Рішення

від 06.06.2016 по справі 904/2484/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.16р. Справа № 904/2484/16 За позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортленд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 23 217 грн. 50 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 07.05.2016р. №б/н;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 29.04.2016р. №15;

ОСОБА_3 - директор, наказ від 14.05.2013р. №17-к, протокол від 14.05.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 23 217 грн. 50 коп., що складає 16 500 грн. 00 коп. - заборгованості з оплати за використання музичних творів, що виникла відповідно до умов Договору від 03.01.2013р. №КБР-82/01/13, 2 912 грн. 02 коп. - інфляційних нарахувань, 329 грн. 72 коп. - 3% річних та 3 475 грн. 76 коп. - пені.

Відповідач у відзиві (вх.№31778/16 від 23.05.2016р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що: - основною умовою сплати винагороди є використання в комерційній діяльності музичних творів; - позивач надав невиключні авторські та суміжні права на публічне виконання музичних творів, оформлених ліцензією ПО УЛАПС з терміном дії з 03.01.2013р. по 02.01.2014р.; - позивач не надав суду доказів, які б підтверджували використання в комерційній діяльності музичних творів після закінчення терміну дії ліцензії, а також не надав доказів порушення відповідачем авторських прав при використанні музичних творів без правових підстав; - позовні вимоги є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач у поясненнях (вх. №35420/16 від 06.06.2016р.) просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначає про те, що: - підставою для стягнення винагороди є не стільки наявність у відповідача ліцензій та договору, скільки сам факт використання музичних творів; - відповідачем не надано доказів того, що ним при здійсненні господарської діяльності не використовувалися музичні твори; - як договір, так і ліцензія є безумовним дозволом на використання музичних творів відповідачем; - ліцензія та договір є дійсними незалежно один від одного; - ліцензія не може скасовувати договір, оскільки не містить істотних умов договору; - відповідач мав дозвіл на використання музичних творів з 03.01.2013р. по 31.12.2016р.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 45 Закону України „Про авторське право і суміжні праваВ» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Згідно з частинами 1-3 статті 47 Закону України „Про авторське право і суміжні праваВ» суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління; організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом; допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору; б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону; в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів (частина 1 статті 49 „Про авторське право і суміжні праваВ» ).

Відповідно до свідоцтва від 24.01.2011р. №19/2011 про облік організації колективного управління, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, позивач - Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" здійснює управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

03.01.2013р. між позивачем - Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (надалі - УЛАСП), та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортленд", як користувачем, було укладено Договір №КБР-82/01/13 (надалі - Договір), відповідно до преамбули якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл (невиключне право) на використання в комерційній діяльності музичних творів, в тому числі, усіх необхідних майнових прав для їх використання, що використовуються, та здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011р.; сторони погоджуються, що укладають даний договір з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання в комерційній діяльності музичних творів, що сприятиме поліпшенню захисту об'єктів авторського та суміжного права на території України, а також полегшенню організації виплат роялті суб'єктам авторського та суміжного права.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору користувач здійснює в комерційній діяльності музичних творів (далі-твори), а УЛАСП надає користувачу, на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключне право) на таке використання, в тому числі, усіх необхідних майнових прав для використання творів, та здійснює збір винагороди (роялті); користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП, відповідно до даного договору та закону.

У Додатку №1 до Договору сторони погодили заклад, в якому користувач здійснює використання творів.

У пункті 1.1 Додатку №2 до Договору сторони узгодили, що загальна сума щомісячної винагороди нараховується відповідно до закону, але в будь-якому випадку має складати не менше 1 100 грн. за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору.

Згідно з пунктом 2.2 Додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договору становить 1 100 грн.; зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору, не пізніше за 15-е число звітного місяця, після чого надати УЛАСП ОСОБА_3 про виплату роялті згідно з пунктом 2.5 даного договору; не зважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює виплату винагороди за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір; платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору.

Як вбачається у період з грудня 2014 року по лютий 2016 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати орендної плати за Договором у сумі 16 500 грн. 00 коп. (15 місяців х 1 100 грн. 00 коп.).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Як вбачається за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є ліцензійним договором.

Відповідно до частини 1 статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 2.6 Договору передбачено, що у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Таким чином, після перерахунку пеня складає 3 043 грн. 43 коп. (з 16.12.2014р. по 24.02.2016р.), у тому числі:

- по платежу за грудень 2014р. - 224 грн. 52 коп. (з 16.12.2014р. по 25.05.2015р.);

- по платежу за січень 2015р. - 256 грн. 22 коп. (з 16.01.2015р. по 25.06.2015р.);

- по платежу за лютий 2015р. - 281 грн. 00 коп. (з 16.02.2015р. по 25.07.2015р.);

- по платежу за березень 2015р. - 291 грн. 12 коп. (з 16.03.2015р. по 22.08.2015р.);

- по платежу за квітень 2015р. - 290 грн. 52 коп. (з 16.04.2015р. по 26.09.2015р.);

- по платежу за травень 2015р. - 274 грн. 73 коп. (з 16.05.2015р. по 25.10.2015р.);

- по платежу за червень 2015р. - 261 грн. 11 коп. (з 16.06.2015р. по 21.11.2015р.);

- по платежу за липень 2015р. - 245 грн. 32 коп. (з 16.07.2015р. по 25.12.2015р.);

- по платежу за серпень 2015р. - 231 грн. 60 коп. (з 16.08.2015р. по 26.01.2016р.);

- по платежу за вересень 2015р. - 219 грн. 97 коп. (з 16.09.2015р. по 26.02.2016р.);

- по платежу за жовтень 2015р. - 174 грн. 84 коп. (з 16.10.2015р. по 24.02.2016р.);

- по платежу за листопад 2015р. - 133 грн. 73 коп. (з 16.11.2015р. по 24.02.2016р.);

- по платежу за грудень 2015р. - 93 грн. 95 коп. (з 16.12.2015р. по 24.02.2016р.);

- по платежу за січень 2016р. - 52 грн. 90 коп. (з 16.01.2016р. по 24.02.2016р.);

- по платежу за лютий 2016р. - 11 грн. 90 коп. (з 16.02.2016р. по 24.02.2016р.).

При перерахунку пені судом враховано, що пунктом 2.3 Договору встановлено строк оплати винагороди - не пізніше за 15 число звітного місяця.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 1 763 грн. 13 коп. (з січня 2015р. по лютий 2016р.), у тому числі:

- по платежу за грудень 2014р. - 484 грн. 27 коп. (січень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за січень 2015р. - 436 грн. 63 коп. (лютий 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за лютий 2015р. - 359 грн. 29 коп. (березень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за березень 2015р. - 217 грн. 05 коп. (квітень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за квітень 2015р. - 55 грн. 31 коп. (травень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за травень 2015р. - 30 грн. 44 коп. (червень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за червень 2015р. - 25 грн. 93 коп. (липень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за липень 2015р. - 37 грн. 31 коп. (серпень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за серпень 2015р. - 46 грн. 48 коп. (вересень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за вересень 2015р. - 20 грн. 70 коп. (жовтень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за жовтень 2015р. - 35 грн. 46 коп. (листопад 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за листопад 2015р. - 13 грн. 20 коп. (грудень 2015р. - лютий 2016р.);

- по платежу за грудень 2015р. - 5 грн. 46 коп. (січень 2016р. - лютий 2016р.);

- по платежу за січень 2016р. - -4 грн. 40 коп. (лютий 2016р.),

а річні - 303 грн. 77 коп. (з 16.12.2014р. по 24.02.2016р.), у тому числі:

- по платежу за грудень 2014р. - 39 грн. 50 коп. (з 16.12.2014р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за січень 2015р. - 36 грн. 69 коп. (з 16.01.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за лютий 2015р. - 33 грн. 89 коп. (з 16.02.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за березень 2015р. - 31 грн. 36 коп. (з 16.03.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за квітень 2015р. - 28 грн. 55 коп. (з 16.04.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за травень 2015р. - 25 грн. 84 коп. (з 16.05.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за червень 2015р. - 23 грн. 04 коп. (з 16.06.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за липень 2015р. - 20 грн. 33 коп. (з 16.07.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за серпень 2015р. - 17 грн. 53 коп. (з 16.08.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за вересень 2015р. - 15 грн. 72 коп. (з 16.09.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за жовтень 2015р. - 12 грн. 01 коп. (з 16.10.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за листопад 2015р. - 9 грн. 21 коп. (з 16.11.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за грудень 2015р. - 6 грн. 50 коп. (з 16.12.2015р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за січень 2016р. - 3 грн. 70 коп. (з 16.01.2016р. по 25.02.2016р.);

- по платежу за лютий 2016р. - 00 грн. 90 коп. (з 16.02.2016р. по 25.02.2016р.).

При розрахунку інфляційних нарахувань судом враховано положення пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача з огляду на наступне:

- в обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до умов договору позивач надав відповідачу права на публічне виконання музичних творів, оформлених ліцензією ПО УЛАСП з терміном дії до 03 січня 2013 року до 02.01.2014р., тому з 03.01.2014р. відповідач не виконував музичні твори;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем було видано ліцензію Організації колективного управління "Українська ліга авторських і суміжних прав" зі строком дії з 03 січня 2013р. до 02 січня 2014р., відповідно до якої надано відповідачу невиключні авторські та суміжні права на публічне виконання музичних творів;

- згідно з частиною 1 статті 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності;

- отже, Договір, який за своєю правовою природою є ліцензійним та відповідно до умов якого відповідачу надано дозвіл (невиключне право) на використання в комерційній діяльності музичних творів, є підставою для користування майновими правами інтелектуальної власності незалежно від наявності ліцензії;

- відповідно до частин 1, 2 статті 1108 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності); ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору;

- як вбачається Договір діє до 31.12.2016 року, отже, в період з грудня 2014 року по лютий 2016 року відповідач мав право на використання музичних творів, передбачене умовами Договору;

- вказаний Договір на момент розгляду справи не визнано у встановленому законом порядку недійсним та відповідач відповідно до умов цього Договору сплачував позивачу винагороду відповідно до його умов;

- відповідно до пункту 3.3 Договору користувач зобов'язується протягом п'яти днів письмово повідомити УЛАСП про припинення використання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до цього Договору; в разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період;

- відповідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- відповідачем не надано належних доказів в підтвердження письмового повідомлення позивача про припинення використання творів відповідачем;

- листи, на які відповідач посилається у відзиві на позов, як на доказ невикористання музичних творів, а саме від 31.93.2014р. вих. №6 (а.с. 45), від 05.10.2015р. вих. №39 (а.с. 30), від 25.11.2015р. вих. №33 (а.с. 48) не можуть бути належними доказами повідомлення відповідача про припинення використання музичних творів, оскільки відповідачем не надано доказів направлення таких листів на адресу позивача;

- відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- отже, відповідачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортленд" (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 61; ідентифікаційний код 24984389) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, оф. 287; ідентифікаційний код 37396233) 16 500 грн. 00 коп. - заборгованості, 3 043 грн. 43 коп. - пені, 1 763 грн. 13 коп. - інфляційних нарахувань, 303 грн. 77 коп. - річних та 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„10В» червня 2015р.