Рішення

від 09.06.2016 по справі 497/467/16-ц

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.06.2016

Справа № 497/467/16-ц

Провадження № 2/497/261/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2016 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенко І.В.

за участю секретаря судового засідання Бекметової Х.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного Товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення , яким стягнути з відповідача на користь Приватного Акціонерного Товариства «Лізинг інформаційних технологій» (надалі ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій») 93 334 грн. 90 коп. заборгованості за договором про отримання обладнання в системі LeaselT. При цьому позивач посилається на те, що , 17 серпня 2013 року між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання - запчастин для автомобілю. Відповідачем було обрано пакет фінансування LeaseІТ Десятка. За умовами обраного клієнтом Пакету LeaseІТ Десятка платіж при отриманні обладнання становить 10 % вартості товару; кількість місячних платежів - 9 рівними частинами; перехід права власності на майно - після виплати повної вартості обладнання. Позивач у повному обсязі виконав свої договірні обов'язки щодо поставки відповідачу обладнання відповідної комплектації. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, сплатив за договором лише 865 грн. 40 коп., які зараховано на погашення місячних орендних платежів, інші виплати не проводив , в результаті чого утворилася заборгованість у зазначеній сумі , від сплати якої відповідач ухиляється . Тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином. Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не прибув , направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково, згоден сплатити на користь позивача вартість наданого за договором від 17 серпня 2013 року обладнання в сумі 7 788 грн. 60 коп. та компенсацію понесених витрат в сумі 69 грн. 98 коп. В задоволенні решти позову просить відмовити. При цьому відповідач пояснив суду , що дійсно відповідно до укладеного з позивачем договору від 17 серпня 2013 року він отримав 23 серпня 2013 року запчастини до автомобілю, але ці запчастини були неналежної якості. Проте ці запчастини він позивачу не повернув , у письмовому вигляді про отримання обладнання неналежної якості позивача не повідомив. За договором він сплатив перший платіж в сумі 865 грн. 40 коп. Більше він гроші позивачу не сплачував. Вважає , що стягнення з нього всієї суми заборгованості в розмірі 93 334 грн. 90 коп. є несправедливим та порушує його права , як споживача. Крім того, у нього дуже скрутний матеріальний стан, оскільки він не має постійного місця роботи , на утриманні має неповнолітню дитину.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

17 серпня 2013 року між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" та відповідачем було укладено Договір № НОМЕР_1 про отримання обладнання (запчастин для автомобіля) в системі LeaseІТ (а.с.17).

Відповідно п. 1.1. зазначеного договору Клієнт бере участь в системі LeaseІТ, зокрема, отримує ІТ - обладнання та інші товари від постачальників - учасників системи LeaseІТ, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним Клієнтом Пакетом фінансування LeaseІТ, а оператор LeaseІТ зобов'язується на підставі заяви Клієнта забезпечити передачу ІТ-обладнання обраним Клієнтом постачальником та надання Клієнту послуг за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених Пакетом LeaseІТ.

З договору вбачається, що відповідачем було обрано пакет фінансування LeaseІТ Десятка.

За умовами обраного клієнтом Пакету LeaseІТ Десятка платіж при отриманні обладнання становить 10 % вартості товару; кількість місячних платежів - 9 рівними частинами; перехід права власності на майно - після виплати повної вартості обладнання.

Строк виконання зобов'язання відповідачем 17 травня 2014 року.

Відповідно п. 1.2. Договору порядок отримання ІТ - обладнання, інших товарів та послуг Клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, які є невід'ємною частиною цього договору (а.с.18-23).

Згідно п. 7.2. Договору, у разі прострочення сплати платежів, Клієнт сплачує плату за прострочення платежів в порядку та у розмірах, визначених Правилами.

Пунктом 14.2 Правил отримання ІТ - обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ встановлено, що у разі несвоєчасної оплати Клієнтом нарахованого платежу, Клієнт сплачує на користь оператора LeaseІТ плату за прострочення платежу - в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; - в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата сплати за договором. Сплата плати за прострочення платежу не звільняє Клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені пакетом

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором та надав відповідачу обладнання - запчастини для автомобілю , що підтверджується Актом прийняття - передачі від 23 серпня 2013 року (а.с.25). Цей факт відповідачем не заперечується.

Вартість переданого за договором від 17 серпня 2013 року обладнання становить 8 654,00 грн. Відповідач сплатив за договором 865 грн. 40 коп., які зараховано на погашення місячних орендних платежів, що підтверджується структурою грошових нарахувань та надходжень (а.с.26).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором від 17 серпня 2013 року становить 93 334 грн. 90 коп. та складається з : - компенсації вартості наданого обладнання в сумі 7 788 грн. 60 коп., - плати за прострочення щомісячних платежів в сумі 79 176 грн. 78 коп., - компенсації понесених витрат , пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання в сумі 69 грн. 98 коп., - суми сукупного індексу інфляції 6 006 грн. 07 коп. , - 3% річних від простроченої сумі 293 грн. 48 коп.

У ст.. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З договору про отримання обладнання в системі LeaselT №120844002 від 17 серпня 2013 року вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне волевиявлення сторін при його укладанні. Як вбачається зі змісту договору, у ньому передбачено всі істотні умови для такого виду договору, відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів. Укладаючи договір, сторони дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.

Пунктом 8.7. договору встановлено , що Клієнт ознайомився з Правилами отримання ІТ обладнання , інших товарів та послуг в системі LeaselT , зміст правил є зрозумілим Клієнту і він погоджується їх дотримуватися та виконувати.

Відповідач, укладаючи договір із ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" , взяв на себе обов'язок здійснювати своєчасну та повну оплату за отримане обладнання в строк до 20 числа поточного місяця. Не виконання стороною умов договору тягне за собою відповідальність, визначену п. 14.2. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaselT, які є невід'ємною частиною договору.

Посилання відповідача на те, що він отримав обладнання неналежної якості, судом до уваги не приймається, оскільки судом встановлено, що відповідач прийняв надане йому позивачем обладнання, не звернувся до позивача з претензією щодо отримання обладнання неналежної якості , не вирішив у визначеному договором та законом порядку питання щодо передання йому обладнання неналежної якості. Крім того, відповідач не надав суду будь - яких доказів про те, що позивачем йому було передане обладнання неналежної якості.

Відповідно до ч.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме сплата неустойки, штрафу .

Відповідно до ст.. 549 ЦК України штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст.. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонам домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 статті 551 ЦК України надає суду право , оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобов'язання.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума штрафних санкцій за прострочення відповідачем щомісячних платежів за договором від 17 серпня 2013 року становить 79 176 грн. 78 коп. При цьому несплачена відповідачем компенсація вартості наданого обладнання за договором становить 7 788 грн. 60 коп. , тобто більше ніж в 10 разів перевищує суму основного боргу. Судом також встановлено, що відповідач є фізичною особою - підприємцем , але фактично підприємницьку діяльність не здійснює , доходів не має , що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Болградському районі № 160 від 20 квітня 2016 року (а.с.59); на утриманні має малолітню дитину - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.58). Враховуючи те, що сума пені значно перевищує суму боргу , враховуючи відсутність доказів того, що порушення боржником умов договору призвело до негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, враховуючи матеріальний та сімейний стан відповідача , суд вважає за можливе відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір штрафних санкцій , які підлягають стягненню з відповідача з 79 176 грн. 78 коп. до 7 788 грн. 60 коп., оскільки стягнення боргу в повному обсязі поставить відповідача та членів його сім'ї у дуже скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено , що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором від 17 серпня 2013 року , з нього на користь позивача підлягають стягненню 6006 грн. 07 коп. - сума сукупного індексу інфляції та 293 грн. 48 коп. - 3% річних від простроченої суми.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна сума заборгованості за договором від 17 серпня 2013 року 21 946 грн. 73 коп., з яких: 7 788 грн. 60 коп. компенсація вартості наданого обладнання, 7 788 грн. 60 коп. плата за прострочення щомісячних платежів, 69 грн. 98 коп. компенсація понесених витрат пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання , 6 006 грн. 07 коп. сума сукупного індексу інфляції , 293 грн. 48 коп. - 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Ухвалою суду від 04.03.2016 року позивачу відстрочено сплату судового збору за подання цього позову до суду до ухвалення судового рішення. Станом на дату ухвалення рішення судовий збір позивачем не сплачений.

В п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» з і змінами та доповненнями, роз'яснено, що у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Отже, судовий збір за подання цього позову до суду в розмірі 933 грн. 35 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.. 526, 530, 549, 551, 625, 806 ЦК України, ст. 10,11,60,131,208,213-215,224-228,294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Приватного Акціонерного Товариства «Лізинг інформаційний технологій» суму заборгованості за Договором № НОМЕР_1 про отримання обладнання в системі LeaseІТ від 17 серпня 2013 року в розмірі 21 946 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок шість) гривен 73 копійки .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 933 (дев'ятсот тридцять три) гривні 35 копійок.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть надати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Тимошенко Ірина Вольдемарівна