Рішення

від 08.06.2016 по справі 910/5734/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016Справа №910/5734/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС»

про зобов'язання здійснити декларування та вивезення товару з митного складу

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача Снігур О.В. (дов. б/н від 14.01.2016);

від відповідача не з'явився.

встановив :

29.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» про зобов'язання здійснити декларування та вивезення товару з митного складу.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань, які випливають із договору №МС-15/8 з надання послуг на 0 складі та в зоні митного контролю від 09.02.2015 щодо вивезення товару з митного складу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2016 порушено провадження по справі №910/5734/16, розгляд справи призначено на 21.04.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. 21.04.2016 у відрядженні, розгляд справи № 910/5734/16 призначено на 05.05.2016.

Судове засідання 05.05.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи №910/5734/16 призначено на 31.05.2016.

31.05.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про зобов'язання позивача направити йому копію позовної заяви з додатками.

31.05.2015 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 08.06.2016.

08.06.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав повторне клопотання про зобов'язання позивача направити йому копію позовної заяви з додатками.

В судове засідання 08.06.2016 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2016 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши у судовому засіданні 08.06.2016 клопотання відповідача про зобов'язання позивача направити йому копію позовної заяви з додатками, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додано документ, що підтверджує відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме: опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек №5722 від 17.03.2016. Крім того відповідач 27.04.2016 ознайомлювався з матеріалами справи відповідно до його заяви від 15.04.2016.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

09.02.2015 між ТОВ «АТЛАНТІК» (виконавець) та ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» (замовник) укладено договір з надання послуг на митному складі та в зоні митного контролю №МС-15/8 (далі - договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести митне оформлення товарів, які знаходяться під митним контролем у режимі «митний склад» з оформленням МД типу ІМ.74, та прийняти їх на зберігання на митний склад (далі - МС), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 100. Виконавець надає замовнику послуги згідно додатку №1 (п. 1.2 Договору).

Згідно із п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 договору виконавець зобов'язаний провести митне оформлення товарів замовника на МС в узгоджені терміни та у відповідності з наданими замовником документами. Своєчасно здійснити необхідні навантажувально-розвантажувальні роботи, необхідні для приймання на МС палетованих товарів, їх складуванням та видачі з МС. Організувати зберігання товарів згідно з вимогами діючого законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2, 3.2.5, 3.2.10 договору замовник зобов'язаний в день погодження виконавцем листа-заявки надати платіжне доручення з попередньою оплатою обов'язкових митних платежів, що сплачуються при оформленні МД типу ІМ.74 згідно діючого митного законодавства, та розраховуються замовником. Завчасно (не менш, ніж за два робочих дні) письмово інформувати виконавця про наміри щодо проведення митного оформлення товарів у вільний обіг (оформлення МД типу ІМ.40) або в інший митний режим. Замовник відшкодовує виконавцю попередньою оплатою обов'язкові митні платежі, що сплачуються при оформленні МД типу ІМ.74. На обов'язкові митні платежі ПДВ не нараховується.

Ціна послуг визначається в національній валюті України згідно з додатком №1 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору ціна послуг в зоні митного контролю та митному складі розраховуються замовником самостійно та сплачується за попередньою оплатою.

Пунктом 4.3 договору визначено, що розрахунки з відшкодування обов'язкових митних платежів, що сплачуються при оформленні МД типу ІМ.74, згідно додатку №1, здійснюються за попередньою оплатою в терміни, вказані в п. 3.2.2 Договору.

Ціна навантажувально-розвантажувальних робіт розраховується за вагою брутто, вказаною в товаросупровідних документах та актах навантажвально-розвантажувальних робіт. Ціна навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням механічних засобів нараховується та сплачується в повному обсязі при розміщенні товарів на МС, тобто замовник сплачує наперед виконавцю за дії по розвантаженню та завантаженню товару. У випадку необхідності виконання інших навантажувально-розвантажувальних робіт кожна операція (навантаження або розвантаження або переміщення) нараховується та сплачується окремо (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору оплата за надані виконавцем послуги сплачуються за попередньою оплатою на підставі рахунку або цього договору. Виконавець передає замовнику рахунок по факсу або на електронну адресу. Протягом трьох робочих днів замовник зобов'язується забрати оригінал рахунку у виконавця. Виконавець має право не видавати замовнику товар, доки грошові кошти за надані послуги не надійдуть на рахунок виконавця. Всі виконані роботи підтверджуються актами-наданих послуг.

Згідно із п. 4.10 договору на підтвердження факту надання послуг виконавцем протягом п'яти робочих днів надається акт здачі-приймання наданих послуг. Замовник має право відмовитись від прийняття послуг за договором, якщо вони надані неналежним чином, шляхом письмової обґрунтованої відмови від підписання такого акту. Якщо протягом п'яти календарних днів з моменту отримання акту замовник не підписав його або не надіслав письмову обґрунтовану відмову від його підписання, вважається, що він підписаний, а послуги - такими, що надані належним чином та підлягають оплаті у повному обсязі відповідно до умов договору.

Товари приймаються на зберігання на МС в присутності інспектора митниці, представників виконавця та замовника або перевізника по кількості місць та за цілісністю упаковки, відповідно до МД типу ІМ.74 та документів, що надійшли з вантажем. Виконавець не несе відповідальності за нестачу товарів всередині неушкодженої упаковки. При прийманні товарів на МС оформлюється накладна на приймання товарів по кількості, яка підписується відповідальними особами виконавця та замовника (п. 5.3 договору).

Умовами п. 6.3 договору сторони погодили, що якщо товари не оформлюються замовником з МС у вільне використання або в інший митний режим за три місяці до закінчення терміну зберігання або придатності, то виконавець повідомляє замовника письмово під розписку про необхідність проведення митного оформлення цих товарів. Замовник зобов'язаний дати письмову відповідь, де вказується, в який митний режим будуть заявлені ці товари, та в який строк. Після закінчення терміну зберігання або придатності товарів замовник зобов'язаний за свій рахунок вивезти ці товари зі складу, а при необхідності організувати їх знищення або утилізацію. Якщо замовник не надасть відповідь до моменту закінчення терміну зберігання або придатності товарів, та не звільнить від них склад, виконавець має право самостійно з дозволу митниці організувати вивезення, знищення або утилізацію цих товарів. Замовник відшкодовує виконавцю всі пов'язані з цим витрати.

Додатком №1 до договору №МС-15/8 сторони погодили ціну послуг, що надаються на митному складі.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 (п. 8.1 договору). Умови даного договору мають силу на весь термін його дії та до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань (п. 8.3 Договору).

На виконання умов договору позивачем на МС було розміщено вантаж - м'ясо куряче механічного обвалювання, морожене, загальною вагою 178 200 кг., нетто (далі - товар), що надійшов у залізничних вагонах № № 87826376, 87826384, 87826392, 87826400 про розміщення якого на МС свідчить митна декларація №100270004/2015/414612 від 27.02.2015.

Прийом товару відповідача на зберігання МС підтверджується накладною на прийомку продукції (товару) №ПН-ТЛС-00006 від 27.02.2015 та актом приймання продукції по кількості №ПН-ТЛС-00006 від 27.02.2015, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати вартості послуг за зберігання товару на митному складі позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості і рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2015 у справі №910/21139/15 позовні вимоги ТОВ «АТЛАНТІК» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» на користь ТОВ «АТЛАНТІК» заборгованість у розмірі 461 278,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 690,80 грн., 3% річних в розмірі 2 816,75 грн., пеню в розмірі 56 335,16 грн.

Разом з тим, згідно з інформацією, що міститься у вказаній митній декларації №100270004/2015/414612 від 27.02.2015, строк придатності вказаного товару закінчився 22.04.2015.

Листом-вимогою №14 від 22.02.2016 позивач звернувся до відповідача з проханням у 10-денний термін з моменту отримання цієї вимоги здійснити всі необхідні дії, з урахуванням вимог МК України, направлені на вивезення товарів, які знаходяться на митному складі виконавця за МД №100270004/2015/414612 від 27.02.2015, а при необхідності організувати їх знищення або руйнування, з відповідним проведенням митного оформлення (поміщення у відповідний митний режим) цих товарів. Вказана вимога отримана відповідачем 01.03.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена без реагування.

З огляду на вказане, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати вартості послуг за зберігання товару та вивезення товару ти відповідача здійснити декларування та вивезення товару з митного складу.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За умовами ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Статтею 948 ЦК України передбачено зобов'язання поклажодавця забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Як зазначалося вище, згідно з інформацією, що міститься у вказаній митній декларації №100270004/2015/414612 від 27.02.2015, строк придатності вказаного товару закінчився 22.04.2015.

Умовами п. 6.3 договору сторони погодили, що після закінчення терміну зберігання або придатності товарів замовник зобов'язаний за свій рахунок вивезти ці товари зі складу, а при необхідності організувати їх знищення або утилізацію.

Термін дії договору №МС-15/8 сторонами встановлений до 31.12.2015 (п. 8.1 договору).

З огляду на вказане, на підставі п. 6.3 вказаного договору у зв'язку із закінченням строку придатності товару та на підставі ст. ст. 938, 948 ЦК України у зв'язку із закінченням терміну дії договору, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» (03047, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 50, офіс 457/3, код 35715610) здійснити декларування товару, який розміщено згідно митної декларації №100270004/2015/414612 від 27.02.2015 на митному складі (м. Київ, Столичне шосе, 100) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код 31567572), з режиму «митний склад» в інший митний режим.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» (03047, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 50, офіс 457/3, код 35715610) вивезти товар з митного складу (м. Київ, вул. Столичне шосе, 100) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код 31567572), який розміщено згідно митної декларації №100270004/2015/414612 від 27.02.2015.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» (03047, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 50, офіс 457/3, код 35715610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код 31567572) судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 10.06.2016

Суддя В.О. Демидов