Ухвала

від 06.06.2016 по справі 813/4205/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016р. Справа № 876/11596/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Водолазького І.Д.,

позивача у справі: Рісної Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2015р. у справі №813/4205/15

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект"

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2015р. позивач: Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015р. №0000662201 та №0000672201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі висновків акту перевірки позивача, які, в свою чергу, ґрунтуються на акті перевірки іншого податкового органу щодо контрагента позивача, яким було встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів, а також на даних системи АІС "Податковий блок". Позивачем зазначено, що відповідачем не оспорюється факт використання поставлених товарів у власній господарській діяльності підприємства, а також не виявлено недоліків у заповненні податкових накладних. Також позивачем зазначено , що позивачем до перевірки було надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд адміністративний позов задоволив повністю, оскільки позивачем дотримано вимоги законодавства, всі первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено факт поставок товару та його використання у господарській діяльності позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ДПІ у Сихівському районі оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що контрагенти позивача не мали необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. Скаржник також зазначає, що оскільки відсутнє придбання ТзОВ "Інтероптторг" ТМЦ, то, відповідно, відсутній продаж зазначених ТМЦ МНВАП "Авіакон Проект". Апелянт просить скасувати постанову сулу першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем у справі було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначив, що доводи апелянта є необґрунтованими, базуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені належними та допустимими доказами.

У судове засідання апеляційного суду з'явився представник апеллянта (відповідача у справі): Водолазький І.Д., який у наданих усних поясненнях висловив свою правову позицію на підстримку апеляційної скарги та заперечення на позовну заяву.

Також у судове засідання з'явився представник позивача: Рісна Ю.Б., яка проти апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених у позовній заяві та усних поясненнях, наданих суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області у період з 02.04.2015р. по 08.04.2015p. проведена позапланова виїзна перевірка Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект", код ЄДРПОУ 23958467, по взаєморозрахунках із ТзОВ "Простори України" (код ЄДРПОУ 36281821) за грудень 2014р. та ТзОВ "Інтероптторг" (38921180) за травень 2014 року, грудень 2014 року, про що 16.04.2015р. складено акт №334/13-50-22-02-13/23958467.

Вказаним актом встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.27, 14.1.28 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 36669,00грн.; п. 198.2, п.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 103336,00грн., в т.ч. за травень 2014 року на суму 29211,00грн., за грудень 2014 р. на суму 74125,00грн.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 07.05.2015p. винесено податкові повідомлення-рішення №0000662201 та №0000672201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежами: податок на прибуток у сумі 55003,50грн., у т.ч. 36669,00грн. за основним платежем та 18334,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податок на додану вартість у сумі 155004,00грн., у т.ч. 103336,00грн. за основним платежем та 51668,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Між МНВАП "Авіокон проект" та ТзОВ "Інтероптторг" укладено договір поставки №ДП-69 від 29.11.2013p., відповідно до якого Постачальник (ТзОВ "Інтероптторг") зобов'язувався передати у власність Покупця (МНВАП "Авіокон проект"), а Покупець зобов'язувався прийняти і своєчасно оплатити електротехнічну та іншу продукцію. Вказаним Договором передбачений порядок поставки товару шляхом його передачі перевізнику або організації зв'язку для доставки покупцю (п. 2.5.3. Договору). При цьому сторонами встановлено (п. 2.9. Договору), що Постачальник передає Товар перевізнику в порядку та з оформленням підтверджуючих документів, які встановлені правилами такого перевізника. Разом з товаром Постачальник передає видаткові накладні.

На виконання умов даного договору Товариством "Інтероптторг" поставлено МНВАП "Авіокон проект" товари, згідно з видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи, на загальну суму 620017,80грн. в тому числі ПДВ 103336,30грн.

Додатково, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем представлено копії рахунків на оплату, сертифікати якості на товар, витяги з журналу реєстрації довіреностей на уповноважену особу від імені позивача на отримання товару. Позивачем надано платіжні документи, які підтверджують здійснення оплати за поставлений товар у повному обсязі, а також представлені податкові накладні, складені ТзОВ "Інтероптторг", що відповідають вимогам, визначеним законом, та містять усі обов'язкові реквізити. З цього приводу відсутні будь-які зауваження як у акті перевірки, так і у запереченнях відповідача.

Транспортування товару здійснювалось із залученням перевізника ПП "Нічний експрес", яким за фактом здійснення поставки кожної партії товару оформлено товарно-транспортні накладні (вантажні декларації). Відповідно до вказаних ТТН відправником електрообладнання є ТОВ "Інтероптторг" (м. Київ), а його отримувачем МНВАП "Авіокон проект" (м. Львів). Окремі партії товарів 01 та 15 грудня 2014р. постачались перевізником ФОП ОСОБА_3, про що оформлено товарно-транспортні накладні.

На підтвердження обставин щодо використання позивачем у подальшій господарській діяльності поставленого від вищевказаного контрагента товару, позивачем надано видаткові накладні про подальшу його реалізацію своїм клієнтам третім особам.

Позивачем також представлено документи, які підтверджують його технічну спроможність на проведення розвантажувальних робіт, а також зберігання поставленого товару на його складі.

Позивачем включено податок на додану вартість до податкового кредиту по вказаних податкових накладних та суми витрат по актах прийняття робіт відображено у відповідній декларації з податку на прибуток.

Як встановлено з акта перевірки №334/13-50-22-02-13/23958467 від 16.04.2015p., під час перевірки проведених взаєморозрахунків позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Інтероптторг" контролюючим органом використано акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві № 4736/26-58-22-07-17/38921180 та інформацію з баз даних.

Згідно з актом та інформацією вказано, що операції ТОВ "Інтероптторг" з МНВАП "Авіокон проект" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також під час перевірки проаналізовано надані позивачем ТТН та податковий орган прийшов до висновку, що у описі вантажу вказано електротехнічне обладнання, проте не конкретизовано, що саме за обладнання та не вказано кількості товару, зазначена лише вага, що унеможливлює визначити чи здійснювалось перевезення товару з номенклатурою, що придбавався у ТОВ "Інтеропторг". Отже,як зазначив відповідач, платником не підтверджено факт перевезення товару, що придбавався у ТОВ "Інтеропторг".

Згідно із вимогами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до норм підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Керуючись вимогами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит, відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, за вимогами пункту 198.2 статті 198 ПК України, є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи може бути складено на паперових або машинних носіях і вони повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів апеляційного суду не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що на підтвердження реальності господарських операцій в матеріалах справи містяться документи: податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, витяги з журналів реєстрації довіреностей, сертифікати відповідності, платіжні доручення, виписки з банківського рахунку.

Наведені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання господарських операцій.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача здійснювати господарські операції, однак аналіз норм податкового законодавства дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява №3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відносно доводів апелянта про недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, а саме: не конкретизовано, що саме за обладнання та не вказано кількості товару, зазначена лише вага, колегія суддів зазначає, що такі, не дають підстав стверджувати, що господарські операції не відбулись чи відбулись з порушенням та не можуть бути основою для висновків про нереальність господарських операцій між суб'єктами господарювання. Незазначення даних відомостей є недоліком організації роботи перевізника і може бути підставою для вирішення питання про відповідальність цих осіб.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем дотримані вимоги законодавства, всі первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено факт поставок товару та його використання у господарській діяльності позивача. Відповідачем, в свою чергу, не доведено та належними і допустимими доказами не підтверджено нереальність господарських операції позивача.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2015р. у справі №813/4205/15 за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2015р. у справі №813/4205/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2016р.