Постанова

від 09.06.2016 по справі 915/107/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р.Справа № 915/107/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Петрова М.С., Головея В.М.

секретар судового засідання: Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача:

- ОСОБА_1 (довіреність № 486/02.02.01-22/02.06/14/16 від 01.03.2016)

- ОСОБА_2 (довіреність № 375/02.02.01-22/01/14/16 від 12.02.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Никольский посадВ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від В« 31В» березня 2016 року, повний текст якого складено та підписано В« 05В» квітня 2016 року

по справі № 915/107/16

за позовом Приватного підприємства В«Никольский посадВ»

до відповідача ОСОБА_3 міської ради

про визнання недійсним та скасування п.п.5.1-5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року

В С Т А Н О В И В :

09.02.2016 року Приватне підприємство В«Никольский посадВ» (далі по тексту - Позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_3 міської ради (далі по тексту - Відповідач) про визнання недійсним та скасування п.п.5.1-5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року, яким припинено ПП «Никольский посад» право користування земельною ділянкою площею 4020 кв.м. по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу «Надія», визнано таким, що втратив чинність пункт 20.1 розділу 1 рішення міськради від 24.02.2005 року за № 31/23 та розірвано договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 07.11.2005 № 3641.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при скасуванні та визнання незаконними п.п.5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року та визнання недійсним на майбутнє Договору оренди земельної ділянки № 9252 від 30.05.2013, рішення господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 порушує право позивача на використання наданої йому земельної ділянки на підставі Договору оренди.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року (суддя В.О.Корицька) по справі № 915/107/16 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства В«Никольский посадВ» до ОСОБА_3 міської ради про визнання незаконними та скасування п.п. 5.1-5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року - відмовлено повністю.

Такий висновок суду мотивований тим, що спірний пункт 20.1 рішення ОСОБА_3 міської ради від 24.02.2005 року № 31/23 фактично втратив свою дієвість, оскільки зазначене рішення застосоване одноразово і з його прийняттям вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів Приватного підприємства В«Никольский посадВ» .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство В«Никольский посадВ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року по справі № 915/107/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права, а тому прийнято необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що висновок суду порушує положення ст.ст.116, 123 Земельного кодексу України та приписи ст.16 Закону України «Про оренду землі».

Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом було помилково зазначено та встановлено наявність згоди чи добровільної відмови позивача від права користування земельною ділянкою площею 4020 кв.м., наданої на підставі рішення відповідача № 31/23 від 24.02.2005 року, які призвели до порушення та неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представники в судових засіданнях просили апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Никольский посадВ» залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Позивач в судове засіданні 09.06.2016 не з'являвся без поважних причин, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення, а тому колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, пунктом 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_3 міської ради від 24.02.2005 року № 31/23 Приватному підприємству В«Никольский посадВ» передано в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва на період будівництва торгового комплексу, а після введення об'єкта до експлуатації до земель комерційного використання по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу В«НадіяВ» . (а.с. 26)

14.03.2005 року проведено розміщення на місцевості меж земельної ділянки площею 4020 кв.м., про що складено Акт про перенесення меж земельної ділянки на місцевість з прив'язкою кутів повороту ділянки до місцевих предметів (а.с.12).

20.10.2005 року на підставі вказаного рішення, між ОСОБА_3 міською радою та Приватним підприємством В«Никольский посадВ» був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого Приватному підприємству В«Никольский посадВ» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м. (кадастровий № 4810136300:05:004:0006), терміном на 15 років з дати його державної реєстрації. (а.с.10-11)

07.11.2005 року вказаний договір оренди був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3642.

Земельна ділянка загальною площею 4020 кв.м. була передана в оренду Приватному підприємству В«Никольский посадВ» згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 07.11.2005 року (а.с.17).

21.03.2012 року Приватне підприємство В«Никольский посадВ» листом за № 21/03 звернулось до міського голови з проханням про перенесення границь ділянки ближче до спортшколи В«НадіяВ» . Прохання мотивовано складною ситуацією, що склалася з мешканцями сусідніх будинків. Приватне підприємство В«Никольский посадВ» також зобов'язалось вивільнену територію облагородити і висадити на ній дерева. (а.с.45)

Управління містобудування та архітектури ОСОБА_3 міської ради у листах № 17-1505 від 02.04.2012 року та № 17-1518 від 11.04.2012 року погодило можливість коригування території. (а.с.46, 47)

Пунктом 6 розділу 1 рішення ОСОБА_3 міської ради від 19.04.2012 року № 16/27 Приватному підприємству В«Никольский посадВ» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3500 кв.м. (а.с.39-40).

На виконання вказаного рішення Приватним підприємством В«Никольский посадВ» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3500 кв.м. (а.с.41-43)

Вказаний проект землеустрою було погоджено Управлінням держкомзему у м. Миколаєві, Управлінням містобудування та архітектури виконкому ОСОБА_3 міської ради, Міською санітарно-епідеміологічною станцією м. Миколаєва, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Управлінням культури ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, (а.с.50-56) при цьому зазначено, що земельна ділянка площею 3500 кв.м. надається в оренду: 995 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, 2505 кв.м. за рахунок земель, наданих в оренду Приватного підприємства В«Никольский посадВ» відповідно до Договору оренди від 20.10.2005 року.

Пунктами 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року (далі - рішення № 25/40) затверджено проект землеустрою та передано Приватному підприємству В«Никольский посадВ» в оренду строком до 07.11.2020 року земельну ділянку (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) загальною площею 3500 кв. м, з них ділянка № 1 площею 995 кв. м - із земель комунальної власності, та земельна ділянка № 2 площею 2 505 кв. м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 24.02.05 року № 31/23 Приватному підприємству В«Никольский посадВ» , у тому числі 3 500 кв. м - відведені під будівництво, зарахувавши її до земель громадської забудови (використовуються для відпочинку та інші відкриті землі), для будівництва та обслуговування торгового комплексу по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу В«НадіяВ» . (а.с. 9)

Пунктом 5.1 рішенням № 25/40 припинено право користування Приватного підприємства В«Никольский посадВ» земельною ділянкою площею 4020 кв.м. по вул. Генерала Карпенка , у районі спорткомплексу В«НадіяВ» .

Пунктом 5.2 рішенням № 25/40 пункт 20.1 розділу 1 рішення ОСОБА_3 міської ради від 24.02.2005 року № 31/23 передбачено: В« 20.1 Передати Приватному підприємству В«Никольский посадВ» в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва на період будівництва торгового комплексу, а після введення об'єкта до експлуатації до земель комерційного використання по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу В«НадіяВ» визнано таким, що втратив чинність.

Пунктом 5.3 рішення № 25/40 розірвано договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано 07.11.2005 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3642.

На підставі вказаного рішення між ОСОБА_3 міською радою та Приватним підприємством В«Никольский посадВ» був укладений договір оренди землі № 9252 від 30.05.2013 року (а.с.82), відповідно до якого Приватному підприємству В«Никольский посадВ» надано в оренду земельну ділянку загальною площею 3500 кв.м., із них земельна ділянка № 1 площею 995 кв.м., ділянка № 2 площею 2 505 кв. м. (кадастровий № 4810136300:05:004:0028, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 58710548101). Строк дії договору - до 07.11.2020 року (п. 3.1 Договору).

Договір зареєстровано в Реєстраційній службі ОСОБА_3 міського управління юстиції 15.06.2013 року за № 3188013.

Форма власності земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) - комунальна, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Прокуратурою міста вивчено законність прийнятого ОСОБА_3 міською радою рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 та встановлено порушення вимог законодавства при затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення Приватному підприємству В«Никольский посадВ» в оренду строком до 07.11.2020 року земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) загальною площею 3500 кв. м.

При цьому зазначено, що вказане рішення прийнято з порушенням закону та підлягає скасуванню, оскільки пунктами 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку без проведення земельного аукціону, що суперечить ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України.

Зазначене порушення стало підставою для звернення прокурора міста Миколаєва до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 року по справі № 915/883/15, яке набрало законної сили, задоволено позов прокурора міста Миколаєва в інтересах держави до відповідачів ОСОБА_3 міської ради, Приватного підприємства В«Никольский посадВ» про скасування пунктів 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки.

Визнані незаконними та скасовані пункти 5, 5.4 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради № 25/40 від 14.02.2013 року, якими затверджено проект землеустрою та передано Приватному підприємству В«Никольский посадВ» в оренду строком до 07.11.2020 року земельну ділянку (кадастровий номер 4810136300:05:004:0028) загальною площею 3500 кв.м., з них ділянка № 1 площею 995 кв.м. - із земель комунальної власності, та земельна ділянка № 2 площею 2 505 кв.м., за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 24.02.05 № 31/23 Приватному підприємству В«Никольский посадВ» , у тому числі 3 500 кв. м. - відведені під будівництво, зарахувавши її до земель громадської забудови (використовуються для відпочинку та інші відкриті землі), вартістю 1 537 970 грн. для будівництва та обслуговування торгового комплексу по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу В«НадіяВ» . Визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки № 9252 від 30.05.2013 року, укладений між ОСОБА_3 міською радою та Приватним підприємством В«Никольский посадВ» щодо земельної ділянки загальною площею 3500 кв.м., по вул. Генерала Карпенка, 42-В, в районі спорткомплексу В«НадіяВ» у м. Миколаєві. (а.с. 19-22)

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства В«Никольский посадВ» та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, предметом розгляду даної справи є вимога позивача визнати незаконним та скасувати п.п.5.1 - 5.3 розділу 2 рішення ОСОБА_3 міської ради №25/40 від 14.02.2013 року, а саме:

- пунктом 5.1 припинено право користування Приватного підприємства В«Никольский посадВ» земельною ділянкою площею 4020 кв.м. по вул. Генерала Карпенка , у районі спорткомплексу В«НадіяВ» .

- пунктом 5.2 , пункт 20.1 розділу 1 рішення міської ради від 24.02.2005 № 31/23 « 20.1 Передати Приватному підприємству В«Никольский посадВ» в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 4020 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва на період будівництва торгового комплексу, а після введення об'єкта до експлуатації до земель комерційного використання по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу В«НадіяВ»» визнано таким, що втратив чинність

- пунктом 5.3 розірвано договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано 07.11.2005 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3642.

Так, з доводів викладених скаржником в апеляційній скарзі та позовній заяви вбачається, що приватне підприємство не зазначало про припинення свого права користування земельною ділянкою чи її вилучення, з посиланням на положення ч.2 ст.123 ЗК України, в редакції на момент прийняття рішення № 25/40 від 14.02.2013.

Згідно ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ст. 34 ч.1 ст. 26 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Положенням ст. 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад, в тому числі, Відповідача по справі, а саме:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Так, до зазначених повноважень у вказаних вище нормативних документах, відсутнє право міської ради на припинення вже наявного у суб'єкта господарювання права постійного користування земельною ділянкою без поважних причин, перелік яких є вичерпним та вказаний в ст.141 Земельного кодексу України, без обґрунтованих, підкріплених нормами права, пояснень.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Положеннями частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (стаття 12 Земельного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 міською радою була розглянута заява Позивача щодо перенесення границі земельної ділянки, яка надана в оренду приватному підприємству за Договором оренди землі від 07.11.2005 № 3642, з урахуванням вищезазначених норм законодавства та самого звернення, Відповідач прийняв пункт 6 розділу 1 рішення міської ради від 19 квітня 2012 року № 16/27, яким «Приватному підприємству «Никольский Посад» для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3500 кв.м, з них 3063 кв.м за рахунок земельної ділянки відведеної рішенням міської ради від 24.02.05 №31/23 ПП «Никольский Посад» та 437 кв.м - за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з метою передачі її в оренду для будівництва та обслуговування торгового комплексу по вул. Генерала Карпенка, у районі спорткомплексу «Надія».

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Припинення права користування попереднього користувача земельною ділянкою є необхідною умовою для передачі її (її частини) у користування наступному користувачу, навіть якщо це одна і та сама юридична особа з метою недопущення подвійного користування одною і тою самою земельною ділянкою та відповідно сплатою подвійної орендної плати.

Однак як вірно біло встановлено та зазначено місцевим господарським судом, в даному випадку не відбувалось вилучення земельної ділянки площею 2 505 кв.м. (землі відведені рішенням міської ради від 24.02.05 № 31/23 Приватному підприємству В«Никольский посадВ» ) в розумінні ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки землекористувач земельної ділянки площею 2505 кв.м. не змінився. Земельна ділянка площею 995 м.кв., надана із земель комунальної власності, що також не передбачає її вилучення.

На підставі заяви позивача від 21.03.2012 року про перенесення границь ділянки ближче до спортшколи В«НадіяВ» за розробленим позивачем з дозволу міської ради проектом землеустрою та спірним рішенням ОСОБА_3 міської ради №25/40 від 14.02.2013 року прийнято рішення про передачу Приватному підприємству В«Никольский посадВ» новосформованої земельної ділянки, площею 3500 кв.м. яка складається з: ділянки № 1 площею 995 кв.м. - із земель комунальної власності та земельної ділянки № 2 площею 2 505 кв.м., за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 24.02.05 № 31/23 Приватному підприємству В«Никольский посадВ» .

30.05.2013 між Приватним підприємством В«Никольский посадВ» та ОСОБА_3 міською радою укладений договір оренди земельної ділянки № 9252 та акт прийому-передачі земельної ділянки площею 3500 м. кв.

Припинення права користування не тягне за собою обов'язкової умови щодо вилучення земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів також вважає, що заява Приватного підприємства В«Никольский посадВ» від 21.03.2012 року про перенесення границь ділянки свідчать про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 4020 кв.м. з метою отримання нової земельної ділянки загальною площею 3500 кв.м., а тому п.п.5.1-5.3 спірного рішення ОСОБА_3 міської ради прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Оренда землі, згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 14 вказаного Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Крім того, статтею 30 Закону України "Про оренду землі" (в редакції яка була чинною на момент прийнятті оскаржуваних пунктів) встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи - орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Пунктом "а" частиною 1 ст. 141 Земельного кодекс України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України (в редакції яка була чинною на момент прийнятті оскаржуваних пунктів) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, пунктом 12.6 Договору оренди землі від 20.10.2005 року сторонами передбачено, що розірвання договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття ОСОБА_3 міською радою відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

У зв'язку з чим, прийняте ОСОБА_3 міською радою рішення № 25/40 від 14.02.2013 року не суперечить зазначеного п.12.6 Договору оренди.

Таким чином, оскаржувані пункти рішення ОСОБА_3 міської ради прийняті за згодою сторін, що відповідає вимогам статті 31 Закону України "Про оренду землі", статті 116, 141 Земельного кодексу України та пункту 12.4 розділу 12 договору оренди землі від 07.11.2005 № 3642 щодо правових підстав припинення права користування земельною ділянкою та договору оренди землі.

Крім того, згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 26.01.2000р. N02-5/35 В«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органівВ» , акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рада у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, Рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин (позивача та відповідача) іншому (Рада), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Також слід зазначити, що згідно з частиною 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Ці положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 Земельного кодексу України, згідно з яким, земельне законодавство базується на принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1.2.2 р.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» , з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 1.2.3 р.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» визначено, що згідно з частиною другою статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Згідно ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є зокрема добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою.

Крім цього, судом першої інстанції правильно визначено, що прийняття спірного рішення відповідачем саме по собі не є перешкодою у користуванні земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду, що вимоги Приватного підприємства В«Никольский посадВ» задоволенню в частині визнання спірного пунктів п.5.1-5.3 рішення недійсним - не підлягають, що вірно було встановлено місцевим господарським судом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його зміни чи скасування, відсутні.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2016 року по справі № 915/107/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства В«Никольский посадВ» - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Никольский посадВ» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від « 31» березня 2016 року по справі № 915/107/16 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „13В» червня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя М.С. Петров

Суддя В.М. Головей