Постанова

від 09.06.2016 по справі 810/5693/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5693/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Ткачук М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області , в якому просив суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій -№0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій V №0001152202/3046 від 03 серпня 2015 року;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення (ф. «С») №0001142202 у від 03 серпня 2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області № 0001142202 від 03.08.2015; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області № 0001162202/3046 від 03.08.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття оспорюваного рішення про застосування санкцій -№0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог (визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій -№0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року), виходив з того, в ході судового розгляду не встановлено, що в приладі для виготовлення пива знаходився миючий засіб, а не пиво і, що виготовлення пива на момент проведення перевірки не здійснювалося, а з наданих відповідачем документів встановлено протилежне, то податковий орган правомірно прийняв рішення про застосування фінансових санкцій -№0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.07.2015 року працівниками податкового органу на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 24.06.2015 року за № 246 та направлень на перевірку від 15.07.2015 року № 2136, 2137, 2138, 2139 було проведено фактичну перевірку пивоварні ПАБ, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ФОП ОСОБА_2.

Мета перевірки: контроль за дотриманням суб'єктом господарювання вимог Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, законів України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями), від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Перевірку здійснено у присутності довіреної особи суб'єкта господарювання ОСОБА_3, довіреність від 26.03.2015 року № НАК 950392. В результаті перевірки складено Акт від 16.07.2015 року за № 1009/10-36-21/НОМЕР_2 ( надалі - Акт перевірки ).

У висновках Акта перевірки встановлено порушення позивачем положень: статтей 2, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР із змінами та доповненнями та пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями.

Таких висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки було встановлено, що за вказаною адресою розташована пивоварня, в якій здійснюється виробництво пива (алкогольних напоїв), без відповідної на те ліцензії, що є порушенням статті 2 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР.

Також, під час перевірки в приміщенні пивоварні здійснювався розлив пива у пляшки.

Крім того, перевіряючими встаноновлено факт зберігання алкогольних напоїв, а саме пива в кількості 1 617,4 літрів на загальну суму 42 037,00 грн. у підсобному приміщенні пивоварні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке відокремлене від місця торгівлі.

Згідно з наданим договором оренди, орендоване підсобне приміщення - пивоварня. Оскільки уповноваженою особою позивача під час перевірки не надано Довідку про внесення місця зберігання пива до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, перевіряючими встановлено порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР.

Також встановлено, що за період з квітня 2015 року по 15.07.2015 року ФОП ОСОБА_2 здійснював відвантаження пива ТОВ «МВ Трансбуд» (код ЄДРПОУ 35751837) та на паб для подальшої реалізації кінцевому споживачу.

При цьому, в Акті перевірки зазначено факт, реалізації в пабі двох пляшок пива світлого «Малле Блонд» живе, не фільтроване, не пастеризоване, об'ємом 0,33 літри, 5,8% обороти, виробництва СПД ОСОБА_2, дата виробництва на пляшках не зазначена, за ціною 38 грн. за пляшку на загальну суму 76 грн.

При реалізації зазначених пляшок пива, працівником паба не було роздруковано та надано покупцю фіскальний чек або інший розрахунковий документ, що було підставою встановлення порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями.

На підставі висновків Акта перевірки, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області були прийняті рішення від 03.08.2015:

- № 0001152202/3045 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 84 074,00 грн., згідно з абзацом 3 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР;

- № 0001162202/3046 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 42 037,00 грн., згідно з абзацом 11 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР;

- податкове повідомлення - рішення форми «С» № 0001142202 від 03.08.2015 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1,00 грн.

З даного приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, у якому визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначено приписами статті 80 Податкового кодексу України.

За правилами пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктами 80.5, 80.7 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10 статті 80 Податкового кодексу України).

Щодо рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій -№0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року, яке винесено на підставі того, що позивачем здійснювалося виробництво алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, згідно із абзацу 7 статті 1 Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД(аналогічне візначення поняттю алкогольні напої надається і в підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 144 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю.

Абзацом 9 статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (аналогічне визначення пиву надається і в підпункті 14.1.144 пункту 14.1 статті 144 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 2 Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Абзацом 24 ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 2 ст. 9 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР встановлено, що ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового видаються суб'єктам господарювання - юридичним особам, а на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів - усім суб'єктам господарювання.

Так, з Акта перевірки вбачається, що під час проведення перевірки представниками податкового органу було встановлено, що у позивача не має ліцензії на виготовлення алкогольних напоїв, в той же час в орендованому позивачем приміщенні під пивоварню, виготовляється пиво без потрібної на те ліцензії.

Однак, дані висновки контролюючого органу спростовуються твердженнями представника позивача, який надав пояснення, що на час проведення перевірки пивоварня не працювала та не виробляла пиво, а рідина, яка знаходилась в обладнанні для виробництва пива, це була суміш миючого засобу.

На підтвердження своїх пояснень, представником позивача було надано накладну від 02.05.2015 № 2015-05, яка, підтверджує, що позивачем було придбано миючий засіб Чисто Пром у кількості 10 кг.

Також, позивачем надано копію Висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України від 11.12.2014р. № 05.03.02.-04/74853, стосовно засобів мийних лужних відповідно до ТУ У24.5-34426212-002:2008 (згідно додатку до Висновку) код за ДКПП: 24.51.32 (20.413).

В додатку до Висновку перелічено всі найменування засобів, що віднесені до державного класифікатора продукції та послуг за № 24.51.32 (20.413).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в даному випадку не Позивач повинен був доводи, що рідина, яка знаходилася в обладнанні для виробництва пива була миючим засобом, а контролюючий орган повинен був встановити даний факт під час проведення перевірки шляхом відібрання зразків продукції для проведення товарознавчої та судового-хімічної експертизи.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова про закриття кримінального провадження №32016110080000003 (відкрите за фактом виробництва пива ФОП ОСОБА_2 15.07.2015 року без відповідної ліцензії), в якій зазначено, що наразі встановити яка саме рідина знаходилася у обладнанні для виробництва пива під час перевірки 15.07.2015 року неможливо, оскільки зразків продукції немає, то немає і предмета злочину передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання податкового органу на свідчення ОСОБА_3, також, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки з її пояснень неможливо встановити, що рідина в обладнанні для виробництва пива була саме пивом, оскільки вказана особа взагалі відношення до господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 не має, а також не є фахівцем в галузі виробництва пива, її твердження, що виробництво пива почалося з березня 2015 року документально не підтверджуються.

Частиною 1 ст. 69 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята з деяким порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - №0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року -скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій - №0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року.

В цій частині прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій - №0001152202/3045 від 03 серпня 2015 року.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

(Повний текст Постанови виготовлений 13 червня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.