Ухвала

від 19.05.2016 по справі 804/9423/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2016 рокусправа № 804/9423/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., розглянувши матеріали апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2015 року (відповідно до опису вкладення у цінний лист та штемпеля на поштовому конверті, адміністративний позов позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту - позовом ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») відправлений 24 липня 2015 року) позивач ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України (далі по тексту - СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС України оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 11 січня 2016 року апеляційна скарга СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року повернута, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме не сплатою судового збору.

09 березня 2016 року відповідачем СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС повторно оскаржено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано після закінчення строків апеляційного оскарження, а також з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, у зв'язку з тим, що апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції (клопотання апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів про звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, суддею не задоволено).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року апеляційна скарга СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року залишена без руху, у зв'язку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та пропущенням процесуальних строків на апеляційне оскарження та апелянту СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів надано строк на їх виправлення протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: апелянту СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів пропонувалось протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року з наданням відповідних доказів, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 5359 грн. 20 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів - 11 квітня 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року протягом тридцяти днів з моменту її отримання апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів не виконана, зазначені недоліки апелентом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів протягом тридцяти днів з моменту її отримання не усунені, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на адресу суду апеляційної інстанції станом на 19 травня 2016 року не надійшло.

Разом з тим, 20 квітня 2016 року від апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла зава про усунення, на думку апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, недоліків апеляційної скарги, однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 5359 грн. 20 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Натомість, заява апелента СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів повторно звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», повторно вказуючи, що апелянт СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів є бюджетною, неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

Розглянувши повторну заяву апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, про звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши повторно наведені у ній підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів в своїй заяві, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Водночас, апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Суддя критично оцінює повторно надану апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів заяву, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, про звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, повторно наведені в заяві, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 16 березня 2016 року.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому звертаю увагу апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на тому, що заява, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, про звільнення апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вже було заявлено апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів при поданні апеляційної скарги із зазначенням аналогічних причин неможливості сплати судового збору та було залишено суддею без задоволення, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 16 березня 2016 року.

Що стосується порушення апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів вимог ст. 186 КАС України, зазначаю наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні ухвалено постанову, повний текст якої постанови виготовлений 26 жовтня 2015 року.

З огляду на вказане, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 05 листопада 2015 року включно.

В той же час, апеляційна скарга СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року до суду першої інстанції подана 09 березня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з чотиримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Заява апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів звертається до суду апеляційної інстанції з проханням поновити апелянту СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів строк на подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року, зазначаючи, що перша апеляційна скарга ними була подана із дотриманням строків апеляційного оскарження, в той же час, у них було відсутнє фінансування на оплату судового збору, тобто, вказуючи ті ж самі причини, які вже були вказані апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів при зверненні з апеляційною скаргою та визнані суддею не поважними, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 16 березня 2016 року.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступні обставини.

Судом береться до уваги те, що перша апеляційна скарга була подана апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів у межах строку, встановленого ст. 186 КАС України.

Разом з тим, ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного судді від 11 січня 2016 року про повернення апеляційної скарги СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме не сплатою судового збору, була отримана апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів 04 березня 2016 року. (а.с.213).

При цьому, будь-яких доказів того, що у апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів було відсутнє фінансування на оплату судового збору до суду апеляційної інспекції надано не було, як і не надавались і докази їх звернення до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період.

При цьому вважаю за необхідне зауважити, що оскаржувана апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим апелянт СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Водночас, наголошую на тому, що жодних поважних підстав для поновлення пропущеного строку (чотири місяці!) апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року з наданням відповідних доказів, ніж ті, які вже були вказані апелянтом СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів при зверненні з апеляційною скаргою та визнані суддею не поважними, в заяві апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 квітня 2016 року, вказано не було.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на адресу суду апеляційної інстанції станом на 19 травня 2016 року не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, відсутність документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 5359 грн. 20 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 19 травня 2016 року, надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року без зазначення поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року з наданням відповідних доказів, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, також, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строків.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити апелянту СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у даній адміністративній справі.

Керуючись ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук