Рішення

від 10.11.2011 по справі 26/160-11  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2011 р. Справа № 26/160-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка, Житомирська обл., с. Филинці до Закритого акціонерного товариства Племінний завод „Агро-РегіонВ» , Київська обл., с. В. Олександрівка про стягнення 69 600,00 грн. за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № 48 від 30.09.2011 року, відповідача -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 08.06.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Шевченка звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства Племінний завод „Агро-РегіонВ» про стягнення 69 600,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем мала місце домовленість про купівлю-продаж незавершеного виробництва посіви озимих жита і пшениці на площах відповідно 30 га і 25 га загальною вартістю 69 600,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом на передачу незавершеного виробництва від СТОВ імені Шевченка до ЗАТ „Племінний завод „Агро-РегіонВ» від 17.09.2009 року, згідно якого позивач передав відповідачу вищенаведені землі з посівами озимих культур вартістю 69 600,00 грн., а відповідач їх не оплатив.

22.11.2010 року позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити 69 600,00 грн., яку останній залишив без відповіді і задоволення.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.08.2011 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.09.2011 року справа № 21/5007/71/11 передана за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2011 року прийнято справу № 21/5007/71/11 до свого провадження суддею Лилаком Т.Д., присвоєно їй № 26/160-11 та призначено до розгляду на 06.10.2011 року.

Через канцелярію суду 05.10.2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, розміру судових витрат, фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та письмове пояснення по суті спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.10.2011 року.

У судовому засіданні 20.10.2011 року оголошувалася перерва на 03.11.2011 року.

У судовому засіданні 03.11.2011 року представник позивача надав додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 03.11.2011 року оголошувалася перерва на 10.11.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2009 року сторонами був підписаний акт на передачу незавершеного виробництва від СТОВ імені Шевченка до ЗАТ „Племінний завод „Агро-РегіонВ» , згідно якого позивач передав відповідачу посіви озимих культур, а саме жито ? 30 га, пшениця ? 25 га, загальною вартістю 69 600,00 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Однак, підписаним сторонами актом від 17.09.2009 року, на який позивач посилається як на підставу заявлених позовних вимог, не передбачено обов'язку відповідача оплатити передані йому позивачем озимі культури.

Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право вимагати від відповідача виконання його обов'язку з оплати переданих озимих культур, так як у відповідача таке зобов'язання перед позивачем відсутнє.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів існування у відповідача перед останнім обов'язку щодо сплати переданих озимих культур.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 69 600,00 грн. боргу відсутні, і тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 15.11.2011р.