Ухвала

від 08.06.2016 по справі 637/111/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/ 3002 /16 Головуючий 1 інст. - Стеганцов С.М.

Справа № 637/111/16-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: земельні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 червня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого -Кругової С.С.,

суддів: Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.,

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» про визнання договорів оренди закінченими та повернення земельних ділянок в зв'язку із закінченням терміну дії договорів, -

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання договорів оренди від 02 квітня 2009 року, укладеними між ними та СТОВ «Грозненське» закінченими та повернення земельних ділянок №44, 46 та 49, розташованих на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, у зв'язку із закінченням терміну дії договорів.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, СТОВ «Грозянське» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при цьому висновки у рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ввказані земельні ділянки №44, 46, 49 були передані їх власниками на підставі трьох договорів оренди землі укладених 02 квітня 2009 року.

При розгляді даної справи необхідно керуватися законодавством, яке діяло на час укладення та державної реєстрації цих договорів, тобто у 2009-2012 році.

Суд не врахував норми спеціального законодавства, зокрема, Закон України «Про оренду землі», Земельний та Цивільний кодекси України в редакціях що діяли до 01 січня 2013 року.

Також вказує, що Законом України «Про оренду землі» закріплено право сторін самостійно обирати строк дії договорів. Так, у п.7 вказаних договорів оренди землі сторонами визначено, що вони укладені на 5 років, при цьому, дату початку та кінця спливу цього строку вони не визначили.

Зазначає, що законодавством чинним на той час закріплено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації після чого виникає право оренди і при відсутності точно вказаної дати початку спливу строку дії він повинен починатись з дня наступного після державної реєстрації.

Крім того, орендатор не має права почати користуватися земельною ділянкою до моменту державної реєстрації договору оренди, що і закріплено у п.20 спірних договорів, відповідно до цього, п'ятирічний строк дії договорів спливає 29.12.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановлюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно користується вищевказаними земельними ділянками, так як строк дії договорів оренди сплив і вони не мають законної юридичної сили.

З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,8614 га, кадастровий номер 6325785800:04:002:0049, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, ділянка № 49, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 748510, виданим 24 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Шевченківської райдержадміністрації (а.с.8).

Позивач у справі - ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,8614 га, кадастровий номер 6325785800:04:002:0046, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, ділянка № 46, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 748508, виданим 24 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Шевченківської райдержадміністрації (а.с.18) земельної ділянки площею 5,9554 га, кадастровий номер 6325785800:04:002:0044, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, ділянка № 44, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 748506, виданим 24 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Шевченківської райдержадміністрації (а.с.14).

02 квітня 2009 року між кожним з позивачів та відповідачем у справі було укладено договори оренди вказаних земельних ділянок (а.с.9,10, 15,16, 19,20).

Відповідно до п. 7 Договори оренди укладалися на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 41 Договорів вони набирають чинності після їх підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Договори було зареєстровано у Держкомземі у Шевченківському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено записи від 29 грудня 2012 року за № 63257004001354, № 63257004001353, № 63257004001356.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України В«Про оренду земліВ» ).

Договір оренди землі, згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди відповідає вимогам ст. ст. 14 - 15 Закону України «Про оренду землі» якщо має письмову форму і в ньому зазначені всі істотні умови договору.

Відповідно до п.1 укладених договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку відповідної площі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Петропільської сільської ради, Шевченківського району, Харківської області.

За умовами п.7 договори укладаються строком на 5 років.

Договори оренди землі були зареєстровані у відділі Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області 27.04.2012 року.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Дана правова позиція викладена у справі №6-162ц13 від 19 лютого 2014 року Верховного Суду України, що в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Отже , суд дійшов правильного висновку, що договори, укладені між позивачами та СТОВ «Грозянське» 2 квітня 2009 року, закінчили свою дію 2 квітня 2014 року.

Після спливу строку дії договору оренди землі, власник має право витребувати у відповідача своє майно у вигляді спірної земельної ділянки.

Відповідно до положень 319, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням того, що між сторонами договірних зобов'язань в даний час не існує, оскільки договори оренди припинили свою дію, то до спірних правовідносин застосовуються положення статті 391 ЦК України.

Така правова позиція ВСУ була висловлена в постанові ВСУ від 27.05.2015 року № 6-92 цс 15, щодо неоднакового застосування статі 317 ЦК України.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Доводи апеляційної скарги не узгоджуються с вищенаведеним.

Надана відповідачем ухвала ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ не є правовою позицією ВС України (ст.360-7ЦПК України) і ухвалою касаційної інстанції у справі, що переглядається в апеляційному порядку і є обов"язковою для застосування судом першої інстанції (ч.4 ст.338 ЦПК України).

Зі змісту ухвали не вбачається, що обставини справи тіж самі у подібних правовідносинах.

У данній справі сторони передбачили в договорі п. 41 згідно якому договори набирають чинності після їх підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Доводи апеляційної скарг не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» - відхилити .

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Т.П. Зазулинська

ОСОБА_3