Рішення

від 09.06.2016 по справі 920/407/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.2016 Справа № 920/407/16 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 920/407/16:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «²ССМАННВ» , с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія ТеплотрейдВ» , м. Суми,

про стягнення 283594 грн. 82 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 182685 грн. 36 коп. боргу по договору купівл-продажу від 15.01.2014 № 5, укладеному між сторонами даного спору, 78423 грн. 81 коп. пені, 17941 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 4543 грн. 75 коп. 3 % річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте 08.06.2016 подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов чи будь-яких інших клопотань суду не подав, ухвала суду від 13.04.2016 № 920/407/16 направлена на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія ТеплотрейдВ» , 40000, м Суми, вул. Кооперативна, 19, 21.04.2016 повернута поштовим відділенням з відміткою В«за зазначеною адресою не знаходитьсяВ» .

Відповідно до Спеціального витягу від 30.05.2016 № 21974437 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія ТеплотрейдВ» знаходиться за тією ж адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві: 40000, м Суми, вул. Кооперативна, 19.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

15.01.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 5, відповідно до умов якого, продавець( позивач ) продає, а покупець (відповідач) купує товар діючого асортименту продавця в асортименті, кількості, якості та за ціною, що зазначається у попередніх замовленнях.

Відповідно до п. 5.1 договору прийняття-передача товару оформлюється підписанням покупцем товарної накладної із зазначенням дати підписання та наданням належних документів відповідно до чинного законодавства України. З моменту підписання товарної накладної покупець не має права відмовитися від прийняття товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав покладені на нього договором зобов'язання та поставив відповідачу товар на загальну суму 222566 грн. 08 коп, що підтверджується накладними на відвантаження №№ НОМЕР_1 від 31.10.2014; НОМЕР_2 від 30.10.2014; НОМЕР_3 від 30.10.2014; НОМЕР_4 від 04.11.2014; НОМЕР_5 від 26.11.2014; НОМЕР_6 від 19.12.2014; НОМЕР_7 від 19.12.2014; НОМЕР_8 від 25.12.2014.

Відповідно до 3.3 договору покупець оплачує товар шляхом перерахування 100% від суми, зазначеної у рахунку, виставленого продавцем впродовж 90 банківських днів з дати поставки товару на склад покупця в м. Одесі, зазначеного в п. 4.4 цього договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього договором обов'язків, щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 182685 грн. 36 коп.

15.12.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив відповідача погасити заборгованість за договором купівлі-продажу № 5 від 15.01.2014 в сумі 182685 грн. 36 коп, проте відповідач борг не сплатив, відповіді на претензію не надав.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 182685 грн. 36 коп. заборгованості за поставлений товар суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару, згідно з умовами цього договору покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 договору пеня нараховується за весь період прострочення до моменту оплати покупцем вартості товару.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2015 № 01-06/1837/15 якщо умовами договору сторони передбачили, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання, то нарахування пені не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано (постанова ВСУ від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в розмірі 78423 грн. 81 коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару, позовні вимоги в частині стягнення 78423 грн. 81 коп пені, 17941 грн. 90 коп. інфляційних збитків, 4543 грн. 75 коп. 3% річних підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 4253 грн. 92 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Теплотрейд» (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, б.19 і.к. 37913645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІССМАНН» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, б. 16 і.к. 30724898) 182685 грн. 36 коп. боргу, 78423 грн. 81 коп. пені, 17941 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 4543 грн. 75 коп. 3 % річних, а також 4253 грн. 92 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.06.2016.

Суддя І.В. Зайцева