Рішення

від 07.06.2016 по справі 922/1461/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р.Справа № 922/1461/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337;

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Перший МеталістВ» , 61117, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, код ЄДРПОУ 36226053;

про стягнення 879,95 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 65 від 22.04.2016 р.);

відповідача - не з'явився;

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Перший МеталістВ» про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 849,65 грн. та пені у розмірі 30,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору оренди №4934Н від 05.07.2011 р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1461/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23 травня 2016 року о 11:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2016 року розгляду справи відкладено на 07.06.2015 року.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов на виконання вимог ухвал суду від 12.05.2016 р. та від 23.05.2016 р. по справі № 922/1461/16 не надав, причини неявки суду не відомі. Разом з цим, на адресу суду повернулась ухвала суду від 12.05.2016 р. про порушення провадження у даній справі, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 1117, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4. з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не зявилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи та судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.04.2016 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, атому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, 05 липня 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Позивач, Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Перший Металіст (Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди № 4934-Н, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину благоустрою вантажного двору (вантажного майданчику) (інв. № 10911) (далі - майно), площею 1000,00 кв. м. за адресою: Харківська обл., м. Лозова, що перебуває на балансі Основ'янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 01 березня 2011 р. і становить 166 500,00 грн.

Передача об'єкту оренди Орендарю підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 05.07.2011 р., який складено сторонами відповідно до умов розділу 2 договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2011 року - 2137,82 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень - липень 2011 р.

У відповідності до пункту 5.3. договору Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно пункту 3.6. Договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що Договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 05.07.2011 до 05.07.2012 р.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 18.12.2013 р. № 3505-П договір оренди № 4934-Н від 05.07.2011 р. припинено з 01.12.2011 року.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч.1 ст.2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1ст.286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

За твердженнями позивача, відповідачем зобов'язання по договору оренди щодо своєчасної сплати орендних платежів виконане не було, у зв'язку із чим в останнього за листопад 2011 року рахується заборгованість у розмірі 849,65 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не надав суду відзиву на позов, а також в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не надав суду жодного доказу, який би спростовував факти повідомлені позивачем стосовно наявності заборгованості з орендної плати як і доказів її сплати станом на день розгляду справи, відповідач визнається таким, що прострочив та неналежним чином виконав свої зобов'язання відповідно до умов Договору, а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 849,65 грн. за договором оренди № 4932-Н від 05.07.2011 року є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 30,30 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору оренди № 3505-П від 05.07.2011 року.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 Договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Приймаючи до уваги факт прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання, враховуючи, що відповідач із заявою про застосування наслідків пропущення строку позовної давності в частині нарахування пені до суду не звертався, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд зазначає, що останній відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 30,30 грн. пені за період з 12.10.2011 р. по 01.12.2011 р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України та ЗУ В«Про судовий збірВ» , позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн. за звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.05.2016 р. було задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та відстрочено позивачу сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Однак, на момент прийняття рішення у даній справи позивачем не було подано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2016 р.

Згідно п. 3.4 Постанови Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. В«Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Враховуючи, що рішення суду прийняте на користь позивача, сума судового збору у розмірі 1 378,00 грн. підлягає стягненню з відповідача у дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 83, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Перший МеталістВ» (61117, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, код ЄДРПОУ 36226053) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) заборгованість з орендної плати в сумі 849,65 грн., пеню у розмірі 30,30 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Перший МеталістВ» (61117, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, код ЄДРПОУ 36226053) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1378,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2