Ухвала

від 08.06.2016 по справі 826/3281/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/29130/15

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача) , Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника відповідача: Кравчук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року

у справі № 826/3281/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМПлюс»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМПлюс» (далі - Товариство) 26 лютого 2015 року звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби в т.ч. і АІС «Податковий блок» на підставі акта перевірки від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПМПлюс» (код ЄДРПОУ 33547920) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Велс Сервіс» (код ЄДРПОУ 38619548), ТОВ «Вербена-Н» (код ЄДРПОУ 38150277), ТОВ «Денекс» (код ЄДРПОУ 38360784), ТОВ «Рейнарз ЛТД» (код ЄДРПОУ 37815719) за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року» (далі - акт перевірки від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920);

- зобов'язати відповідача відновити (відобразити) показники податкової звітності Товариства в електронній базі даних Державної фіскальної служби в т.ч. і АІС «Податковий блок» на підставі акта перевірки від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920 суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які ТОВ «ПМПлюс» зазначило у податкових деклараціях за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Інспекції щодо проведення 14 серпня 2014 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Велс Сервіс» (код ЄДРПОУ 38619548), ТОВ «Вербена-Н» (код ЄДРПОУ 38150277), ТОВ «Денекс» (код ЄДРПОУ 38360784), ТОВ «Рейнарз ЛТД» (код ЄДРПОУ 37815719) за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року на підставі пункту 78.1.11 Податкового кодексу України; в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, апеляційні скарги Інспекції та Товариства задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року скасовано; прийнято нове рішення, яким позов Товариства задоволено; визнано протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби в т.ч. і АІС «Податковий блок» на підставі акта перевірки від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920; зобов'язано відповідача відновити (відобразити) показники податкової звітності Товариства в електронній базі даних Державної фіскальної служби в т.ч. і АІС «Податковий блок» на підставі акта перевірки від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920 суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які Товариство зазначило у податкових деклараціях за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією 29 липня 2014 року на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 887 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Велс Сервіс» (код ЄДРПОУ 38619548), ТОВ «Вербена-Н» (код ЄДРПОУ 38150277), ТОВ «Денекс» (код ЄДРПОУ 38360784), ТОВ «Рейнарз ЛТД» (код ЄДРПОУ 37815719) за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року.

Наказом від 5 серпня 2014 року № 899 Інспекцією продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства на 2 робочих дні з 06 серпня 2014 року по 07 серпня 2014 року.

Направлення на перевірку та копії наказів вручено керівнику Товариства.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 245- 256), за наслідками проведеного контрольного заходу Інспекцією складено акт від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920, на підставі якого внесено зміни до інформаційних базах даних Державної фіскальної служби, в тому числі аналітично-інформаційної системи «Податковий блок».

Встановивши безпідставність призначення та проведення спірного контрольного заходу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та зазначив про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.11 Податкового кодексу України, за результатами якої акта перевірки від 14 серпня 2014 року № 4114/26-56-22-01-03/33547920. При цьому, роблячи висновок про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про недоведеність позивачем факту здійснення відповідачем факту коригування показників податкової звітності на підставі акта перевірки.

Суд апеляційної інстанції, роблячи висновок про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення контрольного заходу, зазначив, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе; водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив про протиправність здійсненого коригування показників податкової звітності позивача.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представників сторін, що беруть участь у справі, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З аналізу наведених норм слідує, що адміністративний позов про визнання дій Інспекції може бути поданий протягом шести місяців з дня коли платник податків дізнався або повинний був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи (том 2, а.с. 20-21), Інспекцію під час розгляду справи в суді першої інстанції заявлено клопотання про залишення позову Товариства без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, як свідчать наявні у матеріалах справи журнали судових засідань, диск, на який здійснювався звукозапис засідань та оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції не розглянув вказане клопотання відповідача. Цей факт залишено поза увагою і судом апеляційної інстанції.

Таким чином ані суди першої інстанції, ані апеляційної інстанції не встановили обставини дотримання позивачем строків звернення до суду.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість суду касаційної інстанції перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін А.Ф. Загородній М.П. Зайцев