Рішення

від 08.06.2016 по справі 916/707/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2016 р.Справа № 916/707/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.12.2015р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«МИР ТОВАРІВВ»

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю В«АЛЛЕГРО-ГРУПВ»

про стягнення 10 876, 76 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«МИР ТОВАРІВВ» (ТОВ В«МИР ТОВАРІВВ» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю В«АЛЛЕГРО-ГРУПВ» (ТОВ В«АЛЛЕГРО-ГРУПВ» ), в якій просить стягнути з відповідача 10 828,76 грн., з яких: 7 847,80 грн. - сума основного боргу, 1 580,44 грн. - пеня, 1 090,93 грн. - 24% річних, 309,59 грн. - інфляційні нарахування. Також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки товарів № 867 від 21.05.2015р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2016р. порушено провадження у справі № 916/707/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 20.04.2016 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2016р. продовжено строк розгляду справи до 09.06.2016р., - згідно ст. 69 ГПК України

Також, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2016р. (з урахуванням ухвали суду від 31.05.2016р.) відкладено розгляд справи на 08.06.2016р., - згідно ст. 77 ГПК України.

31.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ТОВ В«МИР ТОВАРІВВ» надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 13582/16) відповідно до якої, позивач, збільшуючи розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 10 876,63грн., з яких: 7 847,80 грн. - основна заборгованість, 1 588,08 грн. - пеня, 1 102,40 грн. - 24% річних та 338,35 грн. - інфляційні нарахування.

В судовому засіданні 08.06.2016р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 21816137 від 28.03.2016р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи В«за закінченням терміну зберіганняВ» , суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

21 травня 2015 року між ТОВ В«МИР ТОВАРІВВ» (Постачальником) та ТОВ В«АЛЛЕГРО-ГРУПВ» (Покупцем) укладено договір поставки товарів № 867 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві товари, визначені у п. 1.2 цього Договору (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до умов п. 1.2. договору найменування, одиниці виміру, кількість, асортимент, ціна товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються в товарних накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

П. 2.11 Договору встановлено, що датою поставки партії товару вважається дата товарної накладної.

Право власності та ризики на партію товару, переходять від Постачальника до Покупця після підпису товарної накладної про отримання партії товару уповноваженою особою Покупця (п. 2.12 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору ціна на товар встановлюється у національній валюті (гривнях) у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Видаткові накладні являються протоколом узгодження ціни.

Ціна містить вартість упаковки та доставки партії товару (п. 4.2 договору).

Загальна сума договору складається з сум, зазначених у товарних накладних на кожну партію товару (п. 4.3 договору).

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в строк 21 календарний день від дати їх поставки (п. 5.1 Договору).

У відповідності до п. 9.4 Договору, у разі прострочення Покупцем оплати партії товару, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період вчинення правопорушення у сфері господарювання, від суми заборгованості (невиконаного зобов'язання), за кожен прострочення виконання зобов'язання.

У разі прострочення оплати партії товару більш ніж 14 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних від простроченої суми з дня порушення зобов'язання щодо оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати (п. 9.5 Договору).

П. 11.1 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 11.1 Договору та закінчується 31 грудня 2015р. У випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не заявить в письмовій формі про своє рішення розірвати або змінити даний Договір, він вважається пролонгований на наступний рік (п. 11.2 Договору).

На виконання умов договору № 867 від 21.05.2015р. позивач постав відповідачу товар за видатковими накладними № 314 від 09.07.2015р. на суму 3 379,96 грн., № 555 від 15.07.2015р. на суму 1 995,84 грн., № 636 від 16.07.2015р. на суму 571,20 грн., № 1250 від 31.07.2015р. на суму 1 900,80 грн., - на загальну суму 7 847,80 грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем сплачено не було, що і стало підставою для звернення ТОВ В«МИР ТОВАРІВВ» до суду з даним позовом та уточненнями до нього, в якому окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 847,80 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 1 588,08 грн. - пені, 1 102,40 грн. - 24% річних та 338,35 грн. - інфляційних нарахувань.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки товарів № 867 від 21.05.2015р., згідно з яким позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність відповідача товари, визначені у п. 1.2 договору, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару за накладними: № 314 від 09.07.2015р. на суму 3 379,96 грн.; № 555 від 15.07.2015р. на суму 1 995,84 грн.; № 636 від 16.07.2015р. на суму 571,20 грн.; № 1250 від 31.07.2015р. на суму 1 900,80 грн.; - всього на загальну суму 7847,80 грн. Проте, за поставлений товар відповідач не розрахувався.

З огляду на встановлення факту поставки позивачем відповідачу товару за вищевказаними накладними за договором поставки товарів № 867 від 21.05.2015р., та відповідно існування заборгованості в розмірі 7 847,80 грн., позовна вимога ТОВ „МИР ТОВАРІВВ» про стягнення з ТОВ „АЛЛЕГРО-ГРУПВ» основної заборгованості в сумі 7 847,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 588,08 грн., 24% річних в сумі 1 102,40 грн. та 338,35 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення оплати поставки товару за договором № 867 від 21.05.2015р.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору поставки товарів передбачено, що:

- оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в строк 21 календарних днів від дати їх поставки. (п. 5.1 договору № 867 від 21.05.2015р.);

- у разі прострочення Покупцем оплати партії товару, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період вчинення правопорушення у сфері господарювання, від суми заборгованості (невиконаного зобов'язання), за кожен прострочення виконання зобов'язання (п. 9.4 договору № 867 від 21.05.2015р.);

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно якого сума пені складає 1 588,44 грн., з яких:

- 694,88 грн. за період з 31.07.2015р. по 31.12.2015р. (нарахованих за прострочення заборгованості по накладній № 314 від 09.07.2015р. в сумі 3 379,96 грн.);

-405,07 грн. за період з 06.08.2015р. по 06.01.2016р. (нарахованих за прострочення заборгованості за накладною № 555 від 15.07.2015р. в сумі 1 995,84 грн.);

- 115,68 грн. за період з 07.08.2015р. по 07.01.2016р. (нарахованих за прострочення заборгованості за накладною № 636 від 16.07.2015р. в сумі 571,20 грн.);

- 372,45 грн. за період з 22.08.2015р. по 22.01.2016р. (нарахованих за прострочення заборгованості за накладною № 1250 від 31.07.2015р. в сумі 1 900,80 грн.), - перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 9.5 договору № 867 від 21.05.2015р. сторони узгодили, що у разі прострочення оплати партії товару більш ніж 14 календарних днів, Покупець зобов'язаний платити згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних від простроченої суми з дня порушення зобов'язання щодо оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок 24% річних та інфляційних нарахувань, здійснений позивачем за прострочення оплати товару, та згідно з яким розмір 24% річних становить 1 102,40 грн., розмір інфляційних нарахувань - 338,35 грн., суд встановив, що при здійснені даного розрахунку позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок 24% річних та інфляційних нарахувань за допомогою системи „Ліга - ЗаконВ» , з урахуванням кінцевого строку нарахування заявленого позивачем - 22.03.2016р.

Розрахунок 24% річних та інфляційних нарахувань

Накладна № Сума боргу (грн.) Період прострочення Сума 24% річних (грн.) Інфляційні нарахування (грн.) 314 від 09.07.2015р. 3 379,96 31.07.2015р. - 22.03.2016р. 524,50 149,58 555 від 15.07.2015р. 1 995,84 06.08.2015р. - 22.03.2016р. 301,84 88,32 636 від 16.17.2015р. 571,20 07.08.2015р. - 22.03.2016р. 86,01 25,28 1250 від 31.07.2015р. 1 900,80 22.08.2015р. - 22.03.2016р. 267,47 100,12 Всього 1 179,82 363,30

Отже, загальна сума 24% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить - 1 179,82 грн., інфляційних нарахувань - 363,30 грн.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлені позивачем до стягнення суми 24% річних та інфляційних нарахувань, які безпосередньо заявлені у позові.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 7 847,80 грн. - основного боргу, 1 588,08 грн. - пені, 1 102,40 грн. - 24% річних та 338,35 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АЛЛЕГРО-ГРУПВ» (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29, офіс 313, ідентифікаційний код 39778790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«МИР ТОВАРІВВ» (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 6-В, код ЄДРПОУ 39266476) 7 847 (сім тисяч вісімсот сорок сім) грн. 80 коп. - основного боргу, 1 588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 08 коп. - пені, 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп. - 24% річних, 338 (триста тридцять вісім) грн. 35 коп. - інфляційних нарахувань та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 13 червня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко