Рішення

від 09.06.2016 по справі 904/3393/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.16 Справа № 904/3393/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина та Ко", м. Одеса

відповідача-2: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 918, 17 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №12/10 від 12 жовтня 2015 року, представник

Від відповідача -1: не з'явився

Від відповідача - 2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина та Ко" заборгованість у розмірі 8 918,17 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 7 757,27 грн.; 3 % річних у розмірі 70,33 грн.; пеня у розмірі 1 031,79 грн.; інфляційні збитки у розмірі 58,78 грн.;

- стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина та Ко" грошову суму у розмірі 1 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки № 82/0 від 09 вересня 2014 року в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 30.01.2016 по 11.04.2016 у сумі 70,33 грн. та інфляційні збитки за період з лютого 2016 року по березень 2016 року.

На підставі пункту 5.4 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 1 031,79 грн. за загальний період з 30.01.2016 по 11.04.2016.

Вимога про стягнення з відповідача-2 обґрунтована посиланням на договір поруки від 02 березня 2016 року, відповідно до умов якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) №4930000599001 міститься в матеріалах справи).

Розгляд справи був відкладений з 23.05.2016 на 09.06.2016.

У судовому засіданні 09.06.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ірина та Ко" (покупець) укладено договір поставки №82/0 з протоколом розбіжностей до договору, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим договором (п.6.1. договору).

Предметом договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (видаткових, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. договору).

За п.п.2.1., 2.2. договору постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні) і які мають силу специфікації.

Асортимент кожної окремої партії товару визначається виходячи з асортименту товару за договором, усної чи письмової заявки покупця та наявності його у постачальника на момент отримання заявки. Товар, що поставляється, повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним. Технічним стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України (п.п.3.1., 3.2).

Порядок і ціна розрахунків врегульовано розділом 4 договору.

Відповідно до п.4.1. договору ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін, встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі, вказаному в документах, що підтверджують передачу товару (видаткові, товарно-транспортні накладні).

При заборгованості за товар по декількох накладних отримані кошти будуть зараховуватися як погашення заборгованості за раніше отриманий товар, незалежно від призначення оплати, вказаного в платіжному дорученні (п.4.3. договору).

Покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його отримання. Факт отримання товару підтверджується (видатковою, товарно-транспортною накладною) підписаною сторонами (п.4.4. договору).

Згідно п.4.6. договору поставки в редакції протоколу розбіжностей сторони дійшли згоди, що в разі зміни офіційного курсу долара США відносно української гривні встановленого НБУ, більш ніж на 5% порівняно з курсом долара США відносно української гривні, що існував на момент поставки партії товару, постачальник має право привести переоцінку вартості поставленої, не оплаченої та не реалізованої партії товару, але після зняття залишків та підписання сторонами звірки.

На виконання умов договору постачальник, товариство з обмеженою відповідальністю "Долі-Україна", поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Ірина та КО" (покупець) товар на загальну суму 37 459,81грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ДУЦ12127 від 22.01.2015 на суму 4 304,61грн.,

№ДУЦ12127 від 09.02.2015 на суму 378,78грн.,

№ДУЦ124763 від 09.02.2015 на суму 44,94грн.,

№ДУЦ104895 від 15.06.2015 на суму 2 130,00грн.,

№ДУЦ104900 від 15.06.2015 на суму 390,00грн.,

№ДУЦ104907 від 15.06.2015 на суму 749,00грн.,

№ДУЦ171970 від 08.09.2015 на суму 1 605,00грн.,

№ДУЦ186761 від 25.09.2015 на суму 3 558,00грн.,

№ДУЦ186764 від 25.09.2015 на суму 350,00грн.,

№ДУЦ187253 від 25.09.2015 на суму 350,00грн.,

№ДУЦ238368 від 23.11.2015 на суму 8 842,21грн.,

№ДУЦ277733 від 30.12.2015 на суму 10 956,27грн.,

№ДУЦ277744 від 30.12.2015 на суму 1 281,00грн.,

№ДУЦ277752 від 30.12.2015 на суму 2 520,00грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплатив 23 606,41грн. (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи, а.с.32-37).

Згідно накладної на повернення товару №ВП-0000002 від 03.03.2016 відповідач повернув позивачу товар на суму 2 096,13грн.

02 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (кредитор) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до п.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Ірина та Ко" свого обов'язку за договором поставки №82/О, укладеного між кредитором і боржником 09.09.2014.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно договору поставки у сумі, що дорівнює 1 000,00грн. (п.2. договору поруки).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання, але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п.2 цього договору.

Відповідно до п.7 договору поруки порука припиняється:

- з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

- у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

- якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, однак не раніше 6-ти місяців з дня укладання договору поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З урахуванням положень п.7 договору поруки та ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України станом на час звернення позивача з позовом до суду порука не є припиненою.

Позивач не звертався до відповідача-2 з вимогою про сплату боргу. В свою чергу, відповідач-2 жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним договором поставки не здійснив.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договором поставки у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина та КО" за договором поставки товару, яка складає 8 757,27грн.

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у сумі 8 757,27грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеною вище видатковою накладною, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач-1 не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у встановленому порядку не спростував.

Таким чином, стягненню з відповідача-1 підлягає сума заборгованості за договором поставки - 7 757,27грн., а з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно згідно договору поруки - 1000,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п.5.4. договору. Так, у разі якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому нарахування пені починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач з просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 031,79грн. за загальний період прострочення з 30.01.2016 по 11.04.2016.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем розрахунок зроблено вірно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач просить стягнути три відсотки річних у сумі 70,33грн. за загальний період з 30.01.2016 по 11.04.2016 за прострочку оплати товару поставленого за видатковими накладними №ДУЦ277733 від 30.12.2015 на суму 10 956,27грн. (нарахування відбулося на залишок несплаченої у цьому періоді суми 7 956,27грн.), №ДУЦ277744 від 30.12.2015 на суму 1 281,00грн., №ДУЦ277752 від 30.12.2015 на суму 2 520,00грн., та втрати від інфляції у сумі 58,78грн., нараховані з урахуванням індексу інфляції за лютий-березень 2016 року.

Господарський суд здійснив перевірку розрахунку в частині втрат від інфляції та 3% річних та дійшов висновку, що його виконано у відповідності до чинного законодавства та рекомендацій, викладених у постанові пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних у сумі 70,33грн. та втрат від інфляції у сумі 58,78грн. за лютий-березень 2016 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача у сумі 1 378,00грн.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина та КО" (65063, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 23867248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 24-А, ЄДРПОУ 37068787) заборгованість у розмірі 7 757,27 грн., 3 % річних у розмірі 70,33 грн., пеню у розмірі 1 031,79 грн., втрати від інфляції у розмірі 58,78 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378,00грн., про що видати наказ.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Ірина та Ко" (65063, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 23867248) грошову суму у розмірі 1 000,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 10.06.2016