Постанова

від 14.06.2016 по справі 805/3433/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року справа №805/3433/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №805/3433/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» (далі - ТОВ «Донантрацит») звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ), в якому просив скасувати вимогу Маріупольської ОДПІ №Ю-2678-25 від 02.06.2015 про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 24402,56 грн (а. с. 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року позов ТОВ «Донантрацит» до Маріупольської ОДПІ про скасування вимоги задоволено частково, а саме: скасовано вимогу Маріупольської ОДПІ від 2 червня 2015 року № Ю-2678-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми недоїмки у розмірі 1953,44 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог (в частині штрафних санкцій в сумі 20088,92 грн та пені в сумі 2360,20 грн) відмовлено (а. с. 110-113).

Позивач не погодився з рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог , подав апеляційну скаргу, в якій посилався на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позову в повному обсязі (а. с. 117 - 121).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні за матеріалами, наявними у справі.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Донантрацит» зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 5 серпня 2015, зареєстрований як платник податків з 16 листопада 2007 року, свідоцтво №39883670, зареєстрований як платник єдиного внеску від 26 грудня 2008 року, свідоцтво № 39883670 та перебуває на обліку у Маріупольській ОДПІ (а. с. 8 - 15).

2 червня 2015 року на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податковим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2678-25, у зв'язку з тим, що станом на 31.05.2015 року за позивачем обраховується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 24402,56 грн, у тому числі недоїмка на суму 1953,44 грн., штрафи на суму 20088,92 грн та пеня на суму 2360,20 грн (а. с.7).

Колегією суддів встановлено, що штрафи на суму 20088 грн. 92 коп. та пеня на суму 2360 грн. 20 коп., які увійшли до складу заборгованості спірної вимоги, застосовані наступним чином: на підставі частини 10 пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 20 березня 2015 року відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№ 0009391702, яким позивачу нараховані: штраф (10%) та пеню на загальну суму 6092,72 грн, з якої: пеня у розмірі 603,78 грн , штраф у розмірі 5488,94 грн за період з 21.06. 2014 року до 01.07.2014 року;

№ 0009401702, яким до позивача застосовані: штраф (10%) та пеню на загальну суму 5761,30 грн, з яких: пеня у розмірі 57,04 грн та штраф у розмірі 5704,26 грн за один день прострочення платежу - 22.07.2014 року;

№ 0009411702, яким позивачу нараховані: штраф (10%) та пеню на загальну суму 6811,89 грн, з яких: пеня у розмірі 723,06 грн, штраф у розмірі 6088,83 грн за період з 21.08.2014 року до 03.08.2014 року;

№ 0009441702, яким до позивача застосовані: штраф (10%) та пеню на загальну суму 2852,09 грн, з яких пеня у розмірі 349,87 грн, штраф у розмірі 2502,22 грн за період з 23.09.2014 року до 06.10.2014 року;

№ 0009451702, яким позивачу нараховані: штраф (10%) та пеню на загальну суму 383,88 грн, з яких: пеня у розмірі 79,21 грн та штраф у розмірі 304,67 грн за період з 23.12.2014 року до 17.01.2015 року.

Зазначені рішення були направлені позивачу 24 березня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке позивачем не отримане у зв'язку із закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні (а. с. 98 - 99).

Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску за вищевказані періоди сторонами не заперечується, внаслідок чого не підлягає доказуванню відповідно до частини 3 статті 72 КАС України, а також підтверджується листом відповідача від 28 вересня 2015 року (а. с. 72).

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем спірної податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2015 №Ю-2678-25.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, частково скасував спірну податкову вимогу в частині недоїмки за травень 2015 року в сумі 1953,44грн. В цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена.

В скасуванні спірної податкової вимоги в частині застосування до ТОВ «Донантрацит» за несвоєчасне перерахування єдиного внеску штрафу в розмірі 20088,92 грн та пені на суму 2360,20 грн. суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що спірні рішення, якими податковим органом застосовані штрафні санкції та нараховано пеню позивачем не оскаржувалися, внаслідок чого загальна сума штрафів та пені, які увійшли до спірної податкової вимоги є узгодженими і відповідачем правомірно включені до спірної податкової вимоги.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірної вимоги полягає у правомірності винесення податковим органом вимоги щодо сплати суми боргу зі сплати єдиного внеску ( в т.ч. недоїмки, штрафів, пені) з урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Обов'язок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Зазначена норма діяла з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, а з 01.01.2016 року була виключена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року включно.

Як встановлено вище, спірна вимога №Ю-2678-25 сформована 2 червня 2015 року відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення. Згідно абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 2 червня 2015 року.

Отже, спірна вимога про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та застосування наслідків такої несплати була протиправною на дату її формування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас колегія суддів вважає необхідним зауважити, що на вирішення спірних відносин не впливає факт відсутності або наявності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску, оскільки згідно наведених вище норм Закону фіскальний орган не мав правових підстав для формування спірної податкової вимоги в період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції, якою позовні вимоги задоволені частково, а не в повному обсязі про скасування спірної податкової вимоги, підлягає скасуванню через невірне застосування норм матеріального закону, а зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 182,70 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515,80 грн., а всього - 1698,50 грн. (а. с. 3, 116).

З врахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі, на користь ТОВ «Донантрацит» підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1698,50 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що спір за суттю частково вирішений невірно внаслідок порушення норм матеріального закону, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з постановленням нової про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст.207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №805/3433/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги задовольнити.

Скасувати протиправну податкову вимогу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-2678-25 від 02.06.2015 про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 24402,56 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста дві гривні 56 коп).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» (код ЄДРПОУ 35560004, 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.. 130-ї Таганрозької Дивізії, буд.110 кімната 402) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39883670, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59) судові витрати в розмірі 1698, 50грн (тисяча шістсот дев'яносто вісім гривень 50 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф.Ханова