Постанова

від 09.06.2016 по справі 909/1325/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Справа № 909/1325/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк"

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.16

у справі № 909/1325/15

за позовом: ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: ПП "Ромен-Долина", м. Долина, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 359 953, 75 грн.

Представники сторін - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/1325/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Галушко Н.А.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.16 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 24.03.16.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 68 від 23.03.16 року призначено проведення автоматичної заміни складу колегії суддів у справі № 909/1325/15 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_2

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/1325/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців В.М., Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.16 розгляд справи відкладено на 05.05.16.

Розпорядженням керівника апарату суду №182 від 04.05.16 у зв'язку з відпусткою суддів - членів колегії Гриців В.М. призначено проведення автоматичної заміни судді Гриців В.М.

Відповідно до протоколу автоматичної заміни судді - члена колегії Гриців В.М., до складу судової колегії введено суддю Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.16 розгляд справи відкладено на 19.05.16.

Призначене на 19.05.2016 року судове засідання не відбулося у зв'язку із відпусткою судді - члена колегії Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.16 розгляд справи призначено на 09.06.16.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.16 у справі № 909/1325/15 (суддя - Фрич М.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача приватного підприємства "Ромен-Долина" / 77500, Івано-Франківська область, м. Долина, Майдан Січових Стрільців, буд.7, код ЄДРПОУ 33083141/ на користь позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" / 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 / заборгованість за договором № б/н від 13.04.2011 року в розмірі 314 789 грн. 15 коп. (триста чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень п'ятнадцять копійок), з яких: 200 000 грн. 00 коп. (двісті тисяч гривень) - заборгованість за кредитом; 51 287 грн. 67 коп. (п'ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят сім гривень шістдесят сім копійок) - заборгованість по процентах за користування кредитом; 50 980 грн. 82 коп. (п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень вісімдесят дві копійки) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 12 520 грн. 66 коп. (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень шістдесят шість копійок) - заборгованість по комісії за користування кредитом та судовий збір в сумі 4 721 грн. 84 коп. (чотири тисячі сімсот двадцять одна гривня вісімдесят чотири копійки). В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Гочподарського суду Івано - Франківської області від 11.02.16 у даній справі в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та пенею та прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити зазначені вимоги в повному обсязі.

При цьому, скаржник посилається на те, що з 1 липня 2014 року відповідно до наказу СП -2014-6780656 від 10.06.14 відбулися зміни в «Умовах і правилах надання баківських послуг», а саме внесено зміни в п. 3.2.1.4.1.3 умов, відповідно до якого у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, вякий дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються простроченими. При порушенні клієнтом будь -якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Відтак, на думку апелянта, банком обґрунтовано збільшено відсоткову ставку за прострочення кредиту.

Також, скаржник вважає безпідставним твердження суду першої інстанції стосовно неповідомлення відповідача про підвищення процентної ставки, оскільки, як зазначає апелянт, повідомлення направлялося через електронну систему Приват24, що підтверджується копією виписки від 05.06.14.

Крім того, апелянт вважає, що підписавши «Умови і правила надання банківських послуг» та продовжуючи користуватися послугами банку після зміни Умов, відповідач надав згоду на встановлення зміненої процентної ставки.

Щодо стяненя заборгованості по пені, то апелянт вважає, що місцевим господарським судом необґрунтовано зазначено про те, що розрахунок позивача є неправильним, оскільки, на думку скаржника, розрахунок пені який міститься в матеріалах справи в повній мірі відповідає вимогам ст.232 ГК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення місцевого господарського суду за наявними у справі доказами.

Сторони участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, позивач причини неявки у повноваженого представника у судове засідання не повідомив, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги невиконання сторонами вимого ухвал суду та відсутність у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності зазначених представників на підставі наявних у справі доказів.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 13.04.2011 року приватним підприємством "Ромен-Долина" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 13.04.2011 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Матерілами справи підтверджується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000052540627 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Т.1, а.с.31).

В подальшому позивачем виконано свої зобов'язання за договором в повному обсязі та надано відповідачу кредитний ліміт в розмірі 200 000 грн. 00 коп. Зазначена обставна не заперечується сторонами у справі.

Посилаючись на порушенням відповідачем зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, що призвело до наявності заборгованості станом на 16.11.2015 року в сумі 359 953 грн. 75 коп., яка складається з наступного: 200 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 79 408 грн. 16 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 68 024 грн. 93 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 12 520 грн. 66 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до ПП «Ромен - Долина» з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 359 953, 75 грн.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк (позивач) при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування (така ж позиція міститься у постанові Вищого господарського суду від 11.02.15 у справі №914/4463/13 ).

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Згідно з підпунктом 3.18.1.16 пункту 3.18 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила) при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За приписами статті 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

У статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені місцевим господарським судом обставини стосовно того, що відповідач після підписання заяви від 13.04.11 про відкриття поточного рахунку приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами у справі фактично було укладено договір банківського обслуговування, у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту.

Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Згідно п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернат клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених лімітів від 20.11.15 та випискою по рахунку відповідача за період з 13.04.11 по 16.11.15 (Т.1, а.с.31-34).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За приписами статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, уклавши договір банківського обслуговування № б/н від 13.04.2011 року сторони взяли на себе відповідні зобов'язання. Зокрема, на виконання зобов'язань за договором відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 200 000 грн., що підтверджується виданою банком довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів та видано відповідачу кошти в терміни та в сумах відповідно до наданої суду виписки по рахунку №26000052540627.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 2.1.1.4.6. Умов у разі порушення Клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості перед Банком протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень - змінити умови кредиту, встановивши термін повернення кредиту дев'яносто першого дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту і вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його використання, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

В матеріалах справи відстуні докази повернення отриманих коштів в терміни, визначені договором між сторонами на суму 200 000 грн. 00 коп. Протилежного відповідачем не доведено.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі наданого кредиту та комісії за використання кредиту.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення 79 408 грн. 16 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, колегія суддів зазначає наступне:

Розділом 3.2.1.4. Умов встановлено порядок розрахунків. Так, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано відсотки за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 56% за період з 05.05.15 по 16.11.15.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом та зазначено самим скаржником в апеляційній скарзі, 01.07.2014 року було внесено зміни до "Умов та правил надання банківських послуг", зокрема змінено відсоткову ставку за користування кредитом понад 90 днів з 48% до 56%.

Щодо цього колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2.1.4. Умов передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, суму заборгованості за процентами розраховано з врахуванням ставки 56% річних і така сума становить 79 408 грн. 16 коп.

Відповідно до п.3.2.1.2.3.1. Умов сторони в порядку ч.1 ст.212 ЦК України прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті , а клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами і правилами надання банківських послу". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інше).

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки до 56%, виписка від 05.06.14, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі не може вважатися належним доказом такого повідомлення, оскільки не підтверджує факту доведення до відома відповідача інформації про зміну відсоткової ставки.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувались (такий висновок міститься в постанові ВСУ від 10.06.15 у справі № 6- 698цс15), позивачем не доведено, що на момент подання заяви діяли Умови, що передбачали нарахування відсотків у розмір 56% та не надано суду доказів належного повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки.

Відтак, задоволенню підлягає сума заборгованості по відсотках з врахуванням ставки 48% річних, яка була визначена умовами, чинними на момент укладення кредитного договору, про що зроблено правильний висновок судом першої інстанції.

Перевіривши правильність розрахунку 48 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по процентах в розмірі 51 287 грн. 67 коп.

Щодо стягнення нарахованої пені в розмірі 68 024 грн. 93 коп. колегія суддів зазначає наступне:

Згідно із статтею 230 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту передбачено п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, що передбачено п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 - клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши правильність проведеного місцевим господарським судом розрахунку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення пені в розмірі 50 980,82 грн., оскільки за період з 28.05.2015 року по 16.11.2015 року, кількість днів прострочки 172, при заборгованості 200 000 грн. становить 50 980 грн. 82 коп. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку стосовно задоволення позову стосовно пені в частині 50 980 грн. 82 коп.

У відповідності до вимог ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 11.02.16 у справі №909/1325/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.16

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.