Рішення

від 09.06.2016 по справі 904/4171/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.16р. Справа № 904/4171/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс", м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 748,07грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.03.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, довіреність б/н від 01.12.15р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" (далі - відповідач) про стягнення 14 467,73 грн. - заборгованості за виконані роботи, 477,70 грн. - 3 % річних, 4802,64 грн. - інфляційне збільшення суми боргу та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором № 2015/2/13 від 02.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 р. по справі № 904/4171/16 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" (підрядник) та Комунальним підприємством "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" (замовник) укладений Договір № 2015/2/13 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов цього Договору виконання підрядних робіт з поточного ремонту покрівлі за адресою: АДРЕСА_1, 70, що управляються замовником (далі - роботи).

Вартість робіт за договором складає 14 467,73 грн., у тому числі ПДВ: 2411,29 грн., що підтверджується договірною ціною та кошторисними документами, які є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 12.1. Договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт.

Пунктами 12.2., 12.3. Договору замовник зобов'язаний підписати подані підрядником акти, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п'яти днів з дня одержання. Підрядник визначає обсяги та вартість робіт, що підлягають оплату згідно кошторисної документації та актів виконаних робіт і подає замовнику рахунок на оплату протягом двох днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.п. 17.1, 17.2. Договору).

Між позивачем та відповідачем підписаний ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015, згідно яким позивач здав, а відповідач прийняв роботи вартістю 14 467,73 грн., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 33-37).

В порушення своїх зобов'язань за Договором відповідач надані та прийняті роботи позивача не оплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 467,73 грн., що і стало підставою для звернення позивача за захистом його порушеного права та є підставою для виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 14 467,73 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу: суму 477,70 грн. - 3 % річних (за період з 07.03.2015 р. - по 11.04.2016 р.) та суму 4802,64 грн. - інфляційне збільшення суми боргу (за період з 07.03.2015 р. - по 31.01.2016 р.)

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційного збільшення суми боргу, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 14 467,73 грн. - заборгованості за виконані роботи, 477,70 грн. - 3 % річних, 4802,64 грн. - інфляційне збільшення суми боргу.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 30; код ЄДРПОУ 32495609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 11, кімната 104; код ЄДРПОУ 32547934) 14 467,73 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 73 коп.) - заборгованості за виконані роботи, 477,70 грн. (чотириста сімдесят сім грн. 70 коп.) - 3 % річних, 4802,64 грн. (чотири тисячі вісімсот дві грн. 64 коп.) - інфляційне збільшення суми боргу, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України В« 13 В» червня 2016 р.