Рішення

від 08.06.2016 по справі 916/998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2016 р.Справа № 916/998/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача - приватного підприємства "Транс-Інтеграл"

про стягнення 12 428, 74 грн.

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1.) звернулась до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства "Транс-Інтеграл" (ПП "Транс-Інтеграл"), в якій просить стягнути з відповідача 12 428,74 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № 300615-1 від 14.07.2015р. зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за надані послуги з перевезення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2016р. порушено провадження по даній справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні.

27.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 2-2855/16), відповідно до якої, заявник зменшуючи позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5 120,59грн., з яких: 4 098,87 грн. - пеня, 260,16 грн. - 3% річних, 761,56 грн. - інфляційні нарахування.

Також, 27.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № 13332/16), відповідно до якого заявник, підтримуючи уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд розглядати справу без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами. З огляду на зазначене, представник позивача в судове засідання 08.06.2016р. не з`явився.

Відповідач у судове засідання 08.06.2016р. також не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом: надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 21877149 від 18.04.2016р., та повідомлення засобом телефонного зв`язку, про що свідчить телефонограма від 02.06.2016р., складена секретарем судового засідання, з якої вбачається, що представника ПП „Транс-Інтеграл" - Рижакова М.Н. повідомлено про час та місце розгляду справи.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд встановив наступне.

14.07.2015р. між ФОП ОСОБА_1 (Первізником) та ПП "Транс-Інтеграл" (Замовником) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 300615-1 (Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується виконати транспортні перевезення вантажів в міжнародному сполученні за заявками, поданими Замовником, а Замовник зобов'язується оплатити Перевізнику вартість наданих транспортних послуг на умовах цього договору.

П. 3.1 Договору передбачено, що Перевезення вантажів виконується за умови подання заявки в письмовій формі (факсовим повідомленням або електронною поштою) в якій міститься наступна інформація:

- відомості про Замовника повна назва, адреса, телефон-факс, керівник або уповноважена особа (п. 3.1.1 Договору);

- дата завантаження (п. 3.1.2 Договору);

- відомості про вантаж тип, найменування, вага, упаковка, спосіб завантаження та інше (п. 3.1.3 Договору);

- тип і кількість транспортних засобів (п. 3.1.4 Договору);

- пункти завантаження та розвантаження (п. 3.1.5 Договору);

- маршрут перевезення (п. 3.1.6 Договору);

- розмір оплати та порядок розрахунків (п. 3.1 7 Договору);

- необхідні документи, дозволи (п. 3.1 8 Договору);

- контакти особи (ім'я, адреса, телефон/факс) (п. 3.1.9 Договору);

- пункт отримання авансу, додаткових інструкцій (за наявності) (п. 3.1.9 Договору);

- адреси пунктів проведення митних процедур (замитнення митного очищення) (п. 3.1.11 Договору);

- додаткові умови (за наявності (п. 3.1.12 Договору).

Згідно п. 3.7 Договору заявки на перевезення вантажів є Додатками до даного Договору, і складають невід'ємну частину даного Договору.

У відповідності до п. 4.1.10 Договору Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати Перевізнику погоджену провізну плату, відповідно до умов цього договору.

Вартість даного договору та розмір оплати за надані транспортні послуги визначається у кожному окремому випадку ставкою перевезення, що вказана у Додатку-заявці на перевезення вантажу, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 6.1 Договору).

Оплата за цим Договором проводиться шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Перевізника в термін 5 банківських днів (якщо в заявці не передбачено інше) з моменту одержання Замовником належно оформлених оригіналів рахунку і СМR (п. 6.3 Договору).

П. 7.2.2 Договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, Замовник сплачує на користь Перевізника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несплачених грошових коштів за кожен день затримки платежу. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошові зобов'язання повинні були б бути виконані.

П. 10.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань, але у будь-якому випадку до 31 грудня 2015року.

Відповідно до п. 11.1 Договору, Договір, Додаткові угоди до договору, Заявки чи інші документи підписані та передані по факсу, електронною поштою чи іншим шляхом мають юридичну силу оригіналу, а також служать підставою для розгляду позовних вимог у суді, до моменту обміну оригіналами.

Згідно заявки № 1 від 14.07.2015р. до договору № 300615-1 від 14.07.2015р., поданої відповідачем позивачу, встановлено наступне:

Дата навантаження - 16.07.2015р.

Дата доставки - 21.07.2015р. - 22.07.2015р.

Вантажоотримувач - ТОВ „Агро ресурс"

Адреса вивантаження - Україна, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, 190.

Фрахт та умови оплати - 1 700 Евро б/н по курсу НБУ на день вивантаження протягом 5-7 банківських днів після отримання оригінальних документів.

На виконання умов договору № 300615-1 від 14.07.2015р. та заявки № 1 від 14.07.2015р. ФОП ОСОБА_1 надав ПП "Транс-Інтеграл" послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та 21.07.2015р. доставив вантаж в місце призначення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 096850 та відповідною відміткою в останній про отримання вантажу вантажоодержувачем.

Згідно довідки Національного банку України курс Євро станом на 21.07.2015р. складав 2 390,9272 грн. за 100 Євро.

Позивачем складено відповідний рахунок за надані послуги № СФ-0000437 від 21.07.2015р. на загальну суму 40 645,76грн. на оплату:

- міжнародних транспортних перевезень м. Heidelberg (D) - п/п Ягодин (UA) авто НОМЕР_1/НОМЕР_3 в кількості - 1, за ціною 28 700,00 грн.;

- міжнародних транспортних перевезень п/п Ягодин - м. Кіровоград (UA) авто НОМЕР_1/НОМЕР_3 в кількості - 1, за ціною 11 945,76 грн.

Як зазначає позивач, 24.07.2015р. на поштову адресу ПП "Транс-Інтеграл" ним було надіслано: оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 096850, рахунок № СФ-0000437 від 21.07.2015р. та акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000410. При цьому, відповідачем отримано зазначені документи 30.07.2015р., про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000410 за договором № 300615-1 від 14.07.2015р. було підписано відповідачем без будь-яких зауважень.

Відповідач виконав свої зобов'язання по оплаті рахунку № СФ-0000437 від 21.07.2015р. з простроченням, що і стало підставою для звернення ФОП ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області з даним позовом та уточненнями до нього, згідно яких він просить суд стягнути з відповідача 5 120,59грн., з яких: 4 098,87 грн. - пеня, 260,16 грн. - 3% річних, 761,56 грн. - інфляційні нарахування

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно положень ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічні положення вказаної статті Цивільного кодексу України закріплені в ст. 307 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2015р. між ФОП ОСОБА_1 (Первізником) та ПП "Транс-Інтеграл" (Замовником) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 300615-1 (Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується виконати транспортні перевезення вантажів в міжнародному сполученні за заявками, поданими Замовником, а Замовник зобов'язується оплатити Перевізнику вартість наданих транспортних послуг на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 096850 з відмітками вантажовідправника та вантажоодержувача про отримання вантажу. Крім того, між сторонами було складено акт № ОУ-0000410 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким сторони підтвердили надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу за договором № 300615-1 від 14.07.2015р. на загальну суму 40 645,76 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок № СФ-0000437 від 21.07.2015р. на оплату міжнародних транспортних перевезень у розмірі 40 645,76 грн., який разом з оригіналом міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 096850, рахунком № СФ-0000437 від 21.07.2015р. було направлено на поштову адресу ПП "Транс-Інтеграл" 24.07.2015р., та отримано останнім 30.07.2015р., про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 6.3 договору № 300615-1 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2015р. передбачено, що оплата за цим Договором проводиться шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Перевізника в термін 5 банківських днів (якщо в заявці не передбачено інше ) з моменту одержання Замовником належно оформлених оригіналів рахунку і СМR.

При цьому, умовами, передбаченими в заявці № 1 до договору № 300615-1 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2015р. встановлено Фракт та умови оплати - 1 700 Евро б/н по курсу НБУ на день вивантаження протягом 5-7 банківських днів після отримання оригінальних документів.

Приймаючи до уваги, що оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 096850 та рахунок № СФ-0000437 від 21.07.2015р. отримано ПП "Транс-Інтеграл" 30.07.2015р., відповідач мав розрахуватись за надані послуги до 10.08.2015р. включно.

Проте, відповідач розрахувався за надані послуги з порушенням строків, визначених п. 6.3 договору № 300615-1 від 14.07.2015р. та заявкою № 1 до договору № 300615-1 від 14.07.2015р., а саме, сплативши:

- 24.07.2015р. - 20 645,00 грн.;

- 09.10.2015р. - 10 000,00 грн.;

- 11.04.2016р. - 5 000,00 грн.;

- 21.04.2016р. - 5 645,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем за період з 07.08.2015р. по 20.04.2016р., та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 260,16 грн., суд встановив, що при здійснені даного розрахунку позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості, в зв'язку з чим зробив власний розрахунок 3% річних за період з 11.08.2015р. по 20.04.2016р., згідно якого сума 3% річних складає 253,17 грн.

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 253,17 грн.

Що стосується інфляційних нарахувань в сумі 761,56грн., заявлених до стягнення з відповідача, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

З огляду на викладене, Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Саме такі рекомендації судам щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ вміщені у розділу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних нарахувань за період з 07.08.2015р. по 21.04.2016р. у розмірі 761,56 грн., суд також встановив, що при здійсненні даного розрахунку позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості, в зв'язку з чим зробив власний розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою системи „Ліга - Закон" та з урахуванням вказівок, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.

Розрахунок інфляційних нарахувань

Сума боргу (грн.) Період прострочення Інфляційні нарахування (грн.) 20 000,76 11.08.2015р. - 08.10.2015р. 296,33 10 000,76 09.10.2015р. - 10.04.2016р. 290,10 Всього 586,43

Отже загальна сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача становить 586,43 грн.

Що стосується вимог про стягнення пені в розмірі 4 098,87 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

П. 7.2.2 договору № 300615-1 від 14.07.2015р. передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, Замовник сплачує на користь Перевізника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несплачених грошових коштів за кожен день затримки платежу. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошові зобов'язання повинні були б бути виконані.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 4 098,87 грн. за прострочення виконання зобов'язання, встановив, що позивачем також невірно визначено період виникнення заборгованості у відповідача, відповідно до чого суд зробив власний розрахунок пені за допомогою системи „Ліга - Закон", з урахуванням кінцевого строку нарахування, визначеного позивачем - 11.04.2016р.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн.) Період прострочення Сума пені (грн.) 20 000,76 11.08.2015р. - 08.10.2015р. 1 725,00 10 000,76 09.10.2015р. - 10.04.2016р. 2 227,90 5 000,76 1.04.2016р. 12,02 Всього 3 964,92 Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 3 952,90 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 3 964,92 грн. - пені, 253,17 грн. - 3% річних та 586,43 грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з приватного підприємства "Транс-Інтеграл" (67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Новоселів, б. 5, кв. 6, код ЄДРПОУ 37301618) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 3 964 (три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 92 коп. - пені, 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 17 коп. - 3% річних, 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 43 коп. - інфляційних нарахувань та 1 292 (одну тисячу двісті дев'яносто дві) грн. 83 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 13 червня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко