Рішення

від 08.06.2016 по справі 170/142/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 170/142/16-ц Провадження № 22-ц/773/926/16 Головуючий у 1 інстанції: Жевнєрова Н.В. Категорія: 23 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А.К. ,

суддів - Стрільчука В.А., Здрилюк О.І.

секретар Кирилюк О.О.

з участю прокурорів Романішиної Т.Л., Шаруновича Є.В.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом в.о. керівника Ковельської місцевої прокуратури Волинської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області, Шацької районної державної адміністрації Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шацька селищна рада Волинської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису про його державну реєстрацію за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Шацького районного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року,

встановила:

В.о. керівника Ковельської місцевої прокуратури Волинської області звернувся в суд з даним позовом з метою захисту економічних інтересів держави покликаючись на такі обставини.

26.11.2012 року на підставі розпорядження голови Шацької районної державної адміністрації Волинської області №369 від 03.10.2012 року між Шацькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1505 га, кадастровий номер 0725755100:04:005:0120, розташованої на території Шацької селищної ради Шацького району Волинської області в урочищі «Віси», за межами населених пунктів, строком на 20 років, для ведення особистого селянського господарства. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Шацькому районі Волинської області 29.12.2012 року за №072570004000146.

Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 51,36 грн. за один рік на р/р 33217815700421, банк ГУДКУ м. Луцьк, МФО 803014, код 21740468, одержувач: місцевий бюджет Шацької селищної ради. Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проведена. Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Зазначав, що під час укладення оспорюваного договору сторонами всупереч вимогам ч. 1 ст. 632 ЦК України, ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 289 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 13, ст. 20, ч. 2, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено розмір орендної плати для земельної ділянки державної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, без проведення її нормативної грошової оцінки.

Тому просив визнати вказаний договір недійсним на підставі положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України та з урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасувати запис про державну реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Шацького районного суду від21 квітня 2016 року позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним укладений 26.11.2012 року між Шацькою районною державною адміністрацією Волинської області та ОСОБА_2 (зареєстрований в управлінні Держкомзему у Шацькому районі Волинської області 29.12.2012 року за №072570004000146) договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0725755100:04:005:0120, площею 0,1505 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шацької селищної ради Шацького району Волинської області, урочище «Віси», за межами населених пунктів.

Скасувати у державному реєстрі запис №072570004000146 від 29.12.2012 року, внесений управлінням Держкомзему у Шацькому районі Волинської області, про реєстрацію договору оренди, укладеного 26.11.2012 року між Шацькою районною державною адміністрацією Волинської області та ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0725755100:04:005:0120, площею 0,1505 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шацької селищної ради Шацького району Волинської області, урочище «Віси», за межами населених пунктів.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області на користь прокуратури Волинської області судовий збір в сумі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Стягнути з Шацької районної державної адміністрації Волинської області на користь прокуратури Волинської області судовий збір в сумі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подав апеляційну скаргу у якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог до ОСОБА_2, Шацької районної державної адміністрації суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог до зазначених відповідачів.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено однією з істотних умов договору оренди землі - орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки.

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 ПК України і частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» як у чинній редакції, так і в редакції закону від 05.07.12 року, яка підлягала застосуванню на час укладення договору оренди передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід(дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»). Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Шацької районної державної адміністрації Волинської області №369 від 03.10.2012 року 26.11.2012 року між Шацькою РДА Волинської області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 0725755100:04:005:0120, площею 0,1505 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шацької селищної ради Шацького району Волинської області, урочище «Віси», за межами населених пунктів, строком на 20 років. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Шацькому районі Волинської області 29.12.2012 року за №072570004000146 (а.с. 10-19).

Як убачається з пункту 5 вказаного договору, нормативна грошова оцінка переданої в оренду земельної ділянки не проведена. Згідно з пунктом 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 51,36 грн. за один рік на р/р 33217815700421, банк ГУДКУ м. Луцьк, МФО 803014, код 21740468, одержувач: місцевий бюджет Шацької селищної ради. Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (а.с. 11).

Отже, при укладенні цього договору було порушено вимоги закону щодо порядку визначення орендної плати як істотної умови договору оренди землі, що є підставою для визнання цього договору недійсним, про що суд першої інстанції правильно указав у своєму рішенні.

Доводи відповідача - ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області про те, що на час укладення спірного договору оренди землі законом не вимагалося обов»язкового проведення нормативної грошової оцінки землі для визначення орендної плати зводиться до суб»єктивного тлумачення норм Податкового кодексу і суперечить ст.13 Закону України «Про оцінку землі».

Разом з тим, постановляючи рішення про задоволення позову про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації, пред»яленого і до відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області суд першої інстанції допустив помилку. Зокрема, поза увагою суду залишилась та обставина, що оспорений договір оренди укладений між фізичною особою - ОСОБА_2 та Шацькою районною державною адміністрацієюєю, яка є діючим органом і на даний час.

Відповідно до ч.І ст 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 2 цієї статті визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

У даному випадку за захистом економічних інтересів держави звернувся прокурор, і належному йому праву звернення за захистом кореспондує обов»язок відповідальності інших, осіб, винних у порушенні прав (недотриманні вимог закону)

Відповідно до ч.І ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (стронами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент його вчинення.

Отже, з системного аналізу указаних норм законів вбачається, відповідачем у справі може бути особа, яка порушила права інших осіб, а відповідачем у справі про визнання правочину недійсним можуть бути особи - сторони правочину, які уклали його з порушенням вимог закону.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не було стороною оспореного прокурором договору оренди, будь-яких неправомірних дій у момент його укладення не вчиняло, не здійснювало і не здійснює на дений час реєстрації договорів оренди, підстав для притягнення його як відповідача у даному спорі не має.

Пред»явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові до такого відповідача.

У зв»язку з задоволенням позову до неналежного відповідача - ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області рішення суду у зазначеній частині підлягає до скасування з ухваленням рішення про відмову у позові до цього відповідача.

У зв»язку з наведеним підлягає скасуванню рішення суду також і в частині стягнення судового збору.

Доводи прокурора про те, що на даний час Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є розпорядником земель державної власності можуть слугувати підставою для притягнення цього органу як третьої особи у даному спорі.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Оскільки у позові, пред»явленому до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області відмовлено, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2, Шацької районної державної адміністрації в рівних частках по 1378 грн. з кожного.

За подання апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір у розмірі 3031.60 грн. та просив відмовити у позові до трьох відповідачів, апеляційна скарга задоволена частково, та відмовлено в позові лише до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області, тому понесені судові витрати підлягають відшкодуванню позивачем пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1010 грн. 53 коп.

Керуючись статтями 303,304,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру задовольнити частково.

Рішення Шацького районного суду від 21 квітня 2016 року в частині задоволення позову до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області та в частині стягнення судового збору скасувати та ухвалити у цих частинах нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову в.о. керівника Ковельської місцевої прокуратури Волинської області до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації.

Стягнути з Шацької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 на користь прокуратури Волинської області судовий збір по 1378 грн. з кожного.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області судовий збір у розмірі 1010 грн. 53 копійки.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і можу бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після набрання рішенням законної сили.

Головуючий

Судді