Рішення

від 30.05.2016 по справі 431/1564/16-ц

СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2016

Справа № 431/1564/16-ц

Провадження №2/431/496/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря Чесалової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформресурси» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Луганської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформресурси» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 9 459 грн. 64 коп. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000 грн..

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що в період з 01.05.2012 р. по 10.03.2016 р. працювала старшим інспектором спец майданчика по лінії ДАІ м. Старобільська Луганської філії ДП МВС України «Інформ Ресурси». За період з січня 2015 року по лютий 2016 року їй нараховувалась, але не виплачувалася в повному обсязі заробітна плата, при цьому утворилась заборгованість у розмірі 9 459,64 грн. При звільнені вказана сума їй виплачена не була. Вважала, що у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати їй було завдано моральну шкоду розмір якої вона оцінює в 5 000 грн., оскільки вона не мала можливості забезпечувати сім'ю, своєчасно сплачувати комунальні послуги, що призводило до постійних переживань та погіршення стану здоров'я.

У судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач - представник Луганської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформресурси» до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом вручення поштових відправлень (рекомендованих).

Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

30 травня 2016 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в позові доводи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Наказу №11 від 30.04.2012 р. позивача було прийнято на посаду старшого інспектора спец майданчика по лінії ДАІ м. Старобільська Луганської філії ДП МВС України «Інформ Ресурси» (а.с.6)

10.03.2016 р. на підставі Наказу №1-ВК ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін (а.с.7).

В порушення вимог ст.116 КЗпП України при звільнені позивачу не було виплачено всіх сум, що належали їй від підприємства.

Згідно довідки на а.с.8 заборгованість за період з січня 2015 р. по лютий 2016 р. складає - 9 459, 64 грн. (а.с.8).

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Протиправними діями відповідача щодо невиплати всіх належних сум при звільненні позивачу було завдано моральну шкоду, яку остання оцінює в розмірі 5000,00 грн. та просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Виходячи з вищевикладеного, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, проте з урахуванням перенесених моральних страждань, обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а тому позов задовольняє частково.

Згідно ст. 88 ЦПК України, враховуючи те, що позивача відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.116, ст. 2371 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218, 224-229 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Луганської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформресурси» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Луганської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформресурси» 93400, м.Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 12 код ЄДРПОУ 36320053, банк АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, р/р 26001479326 на користь ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 459 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн.

Стягнути з Луганської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформресурси» 93400, м.Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 12 код ЄДРПОУ 36320053, банк АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, р/р 26001479326 на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Пелих