Рішення

від 08.11.2011 по справі 23/134-11     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2011 р. Справа № 23/134-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат», м. Бровари

про стягнення 8069,98 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №361 від 5 вересня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат»(далі - відповідач) про стягнення 8069,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №22 від 27 січня 2006 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 5109,60 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 609,80 грн., 3% річних в розмірі 500,60 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1849,68 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 26 вересня 2011 року та призначено справу до розгляду на 5 жовтня 2011 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, проте, 18 жовтня 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області подав витребувані судом документи (п. 4 ухвали від 26 вересня 2011 року). Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем не вірно нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

5 жовтня 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 5109,60 грн. основного боргу.

Клопотання обґрунтоване тим, що 4 жовтня 2011 року платіжним дорученням №1856 від 4 жовтня 2011 року відповідачем на користь позивача сплачено 5109,60 грн. основного боргу.

1 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області представником позивача до суду подано клопотання про уточнення позовних вимог, що за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 510,96 грн. інфляційних втрат та 191,09 грн. 3% річних. Крім того, позивач відмовився від стягнення з відповідача пені у розмірі 609,80 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

8 листопада 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором -продавець) та відповідачем (за договором -покупець) 27 січня 2006 року укладено договір купівлі-продажу за №22.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця, згідно заявки покупця -залізобетонні вироби в асортименті.

Згідно пункту 3.2 договору поставка товару здійснюється на підставі видаткових накладних на відпуск товару.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% попереднього перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно отриманих рахунків-фактур, які виставляються продавцем в день отримання останнім заявки.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що за прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від вартості простроченої суми за кожен день затримки.

Відповідно до пункту 8.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №080609032 від 9 червня 2008 року та №080609090 від 9 червня 2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні, на загальну суму 10108,80 грн. Факт приймання товару за видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується підписом особи, уповноваженої на отримання товару, на видаткових накладних.

В матеріалах справи наявна банківська виписка з рахунку позивача з якої вбачається, що відповідач розрахувався з позивачем на загальну суму 5000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у справі відповідач погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 5109,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1856 від 4 жовтня 2011 року.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5109,60 грн. підлягає припиненню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Враховуючи, що позивач відмовився від стягнення з відповідача пені у розмірі 609,80 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 191,09 грн. та інфляційних втрат у сумі 510,96 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівельний комбінат «Меркурій»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 131, код 03391260) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, код 01373298) - 191 (сто дев'яносто одна) грн. 09 коп. 3% річних, 510 (п'ятсот десять) грн. 96 коп. інфляційних втрат та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5109,60 грн. та пені у розмірі 609,80 грн. припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяОСОБА_2

Дата підписання рішення - 14 листопада 2011 року