Рішення

від 06.06.2016 по справі 902/299/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2016 р. Справа № 902/299/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Бершадського районного споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01741129 (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Радянська, 17)

до : Споживчого товариства "У Людмили", код ЄДРПОУ 33959225 (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, пров. Жукова, 12)

про стягнення 38836,05 грн.

за участю секретаря судового засідання Мовчан Г.М.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за дорученням;

позивача: ОСОБА_2 - представник за дорученням;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Бершадське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Споживчого товариства "У Людмили" 27623,00 грн заборгованості по орендній платі, 11213,05 грн пені, 8860 грн боргу за систему опалення.

Ухвалою суду від 11.04.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/299/16 та призначено її до розгляду на 28.04.2016р.

В зв'язку з неявкою 28.04.2016р. в засідання суду представника відповідача та не поданням сторонами витребуваних судом доказів, розгляд справи відкладено на 06.06.2016р.

В судовому засіданні 06.06.2016р. представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Про час та день розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином - ухвалою суду від 28.04.2016р., яка надсилалась останньому рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення як за адресою вказаною в позовній заяві -24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, пров. Жукова, 12, так і за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 24414, Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Леніна, 3.

Разом з тим, слід зазначити, що до суду підприємством зв'язку повернуто конверти з копією ухвали про порушення провадження у справі від 11.04.2016р. та про відкладення розгляду справи від 28.04.2016р., які були направлені відповідачу за зазначеними вище адресами з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При неявці відповідача в судове засідання, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок щодо внесення змін про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження покладається на останню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

На праві власності Бершадському районному споживчому товариству належить нерухоме майно - нежитлова будівля магазину "Товари повсякденного попиту, А, 564, 8 кв.м., склад, а, 113,4 кв.м; вхідний майданчик, а-1, вхідний майданчик а-2", загальною площею 678,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с.Джулинка, вул. Леніна, 34-в, наведене стверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 03.01.2006р. та витягом з реєстрації права власності на нерухоме майно № 9494175 від 03.01.2006р.

01.03.2015р. між Бершадським районним споживчим товариством (за договором - орендодавець) та Споживчим товариством "У Людмили" (за договором - орендар) укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 22/1.

Відповідно до розділу 1 договору в цілях розвитку споживчої кооперації, поліпшення торгового обслуговування пайовиків та населення, збереження основних засобів споживчого товариства: орендодавець - Бершадь РАЙСТ передає, а орендар приймає в тимчасове орендне користування приміщення: 1) нежитлова будівля магазину "Продтовари", загальною площею 274 кв.м.; 2) нежитлова будівля магазину "Взуття", загально площею 153,9 кв.м.; 3) нежитлова будівля магазину "Комісійний", загальною площею 168,3 грн, що знаходиться за адресою: с. Джулинка, вул. Незалежності, 34-в.

Згідно п. 1.4 договору об'єкт оренди належить орендодавцеві на праві власності.

Відповідно до п. 2.1 об'єкт оренди передається орендарю у термін не пізніше 5 днів після укладення цього договору за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3 .3. 2 договору орендар зобов'язався вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов договору, сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору цей договір діє з 01.03.2015р. до 01.03.2016р. включно. Після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається укладеним на термін один рік і кожна із сторін цього договору має право відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це 2-гу сторону за один місяць.

Пунктом 5.1. сторони погодили, що загальна щомісячна орендна плата за користування приміщенням, обладнанням, інвентарем складає, включаючи ПДВ - 1755,00 грн. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 10 числа поточного місяця (п. 5.1.2 договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди визначений в договорі оренди № 22/1 від 01.03.2015р., що стверджується актом приймання-передачі в оренду об'єкта нерухомості від 01.03.2015р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, за період оренди з 01.03.2015р. по 01.03.2016р. включно відповідачем належним чином не виконувались умови договору оренди в частині внесення передбаченої договором орендної плати за користування орендованим майном.

Так відповідачем лише частково сплачено орендну плату на загальну суму 8550,0 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів №631 від 14.09.2015р. на суму 1750,0 грн, № 609 від 01.09.2015р. на суму 3800,0 грн, № 708 від 15.10.2015р. на суму 3000,0 грн.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись листи з вимогами погасити заборгованість по орендній платі, однак вони залишені відповідачем без реагування.

Листом № 37 від 19.02.2016р. Бершадське районне споживче товариство повідомило Споживче товариство "У Людмили", що у зв'язку з грубим порушенням умов договору оренди №22/1 від 01.03.2015р., а саме: несплатою орендної плати, орендодавець з 01.03.2016р. розриває договір оренди. Зазначений лист направлено на адресу відповідача 19.02.2016р., що стверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком № 8060 від 19.02.2016р.

Таким чином станом на день слухання справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати по договору оренди об'єкта нерухомості № 22/1 від 01.03.2015р. за період оренди з 01.03.2015р. по 01.03.2016р. становить 12510,0 грн (1755,0 грн *12 міс. - 8550,0 грн), наведене стверджується договором оренди об'єкта нерухомості №22/1 від 01.03.2015р., актом приймання-передачі від 01.03.2015р., прибутковими касовими ордерами та іншими матеріалами справи.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України (далі ГК), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приймаючи до уваги, те що станом на час розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем з орендної плати по договору оренди об'єкта нерухомості №22/1 від 01.03.2015р. складала 12510,0 грн, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

За змістом п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

З огляду на викладене та на підставі наявних у справі доказів, позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 12510,0 грн., а в частині стягнення 15113,0 грн основного боргу слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 11213,05 грн - пені, яка нарахована за період з 01.04.2015р. по 31.03.2016р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строки сплати щомісячної орендної плати обумовлені сторонами у п. 5.1.2 договору оренди №22/1 від 01.03.2015р. - до 10 числа поточного місяця.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.12 договору, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вище викладене, пеню з прострочення почасових платежів в тому рахунку щомісячної орендної плати слід обчислювати окремо за кожним простроченим платежем протягом шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені, згідно визначеного позивачем в розрахунку періоду часу, судом встановлено, що позивачем не вірно здійснено розрахунок, а саме: не здійснено розрахунок окремо по кожному простроченому щомісячному платежу зі сплати орендної плати та не вірно визначено суми заборгованості, в тому рахунку не враховано часткову проплату відповідачем оренди відповідно до прибуткових касових ордерів №631 від 14.09.2015р. на суму 1750,0 грн, № 609 від 01.09.2015р. на суму 3800,0 грн, № 708 від 15.10.2015р. на суму 3000,0 грн, які, згідно наданих усних пояснень представників позивача, зараховано в рахунок оплати попередніх орендних платежів згідно договору оренди №22/1 від 01.03.2015р.

Після здійсненого судом перерахунку пені за період з 01.04.2015р. по 31.03.2016р. сума пені складає 3823,25 грн, згідно наведеного нижче розрахунку:

1) по заборгованості з орендної плати за березень 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 01.04.2015р. по 31.08.2015р. пеня складає 440,24 грн (01.09.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №609 від 01.09.2015р. на суму 3800 грн, частину суми - 1755,0 грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за березень 2015р.);

2) по заборгованості з орендної плати за квітень 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.04.2015р. по 31.08.2015р. пеня складає 414,28 грн (01.09.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №609 від 01.09.2015р., частину суми - 1755,0 грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за квітень 2015р. );

3) по заборгованості з орендної плати за травень 2015р.:

- з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.05.2015р. по 31.08.2015р. пеня складає 327,73 грн (01.09.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №609 від 01.09.2015р., залишок суми - 290 грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за травень 2015р.);

- з суми боргу 1465,00 грн (1755,0 грн - 290,0 грн), за період з 01.09.2015р. по 13.09.2015р. пеня складає 28,18 грн (14.09.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №631 від 14.09.2015р. на суму 1750 грн, частину суми - 1465,0 грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за травень 2015р.);

4) по заборгованості з орендної плати за червень 2015р.:

- з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.06.2015р. по 13.09.2015р. пеня складає 272,05 грн (14.09.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №631 від 14.09.2015р. на суму 1750 грн, залишок суми - 285грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за червень 2015р.);

- з суми боргу 1470,0 грн (1755,0 грн - 285,0 грн), за період з 14.09.2015р. по 14.10.2015р. пеня складає 59,36 грн (15.10.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №708 від 15.10.2015р. на суму 3000,0 грн, частину суми - 1470,0 грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за червень 2015р.);

5) по заборгованості з орендної плати за липень 2015р.:

- з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.07.2015р. по 14.10.2015р. пеня складає 256,37 грн (15.10.2015р. здійснено проплату згідно касового ордеру №708 від 15.10.2015р. на суму 3000,0 грн, залишок суми - 1530,0 грн зараховано в рахунок погашення орендної плати за липень 2015р.);

- з суми боргу 225,0 грн (1755,0 грн - 1530,0 грн), за період з 15.10.2015р. по 10.01.2016р. пеня складає 23,86 грн;

6) по заборгованості з орендної плати за серпень 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.08.2015р. по 10.02.2016р. пеня складає 418,46 грн;

7) по заборгованості з орендної плати за вересень 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.09.2015р. по 10.03.2016р. пеня складає 393,97 грн;

8) по заборгованості з орендної плати за жовтень 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.10.2015р. по 31.03.2016р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) пеня складає 367,59 грн;

9) по заборгованості з орендної плати за листопад 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.11.2015р. по 31.03.2016р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) пеня складає 302,01 грн;

10) по заборгованості з орендної плати за грудень 2015р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.12.2015р. по 31.03.2016р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) пеня складає 238,54 грн;

11) по заборгованості з орендної плати за січень 2016р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.01.2016р. по 31.03.2016р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) пеня складає 173,01 грн;

12) по заборгованості з орендної плати за лютий 2016р. з суми боргу 1755,0 грн, за період з 10.02.2016р. по 31.03.2016р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) пеня складає 107,60 грн.

Позивачем заявлено в позові вимога про стягнення 11213,05 грн пені. Враховуючи вищевикладене позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 3823,25 грн, а в решті суми - 7389,80 грн слід відмовити.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 8860,0 грн боргу за систему опалення, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою суду від 11.04.16р. про порушення провадження у справі, відповідно до ст.65 ГПК України, зобов'язано позивача надати письмові пояснення з нормативно-правовим підтвердженням підстав стягнення з відповідача плати по системі опалення в сумі 8860,0 грн, зважаючи на те, що матеріали позовної заяви, не містять жодних доказів наявності вказаної заборгованості, в тому рахунку і підстав її нарахування.

Однак позивач не надав витребуваних судом доказів необхідних для розгляду даної вимоги по суті.

Витребування цих доказів було обумовлене вимогами ст.ст. 33, 34 ГПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; якщо обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

В силу ст. ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не виконав вимоги ухвали суду та не надав без поважних причин витребувані господарським судом матеріали, згідно пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК позов в частині стягнення 8860,0 грн боргу за систему опалення слід залишити без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу на те що, залишення позову в частині стягнення 8860,0 грн боргу за систему опалення без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню з цими вимогами до господарського суду в загальному порядку.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 11.04.2016р. та від 28.04.2016р. відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

06.06.2016р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства "У Людмили", код ЄДРПОУ 33959225 (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, пров. Жукова, 12; Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Леніна, 3) на користь Бершадського районного споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01741129 (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Радянська, 17) 12510,00 грн заборгованості з орендної плати, 3823,25 грн пені, 471,89 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 15113,0 грн основного боргу та 7389,80 грн пені відмовити.

5. Позов в частині стягнення 8860,0 грн боргу за систему опалення, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, залишити без розгляду.

6. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 13 червня 2016 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2, 3 - відповідачу (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, пров. Жукова, 12); (24414, Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Леніна, 3)