Рішення
від 07.06.2016 по справі 904/2961/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.16р. Справа № 904/2961/16 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "АГРОНАДІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СЛАВУТИЧ"

про сплату вартості товару у сумі 20 740,76грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, наказ № 0614-к від 14.06.10р.

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 17 500,00грн. - основного боргу, 472,50 грн. - збитків від інфляції, 175,00 грн. - 3 % річних, 2 593,76 грн. - пені.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Від Відповідача конверт з ухвалою суду повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання"

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.05.15р. сторонами укладено Договір поставки № 0508 (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (Відповідача) насіння соняшника (Товар) у кількості та асортименті згідно з оформленими Специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець - прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах чинного Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору загальна вартість товару складає 17 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2 916,67 грн.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розрахунки здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах визначених у оформлених Специфікаціях.

Згідно з п.5.2. Договору за порушення строків оплати Покупець відшкодовує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Пунктом 5 Специфікації № 1 від 08.05.15р. визначено порядок розрахунків: до 01.10.15р. - 17 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2 916,67 грн.

На виконання договірних зобов'язань, Позивач поставив Відповідачеві товар на суму 17 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000088 від 08.05.15р. на суму 17 500,00 грн., довіреністю ЯПГ № 140416 від 08.05.15р. на ім'я ОСОБА_2 на право одержання матеріальних цінностей - насіння соняшника.

За даними Позивача, Відповідач за одержаний Товар в обумовлений Договором строк не розрахувався.

З посиланням на п. 5.2 Договору, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню 2 593,76 грн. за період прострочки з 01.10.15р. до 01.02.16р.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував 3 % річних - 175,00 грн. та збитки від інфляції - 472,50 грн. за той же період прострочення.

Всього, за розрахунком Позивача, борг Відповідача становить 20 740,76 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що пеня за період прострочки становить 2 592,95 грн.

Втрати від інфляції та 3 % з простроченої суми, за розрахунком суду, перевищують ті, які нарахував Позивач, тому суд приймає розрахунки Позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 17 500,00 грн. - основного боргу, 2 592,95 грн. - пені, 175,00 грн. - 3 % річних, 472,50 грн. - збитків від інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич", 51813, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Гречане, пров. Колгоспний, буд. 5/А (код 32058596) на користь Приватного Науково-Виробничого Підприємства "Агронадія", 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, (код 32781696) 17 500,00 грн. - боргу, 2 592,95 грн. - пені, 175,00 грн. - 3 % річних, 472,50 грн. - збитків від інфляції, 1 377,98 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено


СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення07.06.2016
Оприлюднено16.06.2016
Номер документу58272644
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/2961/16

Рішення від 07.06.2016

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Юзіков Станіслав Георгійович

Ухвала від 18.05.2016

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Юзіков Станіслав Георгійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні