Рішення

від 13.06.2016 по справі 623/5365/15-ц

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/5365/15-ц

Номер провадження 2/623/200/2016

РІШЕННЯ

іменем України

13 червня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветлідер" про стягнення заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, компенсації за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

23.12.2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, уточненим в подальшому, якому зазначає, що вона з 15.05.2014 року була прийнята в Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветлідер» (далі ТОВ "Ветлідер") на посаду лікаря ветеринарної медицини. З лютого 2015 року відповідач неправомірно не виплачує нараховану заробітну, в зв'язку з чим виникла заборгованість із заробітної плати в сумі 7846,86 грн. З 01 вересня 2015 року звільнена з займаної посади за угодою сторін. В день звільнення відповідач не виплатив заборгованості з заробітної плати та не повернув трудову книжку.

Просить суд зобов"язати відповідача повернути їй трудову книжку, стягнути з ТОВ "Ветлідер" на її користь 7846,86 гривень в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 9539,79 грн.; компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 84,04 грн. та 50000,00 гривень відшкодування моральної шкоди спричиненої невиплатою значний період часу заробітної плати та відмовою повернути трудову книжку, яка полягає в тому, що з вини відповідача вона не може належним чином вести свій звичний спосіб життя, змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, жити в боргах, у відсутності трудової книжки позбавлена можливості працевлаштуватися чи стати на облік у Центі зайнятості при тому, що вона є інвалідом 3 групи та переміщеною особою з тимчасово окупованої території України.

В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Позовні вимоги в частині в частині заборгованості із заробітної плати в розмірі 7846,86 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 9539,79 грн. та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну платі в розмірі 84,04 грн визнала повністю. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. вважала суттєво завищеними та необґрунтованими. Пояснила, що позивач дійсно працювала в ТОВ «Ветлідер» на посаді лікаря ветеринарної медицини, звільнена за угодою сторін з 01 вересня 2015 року. При звільненні позивачеві не виплачено заборгованість із заробітної плати та не видано трудову книжку. Спору щодо розміру заборгованості із заробітної плати не має. Трудову книжку позивачеві не видано в зв'язку з порушенням нею трудової дисципліни.

Вислухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 з 15 травня 2014 року працювала в ТОВ «Ветлідер» на посаді лікаря ветеринарної медицини з окладом згідно штатного розпису (наказ № 6-14/К від 15 травня 2014 року), звільнена за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України 01 вересня 2015 року(наказ № 13-15/Ку від 01.09.2015). (а.с., 106,107).

В день звільнення позивачеві ОСОБА_2 не здійснено виплату заборгованості із заробітної плати та не видана трудова книжка, яка, на теперішній час, знаходиться у відповідача, що підтверджено в судому засіданні представником відповідача ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст.94 КЗпП України , питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, яки повинні бути виплачені працівнику, проводиться в день звільнення.

Згідно довідки № 2/05/16 від 16 травня 2016 року загальна сума заборгованості із заробітної плати ОСОБА_2 станом на день звільнення 01 вересня 2015 року складає 7846,86 грн. (а.с.122)

Як встановлено, заборгованість з заробітної плати позивачу в день звільнення не випачена, до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 не сплачена.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 7846,86 грн.

Відповідно до ст.117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розрахунок при визначенні розміру середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , згідно з пунктом 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до наданого суду розрахунку середнього заробітку позивача вбачається, що її середньоденна заробітна плата за останні повні два місяці роботи перед звільненням склала 52,13 грн.( 1120,98 грн. (липень 2015 року ) + 1120,98 грн. (серпень 2015 року) : 43 робочі дні за два місяці (23 робочі дні у липні 2015 року та 20 робочих днів у серпні 2015 року = 52 грн. 13 коп.)

Суд бере за основу саме цей розрахунок, оскільки він відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , та не заперечується відповідачем.

Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку станом на 01.06.2016 року ( з 01.09.2015 року по 01.06.2016 року) складає 9539,79 грн. (52,13х183 робочі дні = 9539,79 грн.) та підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці», передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно положень статей 1, 2 Закону України В«Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплатиВ» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Відповідно п.п. 2-4 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. У разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

Враховуючи, що відповідач здійснив затримку у виплаті заробітної плати більш ніж на один місяць, останній зобов'язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що становить 84 грн. 04 коп. та складається з компенсації за лютий - 14 грн. 47 коп. (1,108*1,140*1,022 (індекси інфляції за березень, квітень, травень)*1120,98 (з/пл. за січень/100); за березень - 13 грн. 11 коп. (1,140*1,022*1,004 (індекси інфляції за квітень, травень, червень )* 1120,98 (з/пл. за лютий/100); за квітень - 11грн. 38 коп. (1,022* 1,004 *0,990 (індекс інфляції за травень, червень, липень )* 1120,98 (з/пл. за березень /100); за травень - 11грн. 05 коп. (1,004 *0,990 *0,992(індекс інфляції за червень, липень, серпень)* 1120,98 (з/пл. за квітень)/100); за червень - 11грн. 26 коп. (0,990 *0,992 *1,023(індекс інфляції за липень, серпень, вересень )* 1120,98 (з/пл. за травень/100); за липень - 11грн. 23 коп. (0,992 *1,023 *0,987(індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень )* 1120,98 (з/пл. за червень/100); за серпень - 11 грн. 54 коп. (1,023 *0,987 *1,020(індекс інфляції за вересень, жовтень листопад)* 1120,98 (з/пл. за липень/100).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об'єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи та переміщеною особою з тимчасово окупованої території України.(а.с.6,7)

В результаті неправомірної відмови ТОВ «Ветлідер» повернути трудову книжку, на протязі більш ніж дев'яти місяців позивача ОСОБА_2 позбавлено конституційного права на працю, що включає в себе можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується та конституційного права на соціальний захист на випадок безробіття (ст.43,46 Конституції України) що порушило нормальні умови життя та спричинило моральні страждання.

Крім того неправомірною невиплатою ОСОБА_2 заборгованості із заробітної плати в день її звільнення та по день розгляду справи у суді їй були заподіяні моральні страждання, порушені нормальні умови життя, пов'язані з невиплатою грошей, вона змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, при цьому, суд враховує, що позивач є інвалідом 3 групи та переміщеною особою з тимчасово окупованої території України.

У зв'язку з цим вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню у розмірі 8000 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України « Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками , встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Оскільки позивач , відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» звільнених від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судовий збір за позовом майнового характеру у розмірі 551,20 грн. та за позовом про стягнення моральної шкоди у розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлідер» ( 61096, АДРЕСА_1, іден. код за ЄДРПОУ 37657320) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 7846,86 грн. (сім тисяч вісімсот сорок шість грн. 86 коп.), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 9539,79 грн.(дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять грн. 79 коп.), компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 84,04 грн.(вісімдесят чотири грн. 04 коп.) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн. (вісім тисяч грн.)

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветлідер» ( 61096, АДРЕСА_1, іден. код за ЄДРПОУ 37657320) повернути ОСОБА_2 трудову книжку серії БТ-ІІ № 2230746.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветлідер» ( 61096, АДРЕСА_1, іден. код за ЄДРПОУ 37657320) на користь держави судовий збір за позовом майнового характеру у розмірі 551,20 грн. та за позовом про стягнення моральної шкоди у розмірі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: