Постанова

від 14.04.2016 по справі 804/14227/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 р. справа № 804/14227/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнего підприємства "Агрофірма "Победа" Відкритого акціонерного товариства Томаківський "Райагрохім" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про оскарження податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

10 вересня 2015 року Дочірнє підприємство «Агрофірма «Победа» Відкритого акціонерного товариства Томаківський «Райагрохім» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 20.04.2015 року № 0000652201 в частині відносно реалізації продукції за цінами нижче собівартості (а саме збільшення податкових зобов'язань з ПДВ АФ «Победа» за липень 2013 року на 23791,17 грн. та за серпень 2013 року на 7690,654 грн.; щодо взаємовідносин з ТОВ «Ліберум» та ТОВ «Компанія «Квазар», де податковий кредит по декларації з ДПВ (скороченій) АФ «Победа» за перевіряємий період зменшено актом перевірки № 816/04-07-22-01/30878490 від 13.03.2015 року відповідно на 11389,95 грн. та 5601,30 та щодо нецільового використання коштів зі спеціального рахунку на суму 32988,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201, 209 Податкового кодексу України, порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, позивач зазначає, що під час реалізації товару за ціною нижче його собівартості ним було дотримано вимоги п. 188.1 ст. 188, п. 39.2 та п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме до 01.09.2013 року). Зокрема, підприємством було реалізовано товар у липня та серпні 2013 року за ціною нижче його собівартості, проте, відхилення договірної ціни було в межах 20%, тому, не може бути основою для визначення податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Ліберум» та ТОВ «Компанія «Квазар» позивач зазначає, що ним було правомірно включено до складу податкового кредиту на загальну суму 16991,77 грн. В обґрунтування зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 у справі № 804/7816/14 було визнано податкову декларацію ТОВ «Ліберум» прийнятою днем її фактичного отримання податковим органом, а саме, 20.05.2014 року. Також, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі №804/4594/15 задоволено позовні вимоги ТОВ «Компанія «Квазар» щодо визнання протиправними дій Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині неприйняття податкової звітності. Щодо факту нецільового використання коштів зі спеціального рахунку на загальну суму 32988,11 грн. зазначає, що страхування сільськогосподарських ризиків є необхідним елементом сільськогосподарської діяльності і відноситься до послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності.

27.01.2016 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначає, що зменшення, задекларованого позивачем податкового кредиту з ПВД по операціям з ТОВ «Ліберум», було правомірним, оскільки у квітні 2014 року АФ «Победа» оприбуткувала товар (запчастини) на загальну суму 68339,70 грн. від ТОВ «Ліберум», яке не задекларувало відповідну суму податкових зобов'язань на суму 11389,95 грн. Крім того, протягом липня-жовтня 2014 року підприємство сформувало податковий кредит на суму 5601,30 грн. від ТОВ «Компанія «Квазар», яке має ознаки фіктивності. Враховуючи нереальність господарських операцій з ТОВ «Компанія «Квазар», відсутність юридичної сили у відповідних документів, факт недекларування ТОВ «Ліберум» відповідних податкових зобов'язань, податковим органом було зменшено податковий кредит по декларації з ПДВ (скороченій) по ТОВ «Ліберум» - на суму 11389,95 грн., по ТОВ «Компанія «Квазар» - на 5601,30 грн. Щодо нецільового використання коштів за спеціального рахунку, зокрема на потреби страхування сільськогосподарських ризиків, відповідач зазначає, що страхування майбутнього врожаю не відноситься до виробничих факторів в розумінні ст. 209 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.09.2015 року відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у судове засідання.

14.04.2015 року від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну перевірку ДП «Агрофірма «Победа» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 816/04-07-22-01/30878490 від 13.02.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У відповідності з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За змістом п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі вказаного акта перевірки, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0000652201 від 26.06.2015 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 122056,90 грн. - за основним платежем та 308501,02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачем було подано скаргу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 6147/10/04-36-10-07-09 від 26.06.2015 року було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000652201 від 26.06.2015 року в частині збільшення ПДВ на суму 70101,17 грн. та 249535,04 грн. застосованих санкцій.

На підставі акта перевірки № 816/04-07-22-01/30878490 від 13.02.2015 року та з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 6147/10/04-36-10-07-09 від 26.06.2015 року, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001282201 від 30.07.2015 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 51995,73 грн. - за основним платежем та 58965,98 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На виконання договору поставки № 04/04-1 від 04.07.2014 року, укладеного між ТОВ «Компанія «Квазар» (продавець) та ДП «Агрофірма «Победа» (покупець) були оформлені податкові накладні № 171 від 04.07.2014 року на суму - 1524,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 254,00 грн.), № 165 від 04.07.2014 року на суму - 6426,38 грн. ( в т.ч. ПДВ 1071,06 грн.), № 169 від 04.07.2014 року на суму - 726,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 121,00 грн.), № 196 від 07.07.2014 року на суму - 6211,20 грн. ( в т.ч. ПДВ 1035,20 грн.), № 171 від 04.07.2014 року на суму - 1524,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 254,00 грн.) № 308 від 23.07.2014 року на суму - 2341,73 грн. ( в т.ч. ПДВ 390,29 грн.), № 299 від 16.07.2014 року на суму - 1114,80 грн. ( в т.ч. ПДВ 185,80 грн.), № 351 від 30.07.2014 року на суму - 2481,60 грн. ( в т.ч. ПДВ 413,60 грн.), № 274 від 11.07.2014 року на суму - 7000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 1166,67 грн.), № 638 від 01.08.2014 року на суму - 986,40 грн. (в т.ч. ПДВ 164,40 грн.), № 727 від 21.10.2014 року на суму - 3843,12 грн. ( в т.ч. ПДВ 640,52 грн.), № 632 від 13.10.2014 року на суму - 955,68 грн. ( в т.ч. ПДВ 159,28 грн.).

Відповідно до п. 198.6 ст .198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Документи, надані позивачем є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Ліберум» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 у справі № 804/7816/14 було визнано податкову декларацію ТОВ «Ліберум» прийнятою днем її фактичного отримання податковим органом, а саме 20.05.2014 року.

Таким чином, ТОВ «Ліберум» фактично було задекларовано податкові зобов'язання по господарським операціям з ДП «Агрофірма «Победа» за перевіряємий період.

Також судом встановлено, що ДП «Агрофірма «Победа» протягом перевіряємого періоду з 01.01.2013 по 31.12.2014 здійснювала реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва нижче собівартості, а саме: в липні 2013 року було реалізовано ДП «Регіональний стабілізаційний фонд» 190 т пшениці по ціні 1 166.66666 грн./т на суму 221 666,67 грн. (податкові накладні № 2/2 від 18.07.2013 на суму 210000,0 грн.. в т. ч. ПДВ 35000 грн. та № 3/2 від 25.07.2013 на суму 56000 грн.. в т. ч. ПДВ 9333,33 грн.). Різниця між ціною реалізації та собівартістю на 190 т склала 44 333,33 грн., відповідно, сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ-8866,67 грн.

Також, в липні 2013 ДП «Агрофірма «Победа» реалізувало ТОВ «Птахокомбінат Дніпровський» 788,86 т пшениці по ціні 1333,33333 грн./т на суму 1051813,33 грн. (податкова накладна № 1/2 від 26.06.2013 на суму 1600000,0 грн. в т. ч. ПДВ 266686,67 грн., виписана на передплату за 1000 т пшениці). Різниця між ціною реалізації та собівартістю на 788.86 т склала 52590,67 грн., відповідно, сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ - 10518,13 грн.

В липні 2013 року ДП «Агрофірма «Победа» реалізувало ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» 330,461 т ріпаку по ціні 2933,33 грн./т на суму 969351,17 грн. (податкова накладна 1/2з від 18.07.2013 на суму 1163221,4 грн., в т. ч. ПДВ 193870,23 грн.). Різниця між ціною реалізації та собівартістю на 330,461 т. склала 22031,83 грн., відповідно, сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ - 4406,37 грн.

В серпні 2013 року ДП «Агрофірма «Победа» реалізувало ТОВ «Птахокомбінат Дніпровський» 219,79 т пшениці по ціні 1 333, 33333 грн./т на суму 293053,33 грн. (податкова накладна № 1/2 від 18.07.2013 на суму 1163221,4 грн., в т. ч. ПДВ 193870,23 грн.), виписана на передплату за 1000 т пшениці). Різниця між ціною реалізації та собівартістю на 219.79 т склала 14652.67 грн., відповідно, сума заниженого податкового зобов'язання і ПДВ - 2930,53 грн.

В серпні 2013 року ДП «Агрофірма «Победа» реалізувало ДП «Регіональний стабілізаційний фонд» 31,363 т пшениці по ціні 1 166,6667 грн./т на суму 36590,17 грн. (податкова накладна № 10/2 від 28.08.2013 на суму 43908,2 грн., в т. ч. ПДВ 7318,03 грн.). Різниця між ціною реалізації та собівартістю на 31,363т склала 7318,03 грн., відповідно, сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ - 1463,61 грн.

В серпні 2013 року ДП «Агрофірма «Победа» реалізувало ДП «Регіональний стабілізаційний фонд» 71,38 т пшениці по ціні 1 333,3333 грн./т на суму 95173,33 грн. (податкова накладна № 5/2 від 15.08.2013 року на суму 114208 грн., в т. ч. ПДВ 19034,67 грн.) та 108,22 т пшениці по ціні 1 291,6667 грн./ т на суму 139784,17 грн. (податкові накладні № 6/2 від 16.08.2013 на суму 173152 грн.. в т. ч. ПДВ 28858.67 грн., № 7/2 від 19.08.2013 на суму «-» 5411 грн., в т. ч. ПДВ «-» 901.83 грн ). Різниця між ціною реалізації та собівартістю на 179,6т (71,38 + 108,22) склала 16482,5 грн., відповідно, сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ - 3296,5 грн.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 39.2, 39.6 ст. 39 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті, зокрема, підпункт «в» - за методом «витрати плюс», а саме: застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності за співставних умов. Мінімальний розмір націнки може бути встановлений на законодавчому рівні.

Відповідно до п. 39.15. ст. 39 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Під час перевіряємого періоду, зокрема, липень-серпень 2013 року, собівартість продукції (пшениці) складала 1400 грн/т. Виходячи з наведених вище даних: у липні підприємство реалізувало продукцію- пшеницю) по ціні 1166,66 грн/т, що є на 20 % менше собівартості.

Також, у липні 2013 року було реалізовано ріпак по ціні 2933,33 грн./т, вартість якого складала 3000 грн./т, що є на 2 % менше собівартості.

Таким чином, договірна ціна по спірним господарським операціям має відхилення від звичайних цін в межах 20 %, що не виходить за межі визначені п. 39.15. ст. 39 Податкового Кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Щодо факту нецільового використання коштів зі спеціального рахунку на загальну суму 32988,11 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 07.02.2013 року між Дочірнім підприємством «Агрофірма «Победа» Відкритого акціонерного товариства Томаківський «Райагрохім» (страхувальник) та ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» (Страховик) було укладено договір комплексного (мультіризикового) страхування майбунього врожаю сільськогосподарських культур № 043/002178/01СП, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать Закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядження майбутнім врожаєм с/г культур.

На виконання умов вказаного договору позивачем було сплачено 32988,11 грн. зі спеціального рахунку.

Відповідно до п. 2 ст. 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 209.15.1. п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України визначено, що до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, віднесено зокрема послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД ); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД );знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;pозділ м'яса для товарної кондиції.

Відповідно до п. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, страхування власних ризиків підприємстом під час ведення господарської діяльності можна віднести до послуг супутніх веденню сільськогосподарської діяльності.

З огляду на викладене, суд вважає, що, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Документи, надані позивачем, підтверджують проведення господарських операцій та не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Дочірнего підприємства "Агрофірма "Победа" Відкритого акціонерного товариства Томаківський "Райагрохім" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про оскарження податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 20.04.2015 року № 0000652201 в частині відносно реалізації продукції за цінами нижче собівартості (а саме збільшення податкових зобов'язань з ПДВ АФ «Победа» за липень 2013 року на 23791,17 грн. та за серпень 2013 року на 7690,654 грн.; щодо взаємовідносин з ТОВ «Ліберум» та ТОВ «Компанія «Квазар», де податковий кредит по декларації з ДПВ (скороченій) АФ «Победа» за перевіряємий період зменшено актом перевірки № 816/04-07-22-01/30878490 від 13.03.2015 року відповідно на 11389,95 грн. та 5601,30 та щодо нецільового використання коштів зі спеціального рахунку на суму 32988,11 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39634478) на користь Дочірнього підприємства «Агрофірма «Победа» Відкритого акціонерного товариства Томаківський «Райагрохім» (код ЄДРПОУ 30878490), документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1630,00 грн. (одна тисяча шістсот тридцять гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський