Постанова

від 10.06.2016 по справі 461/2382/16-а

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2382/16-а

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2016 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Котельви К.О.

при секретарі Білоус М.І.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лейбенка Д.О.,

представника третьої особи Українець П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченка Михайла Івановича, Львівської митниці ДФС Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Логістична компанія «Захід Ресурс» про скасування постанови про порушення митних правил -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченка М.І., Львівської митниці ДФС Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням, третя особа без самостійних вимог: ТзОВ Логістична компанія «Захід ресурс», в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що працівниками Львівської митниці ДФС України пропущено строк для притягнення її до адміністративної відповідальності у відповідності до ч.1 ст.467 МК України. Позивач також зазначає про відсутність у її діях будь-яких порушень митних правил, в тому числі щодо заявлення неправдивих відомостей у митній декларації, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки вона діяла виключно в межах Митного кодексу України та договору про надання №06/2014 про надання послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Логістичною компанією «Захід Ресурс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» 18 березня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, надала пояснення, аналогічні до викладених у позовних заявах та просила позов задоволити. Крім цього, надала додаткові пояснення до позову, в яких посилається на судову практику та роз'яснення Вищого Адміністративного суду України та Верховного суду України щодо триваючих правопорушень.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов заперечив з мотивів безпідставності та надав письмові заперечення, в яких вказує, що 24 листопада 2014 року на м/п «Городок» Львівської митниці ДФС позивачем до митного оформлення було подано товаросупровідні документи на вантаж: «сало свине хребтове заморожене, зі шкірою і без пісних частин-фрагментів підшкірної жирової тканин свійської свині », загальною вагою нетто 21000,00 кг, вагою брутто 22016,00 кг., на загальну суму 16 380,00 євро, а саме : митну Декларацію ІМ40ДЕ №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року, СМR №22111 від 22 листопада 2014 року, FAKTURA NR: 31/2014/EX від 21 листопада 2014 року, MRN 14PL303080Е0054326 від 22 листопада 2014 року, ветеринарне свідоцтво ЄДР-00 №083765 від 24 листопада 2014 року.

Львівською митницею ДФС було проведено перевірку законності ввезення на митну територію України товару «сало свине хребтове заморожене» (Tocino De Cerdo Congelado/Frozen pork Eat) країна походження Іспанія. З метою з'ясування обставин переміщення товару через митний кордон України та виявлення й фіксування можливих ознак порушень митних правил митним органом було скеровано запит від 26 грудня 2014 року № 13-17-26/35 -249 до митних органів Королівства Іспанія.

10 листопада 2015 року управлінням аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС, отримано лист ДФС від 05 листопада 2015 № 40811/7/99-99-26-03-03-17 «щодо відповіді митних органів Королівства Іспанія», яким було скеровано копії документів, наданих митними органами Королівства Іспанія.

На підставі даної відповіді та аналізу скерованих документів відповідачем був зроблений висновок про те, що позивачем подано до митного контролю документи із завідомо заниженою вартістю товару та визначено митну вартість та суму недоплачених митних платежів.

25 березня 2016 року заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Мірошніченком Михайлом Івановичем в справі про порушення митних правил №0723/20900/16 була прийнята постанова, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та було накладено на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 108759,48 гривень.

Представник відповідачів 24 травня 2016 року подав письмові заперечення проти позову, в яких вказує, що під час митного оформлення ОСОБА_4 подала до митного контролю рахунок FAKTURA NR: 31/2014/EX від 21 листопада 2014 року, який не видавався відправником товару, із завідомо заниженою вартістю товару. Також покликається на те, що нормами чинного законодавства передбачено право митного брокера вимагати від замовника документи та інформацію стосовно товарів, а також зобов'язаний подавати митному органу достовірні дані. Крім цього, вказує, що позивач не скористалась правом спочатку подати тимчасову митну декларацію, а згодом митну декларацію. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.63-70).

Представник третьої особи без самостійних вимог в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 25 березня 2016 року постановою у справі про порушення митних правил № 0723/20900/16 позивача - ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 108759,48 грн. (а.с.29-32).

Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За диспозицією статті 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_4 працює у ТзОВ ЛК «Західресурс» і здійснює митне декларування вантажів як митний брокер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору про надання послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг) № 06/2014 від 18 березня 2014 року, на здійснення послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг), укладеного між ТзОВ Логістична компанія «Захід Ресурс», в особі Генерального директора Гука В.П. та ТзОВ «Ексім Фуд», в особі директора Пилипець Ф.Ф. (а.с.7-9).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 24 листопада 2014 року на митний пост «Городок» Львівської митниці ДФС декларантом ТзОВ Логістична компанія «Захід ресурс» (ЄДРПОУ 36354480, 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська 659 а) ОСОБА_4 до митного оформлення було подано товаросупровідні документи на вантаж: «сало свине хребтове заморожене, зі шкірою і без пісних частин-фрагментів підшкірної жирової тканин свійської свині», загальною вагою нетто 21000,00 кг, вагою брутто 22016,00 кг., на загальну суму 16380,00 євро, а саме: митну Декларацію ІМ40ДЕ №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року, СМR №22111 від 22 листопада 2014 року, FAKTURA NR: 31/2014/EX від 21 листопада 2014 року, MRN 14PL303080Е0054326 від 22 листопада 2014 року, ветеринарне свідоцтво ЄДР-00 №083765 від 24 листопада 2014 року.

Згідно графи №44 з доповненням митної декларації ІМ40ДЕ №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року позивачем для митного декларування товару було додатково надано митному органу СМR №22111 від 22 листопада 2014 року, FAKTURA NR: 31/2014/EX від 21 листопада 2014 року, Договір nr IM 2503/2014, свідоцтво походження товару Nr PL/MF/AK 0196645 від 21 листопада 2014 року, експертна Декларація 14PL303080Е0054326 від 22 листопада 2014 року, ветеринарний сертифікат №ES-E-30-14-02121 від 19 листопада 2014 року та інші документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

Згідно графи №2 митної декларації №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339 відправником вантажу є фірма P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek 23-420 Tarnogrod, Walendow ul. Rynek 7 (Польща), одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» (80362, Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів, вул. Б.Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 0036763010) (а.с.17).

Згідно з Договором IM 2503/2014, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» (Покупець) і PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek (Продавець) від 25 березня 2014 року, продавець продає, а покупець купує Товар: заморожене свине сало, свинину, супродукти (а.с.15-16).

Згідно FAKTURA NR: 31/2014/EX від 21.11.2014 р., виписаної Продавцем PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek «сало свине заморожене, вагою 21 000 кг» поставлялось Покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» за ціною 0,78 Євро за кг, загальна вартість Товару становить 16 380,00 Євро (а.с.20).

Згідно експертної Декларації 14PL303080Е0054326 від 22 листопада 2014 року експортер PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek задекларував експорт вказаного товару «сало свине заморожене вагою нетто 21 000 кг, брутто 22016,00 кг», отримувач товару - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» (а.с.22).

Згідно свідоцтва походження Nr PL/MF/AK 0196645 Постачальником вищевказаного товару зазначено PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek, а Отримувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» (а.с.21).

В графі 5 даного Свідоцтва зазначено реквізити фактуру №31/2014/EX , в п.6 даного свідоцтва містить дані про вагу нетто - 21 000 кг та п.7 даного свідоцтва містить дані про вагу брутто товару - 22016,00 кг.

Згідно з CMR №22111 Постачальником вищевказаного товару є PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek, а Отримувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» ( копія додається) (а.с.19).

24 листопада 2014 року було здійснено митне оформлення товару «сало свине хребтове заморожене, зі шкірою і без пісних частин-фрагментів підшкірної жирової тканин свійської свині», загальною вагою нетто 21000,00 кг, за МД №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339, в графі 22 якої вказана вартість товару у сумі 16318.00 євро та відповідно сплачені митні платежі.

Відповідно до ст. 416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (417 МК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі митної декларації №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339 діяла як агент митного оформлення, тобто відповідно до ст.418 МК України як фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Також з матеріалів справи вбачається, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупроводжувальних документах.

Відповідач не заперечував, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в поданих митному органу товаросупроводжувальних документах. На момент декларування товару, що переміщувався через митний кордон України законність наданих позивачем документів, які стали підставою для митного оформлення не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

В даному випадку, у спірних правовідносинах позивач діяв виключно в межах укладеного договору про надання послуг по декларуванню товару, на підставі отриманих від Замовника ТзОВ «Ексім Фуд» документів та відомостей, що підтверджується наявними у матеріалах доказами та поясненнями сторін у справі.

Таким чином, обставини щодо можливого надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення імпортованого товару, які стали підставою для недорахування відповідних податків і зборів, не могли і не залежали від волі позивача, у якого немає обов'язку перевіряти достовірність отриманих документів та відомостей про товар від свого довірителя Замовника, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що необхідний для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадку виявлення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів звернення органу доходів і зборів з письмовою вимогою до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також подальшого коригування декларантом митної вартості товарів на підставі відповідного рішення, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 МК України).

Судом встановлено, що на момент митного оформлення товару поданого згідно митної декларації №209120000/2014/847339 від 24 листопада 2014 року з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339 такі заходи митним органом з метою можливого усунення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, а також коригування митної вартості товарів та подальшої сплати митних платежів у встановленому розмірі не вживались.

Як встановлено в судовому засіданні, Львівською митницею було скеровано запит від 26 грудня 2014 року № 13-17-26/35 -249 до митних органів Королівства Іспанія про надання копій документів, пов'язаних із переміщенням товару « сало свине заморожене» на адресу ТОВ «Ексім Фуд», на який отримано відповідь з копіями документів, згідно якої митним органом встановлено, що вартість товару «сало свине заморожене», вагою 21000,00 кг становить 21420,00 євро.

Суд вважає, що надані представником відповідача документи в підтвердження правомірності свого рішення, складені іспанською мовою без їх офіційного перекладу встановлених судом обставин не спростовують.

На підставі отриманих відповіді та копій документів від митних органів Королівства Іспанія Відповідачем було скеровано запит до УАМП та МТР митниці ДФС від 01 грудня 2015 року №13-70-26/10/35-15093 щодо донарахування митних платежів. У службовій записці УАМП та МТР митниці ДФС -відповіді на цей запит, від 04 грудня 2015 року вказано, що сума несплачених митних платежів, що підлягає сплаті становить 36253,16 грн.

Внаслідок чого, 02 березня 2016 року головним державним інспектором УАР та ПМП Львівської митниці ДФС Каньовським Р.І. у відсутності позивача було складено протокол про порушення митних правил №0723/20900/16, на підставі якого заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченком М.І. 25 березня 2016 року винесено оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил №0723/20900/16, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів 108759,48грн.

Як вбачається з матеріалів справи, датою вчинення порушення митних правил ОСОБА_4 є 24 листопада 2014 року. Датою притягнення її до адміністративної відповідальності є 25 березня 2016 року.

Згідно із ч.1 ст.522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена неправомірно, оскільки при притягненні ОСОБА_4 не було враховано строків, визначених ч.1 ст.467 МК України. Вважає, що 6-місячний строк повинен бути відрахований від дня здійснення дій та завершення митного оформлення товару, тобто від 24 листопада 2014 року, оскільки, виходячи із кваліфікації зазначеної в оскаржуваній постанові це є закінченим разовим правопорушенням, а не триваючим.

Представник Львівської митниці ДФС України вважає, що таке правопорушення є триваючим, оскільки про це йдеться в ч.1 ст.467 МК України, а отже строк повинен відраховуватись від дня виявлення правопорушення. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки строк притягнення особи до адміністративної відповідальності ще не закінчився.

Суд приходить до висновку, що митним органом порушено строк накладення адміністративних стягнень у даній справі про порушення митних правил, з огляду на наступне.

Виходячи з аналізу статті 467 МК України, суд вважає, що 6-місячний строк повинен відраховуватись з дня виявлення правопорушень лише стосовно триваючих правопорушень, а в інших випадках з дня вчинення правопорушення.

Так, згідно позиції Міністерства юстиції України, висловленої в листі від 01 грудня 2003 року №22-34-1465 «Щодо скоєння особою триваючого правопорушення», триваючим правопорушенням є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Крім того, з листа Міністерства юстиції України від 17 липня 2007 року №22-14-493 слідує, що триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків.

З урахуванням вищенаведених правових позицій, триваюче правопорушення характеризується тривалістю протиправної поведінки, яка триває протягом усього часу з початку правопорушення і до його припинення і пов'язано з тим, що покладений на особу обов'язок протягом певного періоду не виконується. Такої ж позиції дотримується судова практика.

Вивчення судової практики показало, що суди також виходять з того, що такі правопорушення не є триваючими, а адміністративні стягнення, накладені поза межами строку, передбаченого цією статтею, є неправомірними.

Як зазначив Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі від 18 січня 2011 року по справі № К-28129/09, порушення митних правил, яке полягає в заявлені в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - ні за яких обставин не може вважатися триваючим, оскільки заявлення будь-яких відомостей в митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, та повинне бути виявлене саме під час митного оформлення товару.

Правильність висновків Вищого адміністративного суду України підтвердив також і Верховний Суд України у своїх постановах у справах № 21-97а11 від 20 червня 2011 року та №21-260а11 від 09 квітня 2012 року, де вказав, що порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей, не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням декларації митному органу.

Аналіз об'єктивної сторони кваліфікованого правопорушення свідчить, про те, що дії позивача полягали саме у наданні органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості щодо митної вартості товару з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів. А тому з врахуванням роз'яснень Верховного Суду України та Міністерства юстиції України вказане правопорушення є закінченим з моменту прийняття митним органом від особи відповідних митних документів (митної декларації, рахунку-фактури, договору купівлі-продажу тощо), оскільки особа, надавши вказані документи, виконала всі вимоги закону про митне оформлення товару.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, правопорушення, передбачене ст.485 МК України, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений митним органом. Чинне законодавство України не містить положень, які б дозволяли особі, яка подала ВМД, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару. Отже, вказане порушення митних правил не можна вважатись триваючим, таке припиняється із поданням декларації митному органу.

Отже, діяння особи, яке полягає у діях спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з наданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, є закінченим з моменту подання митному органу таких документів. А відтак, суд приходить до висновку, що правопорушення кваліфіковане позивачу, не є триваючим.

Таким чином, з моменту подання ним документів, що містять недостовірні відомості щодо митної вартості товару, тобто 24 листопада 2014 року і до дня винесення оскаржуваної постанови - 25 березня 2016 року пройшло 1рік і 4 місяці.

Як зазначено у ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Строки накладення адміністративних стягнень, визначені ст.467 МК України, не було враховано при винесенні постанови, а тому ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності неправомірно, всупереч порядку, встановленому МК України.

Крім цього, з вищеописаного вбачається, що ОСОБА_4 не вчинено жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони даного правопорушення, оскільки суб'єктивна сторона такого характеризується прямим умислом, якого у ОСОБА_4 не було.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ч.ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Жодних доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано, зокрема не подано жодного доказу, який вказує на наявність в діях ОСОБА_4 умислу на вчинення правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад порушення митних правил, передбачений ст.485 МК України, оскільки у останньої не було жодного умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, під час накладення на останню адміністративного стягнення не здобуто жодного доказу з цього приводу, не здобуто цих доказів і в ході розгляду справи в суді, а тому оскаржувану постанову слід скасувати і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.7-12,86,99,100,161-162,167 КАС України, ст.ст.391-395, 467 МК України, суд,

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України від 25 березня 2016 року в справі про порушення митних правил №0723/20900/16.

Закрити провадження в справі про порушення митних правил №0723/20900/16 за відсутністю в діях ОСОБА_4 події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Котельва К.О.