Постанова

від 23.05.2016 по справі п/811/215/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року справа № П/811/215/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феросистема" (далі - позивач, ТОВ "Феросистема") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2016 року №0000012204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованим та безпідставним, а також таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Зокрема, позивач послався на протиправність висновків відповідача в акті перевірки щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ "ВО Запоріжресурс", в рамках укладених угод, які є нікчемними. Оскільки правочин, за наслідками укладення якого, позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлений ними.

Відповідач адміністративний позов не визнав у повному обсязі, свої мотиви виклав у письмових запереченнях, в яких, зокрема, наголосив, що податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення у відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки позивачем порушено вимоги п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, тому донараховано податок на додану вартість.

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Феросистема" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "ВО Запоріжресурс" за період з 01 грудня 2014 року по 30 квітня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №18/11-23-22-04/36333345 від 23.12.2015 року (т.1,а.с.11-46), в якому зафіксовано порушення п.п.198.2,198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 589 570,00 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.01.2016 року №0000012204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 884 355,00 грн. (із них за основним платежем - 589 570,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 294785,00 грн.) (т.1,а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про безпідставне формування податкового кредиту за господарськими операціями з вищезазначеним контрагентом позивача, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 , зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

За таких підстав, в межах предмета доказування по даній справі належить встановити факт здійснення та реальність господарських операцій між ТОВ "Феросистема" та ТОВ "ВО Запоріжресурс", обставини використання придбаного товару (послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

ТОВ "Феросистема" 04.02.2009 року зареєстровано як юридична особа (т.2,а.с.210-212), з 01.05.2009 року перебуває на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість, що посвідчується відповідним свідоцтвом (т.2,а.с.213-214)

Основними видами діяльності ТОВ "Феросистема" за КВЕД є, зокрема, оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72), діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (46.12) (т.2,а.с.210-212).

Позивачем на посвідчення наявності виробничих потужностей надано до суду копію договору оренди №45 від 01.01.2015р., укладеного з ТОВ "Комерційна нерухомість" (т.2,а.с.215).

Судом встановлено, що позивач протягом перевіряємого періоду перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ "ВО Запоріжресурс".

Отже, між ТОВ "Феросистема" (замовник) та ТОВ "ВО Запоріжресурс" (підрядник) укладено ряд договорів, а саме:

- 05.01.2015 року укладено договір підряду на виконання підрядних робіт №ПР 02.01/15-1, за змістом якого підрядник, за дорученням замовника, зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити її (т.1,а.с.51-57) та додаткову угоду до нього від 01.04. 2015 року (т.1,а.с.58-59);

- 05.01.2015 року укладено договір на вантажно-розвантажувальні роботи та фракційний розсів матеріалів після первинного дроблення №ПР 02.01/15-2, предметом якого є зобов'язання ТОВ "ВО Запоріжресурс" здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи, що включають весь комплекс пов'язаних з ним операцій по укладенню і кріпленню вантажу, його сепаруванню, роботи по складській підготовці вантажу до перевезення, нанесення на вантаж повного і чіткого маркування, передбаченого правилами перевезення вантажу та послуги за фракційним розсівом матеріалів після первинного дроблення (т.1,а.с.60) та додаткову угоду до нього від 01.02.2015 року (т.1,а.с.61);

- 26.11.2014 року укладено договір на виконання підрядних робіт №ПР26.11/14-1 (т.1,а.с.62-63);

- договір на вантажно-розвантажувальні роботи та фракційний розсів після первинного дроблення №ПР26.11/14-2 (т.3.а.с.35).

На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами ТОВ "ВО Запоріжресурс" у грудні 2014 року, січні, березні, квітні 2015 року надало позивачеві послуги з первинного фракційного дроблення та вантажно-розвантажувальні послуги, що підтверджується відповідними специфікаціями фракційного розміру матеріалів для ливарного виробництва наданих для дроблення (т.1,а.с.64) та заявками на виконання послуг (т.1,а.с.67,71,77,81,89,92,99,103,110,114,121,125,129,136,140,147,151,182,192,199,206,219,226,240-241,243;т.2,а.с.2,6,25,32,40,47,54).

Факт надання послуг за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними (т.1,а.с.68,72, 75,79,83, 86,90,94, 97,101, 105, 108,112,116,119,123,127,131,134,138,142,145,149,153,156,159,162,165,168,171,174,177,180,184,187,190,194,197,201,204,208,211,214,217,221,224,228,231,236-238,245-247, 250; т.2,а.с.4, 8,11, 14,17,20,23,23,27,30,38,42,45,49,52,56,59), а також відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) (т.1.а.с.66, 70, 74, 78, 82, 85, 88, 93, 96, 100, 104, 107, 111,115,118,122,126,130,133,137,141,144,148,152,155,158,161,164,167,170,173,176,179,183,185,189,193,196,200,203,207,210,213,216,220,223,227,230,233-235, 242, 244, 249; т.2,а.с.3, 7, 10, 13,16,19,22,26,29,33,36,41,44,48,51,55,58;т.3,а.с.43-184), відповідними рахунками-фактурою (т.1,а.с.65, 69, 73, 76, 80, 84, 87, 91, 95, 98, 102, 106, 109, 113, 117, 120, 124, 128, 132, 135, 139, 143,146,150,154,157,160,163,166,169,172,175,178,181,185,188,191,195,198,202,205,209,212,215218,222,225,229,232,239,248;т.2,а.с.1,5,9,12,15,18,21,24,28,31,35,39,43,46,50,53,57)на загальну суму 3 555 568,28 грн. (із них ПДВ - 592 594,68 грн.).

Судом також встановлено, що розрахунок ТОВ "Феросистема" за надані послуги, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні виписки з банку по рахунку та платіжні доручення (т.2,а.с.60-74,219-226).

Крім того, позивачем на посвідчення наявності відповідної матеріальної бази, виробничих потужностей контрагента (ТОВ "ВО Запоріжресурс") надано до суду копії договорів оренди та суборенди (т.2,а.с.86-101; т.3,а.с.7-18).

Придбаний товар було обліковано позивачем на балансі підприємства, що посвідчується картками по рахунку та бухгалтерськими довідками щодо взаєморозрахунків з контрагентом (т.3,а.с.37-42).

Транспортування феросиліцію, ферохрому, феромарганцю, до місця призначення здійснювалось із залученням перевізників (ПП "АФ-Транзит", ФОП ОСОБА_1.), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями (т.3, а.с.187-258).

Також, позивачем до податкового кредиту з ПДВ в грудні 2014 року, січні, березні, квітні 2015 року віднесено суми за податковими накладними, виданими ТОВ "ВО Запоріжресурс" з придбання послуг на підставі вищевказаних договорів (т.2, а.с.102-206).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що матеріалами справи доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктами 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом -Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отримані позивачем податкові накладні не мають недоліків , які згідно зі ст.201 Податкового кодексу України, ч.ч.12 ст.9 Закону №996-XIV, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату ними статусу податкових накладних.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "ВО Запоріжресурс" є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції.

З аналізу вищенаведених норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ "ВО Запоріжресурс" також вбачається, що позивачем дотримано всіх вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.

Крім того, суд враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у ТОВ "ВО Запоріжресурс" послуг, згідно вищезазначених договорів, підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого даному контрагенту ПДВ у розмірі 592 594,68 грн. в грудні 2014 року, січні, березні, квітні 2015 року до податкового кредиту.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документами необхідними для проведення документальної перевірки відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України є податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Суд зазначає, що первинні документи бухгалтерського обліку ДФС не аналізувалися, тому висновки викладені в акті перевірки не є обґрунтованими та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Наведене свідчить, що дії ДФС по проведенню перевірки ТОВ "Феросистема" не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо підстав, порядку та процедури проведення податкового контролю платника податку. Аналіз, за наслідками якого складено акт перевірки, за своєю правовою природою не є документальною перевіркою та жодним чином не доводить факту порушення підприємством податкового законодавства.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про допущені правопорушення позивачем.

Крім того, суд зазначає, що самостійно визначений платником податку податковий кредит вважається сформованим правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Також відповідачем не наведено доказів, які свідчили б, що договори, сторонами якого є позивач та ТОВ "ВО Запоріжресурс", укладено з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до податкового кредиту при обчисленні податку на прибуток та податку на додану вартість.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ "ВО Запоріжресурс". Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

З огляду на зміст доказів у їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у процесі розгляду справи знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між ТОВ "Феросистема" і ТОВ "ВО Запоріжресурс", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд враховує, що податковим органом обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовані.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити на користь ТОВ "Феросистема" судові витрати у розмірі 13265,32 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 05.01.2016 року №0000012204.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" (код - 36333345) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13265,32 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень тридцять дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код - 39484073).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук