Рішення

від 17.11.2011 по справі 26/152-11    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2011 р. Справа № 26/152-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква про стягнення 32 794,00 грн. за участю представників позивача -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.05.2011 року, відповідача -ОСОБА_3, довіреність № б/н від 21.09.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Київській області звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 32 794,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.09.2011 року.

У судовому засіданні 22.09.2011 року оголошувалася перерва на 13.10.2011 року.

Через канцелярію суду 07.10.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.10.2011 року.

У судовому засіданні 27.10.2011 року оголошувалася перерва на 03.11.2011 року.

Через канцелярію суду 03.11.2011 року позивач надав письмові пояснення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на вимогу прокуратури м. Біла Церква від 04.05.2011 року за № 6058 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області ОСОБА_4 із залученням помічника прокурора м. Біла Церква 26.05.2011 року було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. За результатами перевірки було складено Акт від 26.05.2011 р. № 397, відповідно до якого було встановлено, що на земельній ділянці, на якій знаходиться не житлове приміщення, орендоване відповідачем, розташоване звалище побутових відходів розміром 1,5 м на 5 м, висотою 1,5 м.

За результатами проведеної перевірки було здійснено розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства, відповідно до якого сума збитків становить 32 794,00 грн.

Вказаний розрахунок виконано згідно з ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - ОСОБА_4), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171.

Як вказує позивач, після розрахунку шкоди ним було направлено відповідачеві претензію № 60 від 16.06.2011 року, в якій він запропонував відповідачеві відшкодувати шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства у сумі 32 743,12 грн., однак дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з п.п.3.2,3.3,4.1 ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - ОСОБА_4), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Мінюсті України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів , що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Таким чином, чинне законодавство обов'язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від засмічення земель визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами, що підтверджують факт забруднення чи засмічення земель.

Отже, факт засмічення земельної ділянки підтверджується вказаними документами в їх сукупності та саме усі перелічені документи є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Позивачем, на підтвердження факту засмічення відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Біла Церква, вул. Надрічна, 68 надано акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства № 397 від 26.05.2011 р.

Проте, у вищенаведеному акті перевірки дотримання природоохоронного законодавства не зазначено норми чинного законодавства, порушені відповідачем.

Пунктом 1.2 ОСОБА_4 визначено, що вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Відповідно до п. 3.5 ОСОБА_4 при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пп. 3.5.1 ОСОБА_4).

Пунктом 5.5 ОСОБА_4 встановлено, що розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою:

РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, де

РШЗ -розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А -питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б -коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

ГОЗ -нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м2;

ПДЗ -площа засміченої земельної ділянки, м2;

КЗЗ -коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

КНВ -коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

КЕГ -коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Як передбачено пунктом 3.3 ОСОБА_4, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Однак, акт перевірки від 26.05.2011 року не містить будь-яких даних про характер та склад відходів, якими засмічено земельну ділянку, що унеможливлює визначення коефіцієнта небезпеки відходів КНВ за додатком 5 до ОСОБА_4.

Тобто, результати перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відображені позивачем в акті від 26.05.2011 року неналежним чином, у зв'язку з чим підстави вважати обґрунтованим розмір заявленої до стягнення з відповідача шкоди є відсутніми.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 32 794,00 грн. відсутні, і тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року у справі № 62/301-10, від 18.02.2010 року у справі № 20/035-09.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 22.11.2011р.