ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/16854/15-ц
пр. № 2/759/975/16
28 квітня 2016 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товарисвта з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, після уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача, на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 3518 грн. 38 коп. із врахуванням всіх податків, зборів та обов'язкових платежів; стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна», на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2831 грн. 75 коп. без врахування всіх податків, зборів та обов'язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп., аргументуючи тим, що позивач працював у відповідача на посаді начальника відділу забезпечення з 02.09.2013 по 21.09.2015, після чого на підставі заяви про звільнення його було звільнено за згодою сторін, однак ТОВ «Екопан-Україна», не здійснив з ОСОБА_1 повного розрахунку в день звільнення, а також з листопада 2014 р. відповідач не виплачував позивачу заробітну плату, сума заборгованості на 21.09.2015 становила 19618 грн. 38 коп. Після звільнення, 22.09.2015 відповідачем було сплачено 1100 грн. 00 коп.
У минулому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки представника суду не повідомив (а.с. 14, 17, 24, 30).
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно частини 4 ст.169 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що позивач працював на посаді начальника відділу забезпечення з 02.09.2013 по 21.09.2015 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна» (а.с. 4).
Згідно наказу № 30-к від 21.09.2015 р. ОСОБА_1 було звільнено за згодою сторін відповідно до ст. 38 КЗпП України (а.с.3).
Згідно довідки № ЕУ000000003 від 21.09.2015 заборгованість з виплати заробітної плати станом на 21.09.2015 складала 19618 грн. 38 коп. (а.с. 8).
Після звільнення 23.09.2015 відповідач сплатив позивачу заробітну плату у розмірі 1100 грн. 00 коп. (а.с. 20).
Як вбачається із довідок ПАТ КБ «Приватбанк» від 28.01.2015 та від 04.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна», здійснював переказ заробітної плати 29.12.2015 у розмірі 10000 грн. 00 коп. та 19.02.2016 у розмірі 5000 грн. 00 коп. (а.с. 19, 26).
На підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставина, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КУпАП, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Ст. 115 КЗпП України і ЗУ «Про оплату праці» визначають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць. Зазначені Закони не містять норми, яка б звільняла підприємство від виконання зобов'язань щодо виплати нарахованої заробітної плати працівнику.
У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України у день звільнення власник підприємства (або уповноважений ним орган) повинен виплатити працівнику усі належні грошові суми. Ст.117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно Положенню про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.1997 р. сума компенсації, що належить позивачу, за невчасно виплачену заробітну плату у розмірі 2831 грн. 75 коп.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи з структури заробітної плати, як вона описана в ст. 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата визначається як будь-яка виплата в грошовій формі або видача в натуральній формі, яка провадиться підприємством на користь працівника і має заохочувальний або компенсаційний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 116 КУпАП, ст.ст. 36, 94, 115, 116, 117, 233, 237 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК, ст.ст. 16, 328, 1218, 1233, 1268, 1269, 1270, 1297, 1299 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 30, 57-61, 88, ч. 4 ст. 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 360-7 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товарисвта з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна», код ЄДРПОУ 36378763, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 3518 грн. 38 коп. із врахуванням всіх податків, зборів та обов'язкових платежів.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопан-Україна», код ЄДРПОУ 36378763, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2831 грн. 75 коп. без врахування всіх податків, зборів та обов'язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в дохід держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ:
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2016 |
Оприлюднено | 17.06.2016 |
Номер документу | 58280270 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Ул`яновська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні