Рішення

від 07.06.2016 по справі 912/1779/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 рокуСправа № 912/1779/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 912/1779/16

за позовом селянського (фермерського) господарства "Деметра", Житомирська область, Романівський район, с. Колодяжне

до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Інвест", м. Кіровоград

про стягнення 27 990,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (у режимі відеоконференції) - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 23.03.2016 р.;

від відповідача - участі не брали.

Селянське (фермерське) господарство "Демера" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Інвест" заборгованості в сумі 27 990,01 грн., з яких: 26 800,00 грн. основний борг, 326,01 грн. 3% річних, 864,00 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов'язання за усним договором щодо передплати за поставку товару здійснив у повному обсязі, а саме на підставі отриманого від відповідача рахунку сплатив суму у розмірі 26 800,00 грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, оплачений товар не поставив, у зв'язку із чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 26 800,00 грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії рахунку - фактури №245 від 23.10.2015, квитанції № 78 від 27.10.2015, вимоги - повідомлення направленої на адресу відповідача № 24/03/2016 від 23.03.2016 в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Так, 06.05.2016 р. судова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

В судовому засіданні 07.06.2016 року вчинено дії по отриманню Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.06.2016 р. за реєстраційним номером 21996238. Судом встановлено наявність внесених до реєстру відомостей про місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Інвест", на яку судом здійснюється направлення судової кореспонденції, з огляду на її зазначення в т.ч. по тексту позовної заяви.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що всі процесуальні документи господарського суду Кіровоградської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача і оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 245 від 23.10.2015 р., позивач в якості передоплати за поставку товару перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в загальному розмірі 26 800,00 грн., що підтверджується наданою позивачем копією квитанції № 78 від 27.10.2015 на суму 26 800 грн. (а.с. 18-19).

Як вбачається з вказаного рахунку - фактури, Постачальник товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Інвест" зобов'язався поставити товар - селітра аміачна № 34,4% (мішок), а Покупець, селянське (фермерське) господарство "Деметра", повинен оплатити вартість вказаного товару у розмірі 26 800,00 грн.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджені дія двох або більше сторін.

Згідно частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки позивач сплатив вартість товару вказаного у рахунку-фактурі № 245 від 23.10.2015 р., який відповідач зобов'язався поставити, суд дійшов висновку, що вищевказаний правочин вчинено між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Інвест" та селянським (фермерським) товариство "Деметра" у спрощений спосіб, тобто за усною домовленістю сторін.

За своїм змістом та своєю правовою природою правочин між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки відповідач, в порушення досягнутої між сторонами домовленості щодо поставки товару, відповідне зобов'язання не виконав, товар на суму 26 800,00 грн. позивачу не поставив, 23.03.2016 року позивач звернувся до нього з вимогою - повідомленням, якою повідомив про втрат інтересу до поставки товару та вимагав сплатити (повернути) на протязі семи календарних днів з моменту отримання вказаної вимоги - повідомлення на користь СФГ "Деметра" грошових коштів в сумі 26 800,00 грн., 3% річних в сумі 326,01 грн. та 864,00 грн. інфляційних втрат, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, відповідно до статті 530 ЦК боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. За приписами вказаної статті якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 1 статі 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, позивач свої зобов'язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив попередню оплату продукції на загальну суму 26 800,00 грн., що підтверджується квитанцією № 78 від 27.10.2015 р.

З урахуванням викладеного, попередня оплата у сумі 26 800,00 грн. на сьогоднішній день відповідачем не повернута, продукція на дану суму не поставлена. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було.

Відтак господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 26 800,00 грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, СФГ "Деметра" просило суд стягнути з відповідача 326,01 грн. 3% річних за період з 28.10.2015 р. до 23.03.2016 р. та 864,00 грн. інфляційних втрат за період з 28.10.2015 р. по 23.03.2016 р., у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за усним договором поставки товару.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Приписами частини 3 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

31.03.2016 р. позивач направив на адресу відповідача претензію від 23.03.2016 р. з вимогою повернути авансовий платіж у розмірі 26 800,00 грн. та сплатити 326,01 грн. 3% річних та 864,00 грн. інфляційних втрат, яка з урахуванням поштового пересилання отримана відповідачем 05.04.2016 р. А тому відповідно до частини 3 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний був повернути позивачу авансовий платіж у розмірі 26 800,00 грн. у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги, тобто до 12.04.2016 р. включно.

Судом встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов"язання починаючи з моменту прострочення виконання зобов"язання відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України - з 13.04.2016 р., проте позивачем невірно визначено сам період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначений у позовній заяві, а суд дійшов висновку про те, що права позивача були порушені саме з 13.04.2016 р.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи те, що відповідне клопотання позивача в матеріалах справи відсутнє, суд не може вийти за межі позовних вимог. Відтак, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 864,00 грн. та 3% річних в сумі 326,01 грн. такою, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати у розмірі 1 378 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Інвест" (25006, м. Кіровоград, вул. Ельворті, буд. 7, офіс 200, код ЄДРПОУ 36991570) на користь селянського (фермерського) господарства "Деметра" (13038, Житомирська область, Романівський район, с. Колодяжне, вул. Зелена, буд. 18, код ЄДРПОУ 30103348) основну заборгованість у розмірі 26 800,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 13.06.2016 р.

Суддя С. Б. Колодій