені вище обставини й зазначені вище норми чинного законодавства України вказують на помилковість рішення суб'єкта владних повноважень.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивач просить суд визнати рішення суб'єктів владних повноважень нечинними та одночасно їх скасувати. Проте, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. Зважаючи ж на те, що спірне рішення Львівської митниці ДФС від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару не породжує правовідносини, які доцільно зберегти, в задоволенні вимоги про визнання його нечинним слід відмовити, задовольнивши лише вимогу про його скасування.

Щодо позовних вимог про визнання нечинною і скасування вимоги Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про передачу зразків тканини арт. 10150776 та арт. 10207757 суд вважає, що така вимога є внутрішнім розпорядчим рішенням Спеціалізованої лабораторії, яке покликане регулювати внутрішні відносини такої установи та її підрозділів. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що така вимога за своєю правовою природою і змістом не стосується безпосередньо позивача та не порушує його прав чи інтересів, а відтак, її скасування чи визнання нечинною не відповідає меті адміністративного судочинства, не спрямоване на захист прав, свобод та інтересів ДП «Сан Гарден», тому в цій частині в позові слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з Львівської митниці ДФС на користь ДП «Сан Гарден» 5 000,00 грн. шкоди, завданої незаконним рішенням д 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару, суд відзначає наступне.

Так, свої вимоги в цій частині позивач обґрунтовує нормами ст.ст.26, 30 Митного кодексу України, ст.25 Закону України «Про звернення громадян». Проте, норми Закону України «Про звернення громадян» регулюють питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Статтею 25 цього Закону передбачено можливість відшкодування збитків саме громадянам, у зв'язку з порушенням вимог закону при розгляді їх скарг. У той же час, позивач є юридичною особою, отже відшкодування йому збитків за цією нормою є необґрунтованим. Більш того, суд звертає увагу на те, що заявляючи до відшкодування суму понесених збитків, позивач не підтверджує належними й допустимими доказами ані факт їх понесення, ані розміру таких збитків тощо. Відтак, у цій частині в позові слід теж відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Львівської митниці ДФС прийняти висновок про повернення на користь ДП «Сан Гарден» надмірно сплачених ввізного мита в сумі 7 654,54 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 530,90 грн. суд зазначає таке.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у ст.301 Митного кодексу України, ст.43 Податкового кодексу України і ст.45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618.

У цьому контексті суд відзначає, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом із тим, вирішуючи спір про рішення суб'єкта владних повноважень, яке потягнуло за собою надмірну сплату особою коштів до бюджету, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Суд відзначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Тому, в цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення надмірно сплачених платежів (ввізного мита та податку на додану вартість) є вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

У зв'язку з чим, відповідна вимога позивача є обґрунтованою, спрямованою на ефективне відновлення його прав, порушених унаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, яке скасовується судом, а відтак, така вимога підлягає до задоволення.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.09.2015 року в справі №826/4418/14.

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, у даній справі не надали до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, та ними не було повністю спростовано доводів позивача.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що Львівська митниця ДФС, прийнявши оскаржуване рішення не дотрималася принципу верховенства права з урахуванням вимог чинного законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Зважаючи ж на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 24, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 11.12.2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару.

Зобов'язати Львівську митницю ДФС прийняти висновок про повернення на користь Дочірнього підприємства «Сан Гарден» (код ЄДРПОУ 32568687) надмірно сплачених ввізного мита в сумі 7 654 (сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 54 коп. та податку на додану вартість в сумі 1 530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Дочірнього підприємства «Сан Гарден» (код ЄДРПОУ 32568687) частину витрат по сплаті судового збору у сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 червня 2016 року.