Рішення

від 01.06.2016 по справі 914/737/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016р. Справа№ 914/737/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П., при секретарі судового засідання Корчинському О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів до відповідача:Державного підприємства «Львівський державний цирк», м. Львів про: стягнення 398651,52 грн. (з яких: 343672,61 грн. - основна заборгованість, 3093,73 грн. - три проценти річних річних, 2764,69 грн. - інфляційні втрати та 49120,49 грн. - пені). Суддя В. Трускавецький Представники:

позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 22.01.2016 р.), відповідача:не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Державного підприємства «Львівський державний цирк» про стягнення заборгованості за теплову енергію. Ухвалою від 18.03.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.03.2016 р. Розгляд справи відкладався на 20.04.2016 р., на 16.05.2016 р., на 01.06.2016 р. Ухвалою суду від 16.05.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач порушив умови договору №2/т від 01.04.2015 р. не здійснив оплати за постачання теплової енергії. Зокрема, за період з жовтня по грудень 2015 року виникла заборгованість у сумі 343.672,61 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2.764,69 грн. - інфляційних втрат, 3.093,73 грн. - три проценти річних, 49.120,49 грн. - пені.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2948/16 від 02.06.2016 р.). Згідно з цією заявою позивач просить стягнути з відповідача 250.835,08 грн., в тому числі 195.856,17 грн. - основного боргу, 3.093,73 грн. - 3 проценти річних, 2.764,69 грн. - інфляційних втрат, 49.120,49 грн. - пені. Для підтвердження часткової оплати боргу, позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення. Крім того, позивачем подано клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору у сумі 2.217,24 грн.

Згідно з положеннями статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Позивачем реалізовано своє право та зменшено розмір позовних вимог. Такі дії позивача не порушують права і охоронювані законом інтереси сторін. Відтак, суд здійснює розгляд справи з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 01.06.2016 р. не з'явився, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. Разом з тим, представник відповідача у судовому засіданні від 16.05.2016 р. повідомив про те, що заборгованість існує, відповідач вчиняє дії на погашення боргу.

01 червня 2016 року до суду за вх.№23042/16 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з наступним. Із положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відкладення розгляду справи є обґрунтовані обставини, які перешкоджатимуть розгляду справи в даному судовому засіданні. Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача є необґрунтовано жодними доказами, а також відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б перешкоджали вирішенню справи в даному судовому засіданні. Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.05.2016 р. судом вже було продовжено строк розгляду справи на 15 днів за клопотанням відповідача. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом двох місяців її розгляду не подано жодних додаткових доказів у заперечення заявлених позовних вимог. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача за доказами доданими до справи.

Згідно з положеннями статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Судом надано учасникам процесу належну можливість висловити власні вимоги та заперечення, подати докази, реалізувати право на захист своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає долучені до матеріалів справи докази достатніми для прийняття рішення та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього представника позивача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір №2 від 01.04.2015 р. про постачання теплової енергії (надалі - Договір про постачання). За умовами цього договору енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами).

Теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади (пункт 2.1 Договору постачання).

Між сторонами укладено договір №2/т від 30.04.2015 р. про закупівлю послуг з постачання теплової енергії (надалі - Договір про закупівлю). За умовами цього договору учасник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати замовнику (відповідач у справі) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) на умовах, визначених цим договором та Договором постачання. Найменування товару: пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води. Обсяг постачання теплової енергії 665 Гкал. Місце поставки за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 83, ДП "Львівський державний цирк".

У Додатковій угоді від 22.12.2015 р. до Договору про закупівлю сторонами у справі внесено зміни щодо їх найменування, адреси та банківських реквізитів. Зокрема, відповідно до положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", ДТГО "Львівська залізниця" реорганізовано в регіональну філію "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", про що вказати у преамбулі договору від 30.04.2015 р. №2/т.

Позивачем на адресу відповідача скеровано претензію від 27.01.2016 р. про оплату 36.172,61 грн. вартості теплової енергії. До матеріалів справи долучено докази отримання вказаної претензії відповідачем.

Сторонами погоджено стан взаємних розрахунків у відповідному акті станом на 11.02.2016 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 63.717,94 грн.

Відповідачем видано довідку від 27.03.2015 р. №38 про те, що ним у березні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 93.350 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 67.713,05 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2015 р.

Відповідачем видано довідку від 27.04.2015 р. №56 про те, що ним у квітні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 49.954 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 36.235,01 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2015 р.

Відповідачем видано довідку від 26.05.2015 р. №64 про те, що ним у квітні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 1.374 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 996,66 грн.

Відповідачем видано довідку від 26.05.2015 р. №65 про те, що ним у травні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 9.240 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 4.530,06 грн.

Відповідачем видано довідку від 24.07.2015 р. №83 про те, що ним у червні-липні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 12.531 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 8.771,35 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2015 р.

Відповідачем видано довідку від 28.09.2015 р. №107 про те, що ним у серпні-вересні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 13.565 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 9.495,12 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2015 р.

Відповідачем видано довідку від 30.10.2015 р. №123 про те, що ним у жовтні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 61.058 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 111.789,36 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг від 30.10.2015 р.

Відповідачем видано довідку від 27.11.2015 р. №133 про те, що ним у листопаді 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 89.729 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 164.281,60 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2015 р.

Відповідачем видано довідку від 24.12.2015 р. №146 про те, що ним у грудні 2015 року спожито на опалення та гарячу воду 94.328 Гкал. За спожиту теплову енергію виставлено рахунок у сумі 172.701,73 грн.

До матеріалів справи долучено докази часткової оплати суду боргу. Разом з тим, внаслідок несплати відповідачем вартості теплової енергії за період з березня по грудень 2015 року виникла заборгованість у сумі 195.856,17 грн. Доказів погашення заборгованості у сумі 195.856,17 грн. відповідачем до суду не подано, проти позову не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.6 Договору про постачання визначено, що споживач сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії до 15 числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до пункту п'ятого частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 3.6 Договору, вимоги позивача про стягнення основного боргу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у сумі 195.856,17 грн.

Відповідно до пункту 7.3.3 за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України на день сплати, за кожен день прострочення. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 49.120,49 грн. пені, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2.764,69 грн. інфляційних втрат, 3.093,73 грн. - 3 проценти річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судом повернено позивачу 2.217,24 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львівський державний цирк" (адреса: вул. Городоцька, будинок 83, місто Львів, 79016; ідентифікаційний код 02174626) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: вул. Тверська, будинок 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: вул. Гоголя, будинок 1, м. Львів, 79007) 195.856,17 грн. - боргу, 49.120,49 грн. - пені, 2.764,69 грн. - інфляційних втрат, 3.093,73 грн. - 3 проценти річних та 3.762,53 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2016 р.

Суддя Трускавецький В.П.