ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07 червня 2016 р. Справа № 902/320/16
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання К. Вознюк
за участю представників:
позивача : Пономаренко Д.Ю. - за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
третьої особи : не з'явився.
Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6)
до: Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 5" (21022, м.Вінниця, вул.Айвазовського, буд.4) за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина ОСОБА_3 (21007, АДРЕСА_1)
про звернення стягнення на предмет застави, а саме:
- транспортний засіб автопідйомник-С, марка ЗИЛ, модель 431412, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_1;
- транспортний засіб бортовий-С, марка КАМАЗ, модель 53213, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2;
- транспортний засіб екскаватор, модель ЕО-2621, номер шасі (кузова, рами) 796169, реєстраційний номер НОМЕР_5;
- транспортний засіб БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖ.-В, марка JАС, модель HFС1020КR, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м.Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004), в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання траншу № SМЕ0009970-1 від 15.05.2009 року, яка станом на 23.03.2016 року становить 255 137,29 (Двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять сім гривень 29 копійок) гри, а саме: за кредитом - 126 248,81 (сто двадцять шість тисяч двісті сорок вісім гривень 81 копійка) грн., за відсотками - 128 888,48 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 48 копійок) грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.
ВСТАНОВИВ :
Відповідач, третя особа вимог ухвали суду від 14.04.2016 р., 10.05.2016 р. про явку в судове засідання повноважних представників, надання додаткових доказів, в тому рахунку, відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог, письмових пояснень щодо заявленого позову не виконали. Копії ухвал від 14.04.2016 р., 10.05.2016 р. направлені відповідачу, третій особі рекомендованими листами на адреси вказані в позовній заяві.
Копії ухвали від 14.04.2016 р. які направлялися відповідачу та третій особі повернуті органом поштового зв'язку до суду разом з довідками ф.20 із зазначенням причини повернення: "За закінченням терміну зберігання".
Копії ухвали суду від 10.05.2016 р. які було направлено на адресу відповідача, третьої особи станом на 07.06.2016 р. органом поштового зв'язку до суду не повернуті.
Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.
Це розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із копіями ухвал відповідачу, третій особі та, як належне їх повідомлення про час і місце судового розгляду справи за їх участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача, третьої особи про час і місце судового розгляду справи за їх участю.
Оскільки сторони, третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача, третьої особи в судове засідання, неподання відповідачем, третьою особою витребуваних судом доказів, в тому рахунку відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог, письмових пояснень щодо заявленого позову не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представників відповідача та третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 572, 590, 1050, 1054 ЦК України підлягають задоволенню.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
13.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі за текстом - Позивач/Кредитор) та ОСОБА_3, (надалі за текстом - Боржник/Позичальник/Третя особа,), було укладено Рамкову угоду № SМЕRS00761 (надалі за текстом - Рамкова угода).
Згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України "Про банки та банківську діяльність» 19.08.2009 р. Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».
15.05.2009 р/ між Кредитором та Позичальником укладено Договір про надання траншу № SМЕ0009970-1 (надалі за текстом - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитор у порядку та згідно умов Рамкової угоди та умов Кредитного договору надає Позичальнику Кредит у сумі 167 248,70 (Сто шістдесят сім тисяч двісті сорок вісім гривень 70 копійок) на строк користування 24 місяці зі сплатою процентів в розмірі 23 % річних, а Позичальник зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити проценти, комісії (за їх наявності) за Кредитом у встановлений Кредитним договором строк та виконати інші зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі.
Проценти за користування Кредитом нараховуються щомісяця та обчислюються від суми Кредиту, яка фактично знаходиться у користування Позичальника за кожен календарний день користування Кредитом за методом «факт/360» з моменту надання Кредиту до моменту повного повернення Кредиту, при цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику Кредит на умовах його забезпеченості, строковості, повернення та плати за користування ним.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору забезпеченням зобов'язань Позичальника перед Кредитором по поверненню Кредиту, сплаті процентів за користування Кредитом, та інших видатків за Кредитним договором є майно та (або) майнові права Позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно з укладеними договорами застави, поруки, гарантій тощо.
Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати усі інші зобов'язання за Кредитним договором протягом п'яти календарних днів з дня відправлення Кредитором відповідної письмової вимоги у випадках, передбачених цим пунктом, зокрема:
- у разі істотного порушення Позичальником Кредитного договору;
- у разі наявності у Позичальника протягом більш як 5 (п'яти) робочих днів підряд простроченої заборгованості чи несплачених неустойки (пені, штрафів) за невиконання або неналежне виконання ним своїх зобов'язань за Кредитним договором або будь-яким іншим Договором Позичальника з Кредитором незалежно від їх виду та суми.
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору якщо після відправлення Кредитором письмової вимоги про дострокове повернення Кредиту Позичальник протягом п'яти календарних днів не погасив Кредит та (або) інших нарахувань за ним, Кредитор набуває право звернення стягнення на майно Позичальника та/або Поручителів відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 6.1. до вимог щодо виконання грошових зобов'язань Позичальника, які випливають з Кредитного договору встановлюється позовна давність у 5 років.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши Боржнику (Третя особа) кредит у розмірі, визначеному умовами Кредитного договору, що стверджується копією меморіального ордера № 18407 від 14.03.2008 р. (а.с.115).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У порушення умов Договору, Третя особа, свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті, чого його заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк» за Кредитним договором станом на 23.03.2016 року складає 255 137,29 грн. з яких: за кредитом - 126 248,81 (сто двадцять шість тисяч двісті сорок вісім гривень 81 копійка) грн., за відсотками - 128 888,48 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 48 копійок) грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та банківською випискою за період з 15.05.2009 р. по 31.05.2016 р..
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 15.05.2009 р. між Кредитором та Закритим акціонерним товариством «Ремонтно-будівельне управління № 5» (надалі за текстом - Заставодавець/Відповідач) було укладено Договір застави рухомого майна № SМЕRS00761/2 (надалі за текстом - Договір застави).
Відповідно до ст. З Договору застави предметом застави є рухоме майно, перелічене у Додатку № 1, а саме:
- транспортний засіб автопідйомник-С, марка ЗИЛ, модель 431412, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Відповідачеві на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВІН № 006534, виданого 24.06.2004 року Вінницьким МРЕВ;
- транспортний засіб бортовий-С, марка КАМАЗ, модель 53213, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Відповідачеві на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВІН № 006537, виданого 24.06.2004 року Вінницьким МРЕВ;
- транспортний засіб екскаватор, модель ЕО-2621, номер шасі (кузова, рами) 796169, реєстраційний номер НОМЕР_5, що належить Відповідачеві на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АБ № 419247, виданого 20.04.2007 року ІДТН по м. Вінниця;
- транспортний засіб БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖ.-В, марка JАС, модель HFС1020КR, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Відповідачеві на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АВС № 060818, виданого 24.01.2008 року Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області.
За домовленістю сторін вартість предмету застави становить 37 253,23 (тридцять сім тисяч двісті п'ятдесят три долари США 23 центи) дол. США.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
На виконання умов Договору Відповідачу та Третій особі була направлена Вимога про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.
Таким чином, зважаючи на невиконання Третьою особою (Боржником) зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету застави.
Відповідно до п. 4.1.4 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави згідно з Договором застави та законодавством України.
Відповідно до п. 6.1. Договору застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у наступних випадках:
- невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою згідно з Договором застави;
- у випадку, якщо до настання терміну або закінчення строку виконання будь-якого із обов'язків, перелічених у пункті 2.1. Договору застави, заставодавець надасть Заставодержателю письмову заяву про неможливість своєчасно виконати його згідно з Основним договором;
- у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов Договору застави;
- в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1,6,7 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави відповідно до ч. 1 статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
Враховуючи невиконання Третьою особою основного зобов'язання, у позивача виникло право звернутися до Відповідача з вимогою про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості Третьої особи за Кредитним Договором.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами позовних вимог позивача та про задоволення позову.
Позивач при подачі позову, згідно меморіального ордера № 108271 від 25.03.2016 р. фактично сплатив 3 827,07 грн. судового збору, що на 0,01 грн. більше встановленого розміру, оскільки при ціні позову 255 137,29 грн. мав сплатити судового збору в сумі 3 827,06 грн..
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на те, що позивач не звертався до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору із державного бюджету, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", станом на 07.06.2016 р. суд не вирішує питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору із державного бюджету.
За таких обставин, питання щодо повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 0,01 грн. буде розглянуто судом після звернення позивача до суду із відповідною заявою.
В зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати на судовий збір в сумі 3 827,06 грн., на підставі ч.6 ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись викладеним,ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, ч.6 ст.49, ст.ст.75, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет застави, а саме:
- транспортний засіб автопідйомник-С, марка ЗИЛ, модель 431412, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_1;
- транспортний засіб бортовий-С, марка КАМАЗ, модель 53213, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2;
- транспортний засіб екскаватор, модель ЕО-2621, номер шасі (кузова, рами) 796169, реєстраційний номер НОМЕР_5;
- транспортний засіб БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖ.-В, марка JАС, модель HFС1020КR, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м.Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004), в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання траншу № SМЕ0009970-1 від 15.05.2009 року, яка станом на 23.03.2016 року становить 255 137,29 (Двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять сім гривень 29 копійок) гри, а саме: за кредитом - 126 248,81 (сто двадцять шість тисяч двісті сорок вісім гривень 81 копійка) грн., за відсотками - 128 888,48 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 48 копійок) грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.
3. Судові витрати на судовий збір в сумі 3 827,06 грн. покласти на відповідача.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 5", код ЄДРПОУ 03329309 (21022, м.Вінниця, вул.Айвазовського, буд.4) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714 (01001, м.Київ, вулиця Десятинна, 4/6) 3 827,06 грн. судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
5. Копії рішення надіслати відповідачеві, третій особі рекомендованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.06.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 13 червня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (21022, м.Вінниця, вул.Айвазовського, буд.4)
3 - третій особі (21007, АДРЕСА_1)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2016 |
Оприлюднено | 17.06.2016 |
Номер документу | 58272455 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні