Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/6588/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа №910/6588/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Панторія Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн" простягнення 48 158 грн 88 коп. Представники від позивача:Зігер Ю.В. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Панторія Плюс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн" про стягнення 48 158 грн 88 коп. заборгованості за договором № ПП-159 від 12.10.2015, в тому числі: 43 674 грн 77 коп. заборгованості за надані послуги, 4 034 грн 55 коп. пені, 173 грн 73 коп. інфляційних втрат та 275 грн 83 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору № ПП-159 від 12.10.2015 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 43 674 грн 77 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 4 034 грн 55 коп. пені, 173 грн 73 коп. інфляційних втрат та 275 грн 83 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6588/16, розгляд справи призначений на 16.05.2016.

16.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про ознайомлення з матеріали справи та письмові пояснення до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 розгляд справи відкладено на 06.06.2016, для належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення до позовної заяви.

Представник та відповідача у судове засідання 06.06.2016 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 06.06.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем зазначено Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн", проте як вбачається з Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000859507, 20.04.2016 було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема, щодо зміни повного найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промо-Гуд АФК", та щодо зміни місцезнаходження з адреси: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 37-Б, на адресу: 61068, м. Харків, пр-т Московський, буд. 179.

Враховуючи вищенаведене, суд здійснює заміну назви відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промо-Гуд АФК".

У судовому засіданні 06.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Панторія Плюс" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн" (замовник за договором) укладено договір № ПП-159, відповідно до умов якого виконавець на замовлення замовника зобов'язується надати послуги з розміщення рекламних матеріалів в ефірі телеканалу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

У відповідності до пункту 11.1 договору з урахуванням додаткової угоди 1 від 30.12.2015, договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31. січня 2017 року, але у будь-якому випадку до моменту належного й повного виконання сторонами свої зобов'язань за договором.

Згідно з пунктом 2.2 договору період і загальний час розміщення виконавцем рекламних матеріалів, назва телеканалу на якому здійснюється розміщення рекламних матеріалів, а також вид, назва, тривалість рекламних матеріалів узгоджується сторонами в додатках до цього договору.

Замовник зобов'язаний прийняти належним чином надані послуги виконавця. Якщо замовник буде мати зауваження або заперечення щодо обсягу або якості наданих послуг, він зобов'язаний письмово повідомити про це виконавця у формі претензії протягом п'яти календарних днів з моменту направлення йому виконавцем Акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного виконавцем. Відсутність зауважень або заперечень із боку замовника у зазначений строк означає прийняття замовником відповідних послуг без яких-небудь претензій відносно їх обсягу й/або якості, а також вартості наданих рекламних послуг; правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.8 договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна договору включає вартість рекламних послуг, тобто плату за рекламні послуги з урахуванням додатків і вказується у відповідних додатках до договору, з урахуванням положень пункту 5.4 договору.

Згідно з пунктом 5.2. договору замовник зобов'язаний оплатити послуги виконавця, що надаються відповідно до договору на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання відповідного додатку до договору, якщо інший порядок не передбачений таким додатком.

Пунктом 5.3. договору сторони встановили, що остаточний розрахунок здійснюється наступним чином: остаточна вартість послуг виконавця фіксується сторонами в актах про надані послуги, що містить фактичні дані щодо використаного хронометражу на дату складення ефірної довідки за відповідний звітний період; у разі якщо зафіксована в акті про надання послуг фактична вартість рекламних послуг за звітний місяць перевищує суму оплати за відповідний місяць, здійсненої замовником за пунктом 5.2. договору, замовник зобов'язується здійснити доплату вартості послуг відповідних сум на підставі рахунку, що його виставляє виконавець, у терміни, зазначені у такому рахунку; у разі якщо зафіксована в акті про надання послуг фактична вартість рекламних послуг за звітний місяць буде меншою за суму оплати за відповідний місяць, надлишок суми оплати зараховується як попередня оплата за наступний місяць. У разі якщо закінчився термін дії відповідного додатку, такий надлишок суми оплати підлягає поверненню замовнику протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання виконавцем відповідної письмової вимоги замовника.

Сторони встановили, що положення акту в частині зміни вартості послуг виконавця мають силу додаткової угоди (пункт 5.4. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами були підписані додатки в яких визначено період і загальний час розміщення виконавцем рекламних матеріалів, назва телеканалу на якому здійснюється розміщення рекламних матеріалів, а також вид, назва, тривалість рекламних матеріалів, а саме: додаток № 1 від 12.10.2015 (умовна назва рекламних матеріалів "Алекс", в телевізійному ефірі "М2", "UBR", період розміщення - з 21 по 31 жовтня 2015 року, загальна вартість послуг з ПДВ - 12 433 грн 20 коп.); додаток № 3 від 01 грудня 2015 року (умовна назва рекламних матеріалів "Алекс", в телевізійному ефірі "М2", "UBR", період розміщення - з 01 по 31 грудня 2015 року, загальна вартість послуг з ПДВ -17 353 грн 80 коп.); додаток № 2 від 01 листопада 2015 року (умовна назва рекламних Алекс", в телевізійному ефірі "М2", "UBR", період розміщення - листопад 2015 року, загальна вартість послуг з ПДВ - 26 320 грн 97 коп.) був направлений позивачем на адресу Відповідача, однак останній відмовився його підписувати, незважаючи на те, що підтвердив факт його укладення, належного виконання умов та прийняття підповідачем наданих послуг шляхом підписання Акту прийому-передачі наданих послуг № ПП- 922 від 30.11.2015 (за додатком № 2).

Судом встановлено, що на виконання умов договором № ПП-159 від 12.10.2015 позивачем за період з жовтня по грудень 2015 року були надані відповідачу послуги з розміщення рекламних матеріалів в ефірі телеканалів "М2" та "UBR" на загальну суму 53 360 грн 40 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками сторін, актами прийому-передачі послуг № ПП-791 від 31.10.2015, № ПП-922 від 30.11.2015 та № ПП-1083 від 31.12.2015

Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно з договором № ПП-159 від 12.10.2015, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 43 674 грн 77 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 43 674 грн 77 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором № ПП-159 від 12.10.2015 та факту наявності заборгованості за отримані послуги з розміщення рекламних матеріалів в ефірі телеканалів "М2" та "UBR" за період з жовтня по грудень 2015 року у розмірі 43 674 грн 77 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 43 674 грн 77 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 034 грн 55 коп. пені, 173 грн 73 коп. інфляційних втрат та 275 грн 83 коп. 3 % річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6.2 договору у випадку прострочення замовником оплати послуг виконавця, замовник виплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми своєї заборгованості за кожний день прострочення, при цьому виконавець має право призупинити надання послуг замовнику до моменту повного погашення замовником своєї заборгованості перед виконавцем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 6.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором № ПП-159 від 12.10.2015, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 034 грн 55 коп. пені, 173 грн 73 коп. інфляційних втрат та 275 грн 83 коп. 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Замінити назву відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джі ЕС Корпорейшн" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промо-Гуд АФК".

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-Гуд АФК" (61068, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 179, ідентифікаційний код 39048081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Панторія Плюс" (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 22, /літерА А/, ідентифікаційний код 35087148) заборгованість у розмірі 43 674 ()сорок три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 77 коп., пеню у розмірі 4 034 (чотири тисячі тридцять чотири) грн 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 173 (сто сімдесят три) грн 73 коп., 3 % річних у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 13.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька