Ухвала

від 27.05.2016 по справі 451/1754/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1754/12 Головуючий у 1 інстанції: Семенишин О.З.

Провадження № 22-ц/783/3788/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Бермеса І.В.,

при секретарі: Симець В.І.,

за участю: апелянта- Хведюка В.Й. та його представника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Радехівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_4 про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України - задоволено.

Тимчасово обмежено у праві на виїзд за межі України громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія паспорта КА №150077, виданий Радехівським РВ УМВС у Львівській області, індивідуальний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 до виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі, апелянт, зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначає, що державним виконавцем суду не надано жодного доказу, який би підтвердив ту обставину, що директор МПП «Людмила» - ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і ту обставину, що апелянт має реальну необхідність виїхати за межі України і таким чином ухиляється від виконання кредитного зобов'язання МПП «Людмила». Вважає, що не може вважатися винним в ухиленні зобов'язання, поки не буде доведене протилежне. Також державним виконавцем подані неправдива інформація, що, що боржник не вчиняв жодних дій по виконанню рішення суду про стягнення з МПП «Людмила» на користь контрагентів та держави заборгованості. Просить ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання державного виконавця державної виконавчої служби Радехівського РУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України.

В судове засідання представник ДВС не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, розглянути справу у його відсутності. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника в підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до п.18 ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Скориставшись наданими йому законом повноваженнями, заступника начальника відділу державної виконавчої служби Радехівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_4 звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5, мотивуючи тим, що у останнього є невиконані зобов'язання щодо погашення заборгованості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання про обмеження у праві виїзду за межі України, районний суд виходив з того, що наявність у ОСОБА_5 невиконаного зобов'язання по погашенню заборгованості, покладеного виконавчими листоми, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Однак зазначені висновки, на думку колегії суддів є передчасними і не свідчать про наявність достатніх підстав для застосування такого обмеження.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

В той же час, відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Саме державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Матеріалами справи встановлено, що на примусовому виконанні у виконавчій службі знаходиться виконавчі провадження: наказ № 5015/2358/11, який видано 28.05.2011 року Господарським судом Львівської області, про стягнення з МПП «Людмила» (ЄДРПУО 22413671) заборгованості на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) в розмірі 21467 гривень 26 копійок; виконавчий лист №2а-11155/11/1370, який видано 24.11.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з МПП «Людмила» (ЄДРПУО 22413671) податкового боргу на користь держави в розмірі 143121 гривень 42 копійок.

На підтвердження невиконання боржником своїх зобов`язань, виконавчою службою представлено постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2012 року та 23.08.2012 року, в якій боржнику надано строк до 20.072012 року та 30.08.2012 року добровільно виконати виконавчі документи (а.с.6-7).

Однак, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які підтверджували б надіслання ОСОБА_5 вимоги про добровільне виконання зобов'язань та докази одержання ним усіх документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, як і докази того, що останній ухиляється від виконання зобов'язань.

Як в поданні державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України так і в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які посилання, доводи і обґрунтування того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, а лише робиться покликання на сам факт наявності у останнього невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.

Проаналізувавши зібрані докази, колегія суддів вважає, що районний суд обмежив у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 без достатніх на те правових та фактичних підстав.

Будь-яких нових доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_5 від виконання зобов'язань державним виконавцем не надано, а матеріали справи не містять.

Таким чином, оскаржувана ухвала не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою слід відмовити в задоволенні подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Радехівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_4про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312, п.6 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року - скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Радехівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_4 про право тимчасового виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: М.Я. Богонюк

ОСОБА_7