Постанова

від 08.06.2016 по справі 826/13569/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13569/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Аліменка В.О., секретаря судового засідання Киш С.А., за участі представника позивача Щедріної Л.М., представника відповідача Кривенка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

09.07.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» (надалі - ТОВ «Інтерциклон») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2015 № 44026552209, № 43826552209 і № 43926552209, які були прийняті за наслідками планової виїзної перевірки на підставі акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.01.2015 № 5/26-55-22-09/21606540.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, що правовідносини позивача з деякими контрагентами не мали реального характеру є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються первинними документами, які були надані позивачем.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2016 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.04.2015 № 43826552209 в частині нарахованого грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 13 750,035 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що судом встановлено відсутність документального підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту за звітний період квітень 2013 року у розмірі 2 766,82 грн.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2013 р., як таку, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, позивач зазначив, що первинні документи, що додані до апеляційної скарги, також підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2016р. та відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що податковий орган діяв в межах та спосіб визначений законом. Відповідач зазначив, що перевіркою було встановлено, що відповідно до розрахунку коригування у контрагента позивача ТОВ «Субару Україна» сума зменшення податкових зобов'язань по ПДВ (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ) за грудень 2013 року сума більше ніж у ТОВ «Інтерциклон», внаслідок чого, на думку апелянта, позивачем не дотримано вимог норми ст. 192 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги підприємства та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та підтримав доводи апеляційної скарги податкового органу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 17.11.2014 р. по 26.12.2014 р. проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Інтерциклон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений акт від 06.01.2015 № 5/26-55-22-09/21606540.

Згідно висновків акту встановлені порушення підприємством норм пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - занизило податок на прибуток за 2013 рік на суму 249 517 грн., занизило податок на додану вартість за звітні періоди 2013 року на загальну суму 131 611 грн. та одночасно допустило завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів) за вересень 2013 року на 82 405 грн., - в порушення норм п. 198.3 і п. 198.6ст. 198, п. 201.4 ст. 201 цього ж Кодексу.

В акті перевірки зазначено, що епізоди даних правопорушень пов'язані з фактами неправомірного врахування ТОВ «Інтерциклон» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість витрат на придбання товарів (робіт) у контрагентів-постачальників - фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і юридичної особи ТОВ «Алекс Буд» (код ЄДРПОУ 32769752), що не підтверджуються документально.

Також в акті перевірки зазначено, що за результатами моніторингу даних з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено віднесення ТОВ «Інтерциклон» до складу податкового кредиту сум ПДВ, всього на 17 322 грн., на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками ТОВ «Ей Сі Ес», ТОВ «Ексіст Україна», ТОВ «Хаммер ГМБХ», ТОВ «Тріанс Плюс», ТОВ «Субару Україна», за відсутності декларуваннями такими контрагентами відповідних сум податкових зобов'язань.

26.01.2015р. на підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: за № 7426552209 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Інтерциклон» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 311 896 грн., в тому числі 249 517 грн. за основним платежем, 62 379 грн. - штрафні (фінансові) санкції; за № 7226552209 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Інтерциклон» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 197 417 грн., в тому числі 131 611 грн. за основним платежем, 65 806 грн. - штрафні (фінансові) санкції; за № 7326552209 (форми «В4»), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «Інтерциклон» на суму 82 405 грн. за звітний період вересень 2013 року по податковій декларації реєстр. № 9066395708 від 19.10.2013.

Вподальшому, за результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.01.2015 були скасовані Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 10.04.2015 № 6167/10/26-15-10-05-35 про результати розгляду первинної скарги, а саме:

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015 № 7426552209 в частині визначення перевіркою суми завищення витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5, з урахуванням показників рядку 08 ТП податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015 № 7326552209 та одночасно зобов'язано податкову інспекцію винести податкове повідомлення-рішення за формою «В1» щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 82 405 грн. із застосуванням штрафних санкцій;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015 № 7226552209 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 388 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 347 грн., а саме в частині висновків акта перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з 24.04.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки та з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.04.2015 № 6167/10/26-15-10-05-35 прийняла наступні оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- за № 44026552209 (форми «П») від 24.04.2015р., яким зменшила позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 731501 грн. за звітний період 2013 рік по податковій декларації реєстр. № 9090985653 від 08.02.2014 (т.1 а.с.104);

- за № 43826552209 (форми «Р») від 24.04.2015р., яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 189 335 грн., в тому числі 126 223 грн. за основним платежем, 63112 грн. - штрафні (фінансові) санкції. При цьому відповідно до розрахунку суми грошового зобов'зання та фінансових санкцій представників сторін, що наявні у матеріалах справи, суми донарахованого податку за епізодом взаємовідносин позивача з ТОВ «Ексіст Україна» складає 2 766,82 грн., за епізодом взаємовідносин позивача з ТОВ «Субару Україна» - 9 166,69 грн. і за епізодом взаємовідносин позивача з ТОВ «Алекс Буд» - 114 289,33 грн. (т.1 а.с.106, т.2 а.с.83);

- за № 43926552209 (форми «В1») від 24.04.2015р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 82 405 грн. за звітний період вересень 2013 року по податковій декларації реєстр. № 9066395708 від 19.10.2013. Відповідно до письмових розрахунків суми грошового зобов'зання та фінансових санкцій представників сторін, дане податкове повідомлення-рішення форми «В1» пов'язано лише з епізодом взаємовідносин позивача з ТОВ «Алекс Буд» (т.1 а.с.105).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Стаття 198 Податкового кодексу України визначає підстави виникнення податкового кредиту (в редакції на листопад 2014р.)

Пунктом 198.1. цієї статті передбачалося, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3. цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.5. цієї ж статті платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК україни, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування цим податком, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно із пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

При цьому згідно п. 146.12 ст. 146 ПК України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Також у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Інтерциклон» (Замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Підрядник) був укладений договір підряду №17/04/2013 від 17.04.2013 року, згідно умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати демонтажні та оздоблювальні роботи в автосалоні в вісях: (А-Ж) - « 1-3» в приміщенні під літерою «А» будівлі майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон» (літера «А-А'» по АДРЕСА_1), а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матеріалів зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Договором та матеріалів, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 25 200 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.120-126).

Крім того, 22.05.2013р. ти самі сторони уклали договір підряду № 22/05/2013-1, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати ремонтно-монтажні роботи з виготовлення та встановлення (монтажу) перегородок, обшивки стелажів з ОСБ матеріалу, та дрібний ремонт плитки в складському приміщенні будівлі майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон» під літ. «В» по АДРЕСА_1, а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в порядку, передбаченому цим договором. Повний перелік робіт та вартість матераілв зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Договором та матеріалів, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 10 816,40 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.128-133).

26.06.2013р. ТОВ «Інтерциклон» (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (підрядник) уклали черговий договір підряду № 26/06-2013, згідно умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати підрядні роботи по влаштуванню основи під стелу біля фасаду приміщення Замовника (літ. «А») за адресою по АДРЕСА_1, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матеріалів зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Договором та матеріалів, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 10 750,64 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.135-139).

16.07.2013 р. ТОВ «Інтерциклон» (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (підрядник) уклали черговий договір підряду № 16/07/2013-1, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати ремонтні та оздоблювальні роботи в адміністративному корпусі на 2-му поверсі в вісях «А-Ж»- « 1-3» в приміщенні під літерою «А» будівлі майнового комплексу (літера «А-А'» реконструкції майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон»), а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матераілв зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Договором та матеріалів, зазначена в Додатку № 2 та додаткової угоди № 1 від 26.09.2013 до Договору, та становить 370 370 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.141-148).

06.09.2013 р. ТОВ «Інтерциклон» (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (підрядник) уклали черговий договір підряду № 06/09/2013-2, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати ремонтні та оздоблювальні роботи в адміністративному корпусі на 2-му поверсі в вісях «А-Ж» - « 1-3» в приміщенні під літерою «А» будівлі майнового комплексу (літера «АА'» реконструкції майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон») по АДРЕСА_1, а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матеріалів зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Догором та матеріалів, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 105 716 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.150-155).

16.09.2013 р. ТОВ «Інтерциклон» (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (підрядник) уклали черговий договір підряду № 16/09/2013-1, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати ремонтні та оздоблювальні роботи в адміністративному корпусі на 2-му поверсі в вісях «А-Ж» - « 1-3» в приміщенні під літерою «А» будівлі майнового комплексу (літера «АА'» реконструкції майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон») по АДРЕСА_1, а замовник - прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матеріалів зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Догором та матеріалів, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 14 710,10 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.157-162).

Також, позивач укладав договори з іншим контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд» (надалі ТОВ «Алекс Буд»), а саме 25.01.2012 ТОВ «Інтерциклон» і ТОВ «Алекс Буд» уклали договір поставки № 3, згідно умов якого ТОВ «Алекс Буд» (продавець) зобов'язується поставляти ТОВ «Інтерциклон» (покупцю) будівельні матеріали, іншу промислову продукцію окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію на умовах даного Договору. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки - складу покупця: АДРЕСА_1. Разом з продукцією, що поставляється продавець передає покупцю товаросупровідні документи: товарну накладну, податкову накладну, документи, що підтверджують якість товару (т.1 а.с.176).

11.10.2013р. ТОВ «Інтерциклон» (замовник) та ТОВ «Алекс Буд» (підрядник) уклали договір підряду № 11-10/2013, за умовами якого ТОВ «Алекс Буд» зобов'язується за завданням замовника (позивача) виконати монтажні та ремонтно-оздоблювальні роботи в адміністративному корпусі на 2-му поверсі в вісях «А-Ж»- « 1-3» в приміщенні під Літерою «А» будівлі майнового комплексу (літера «АА'» реконструкції майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон») по АДРЕСА_1, а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матеріалів зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Догором, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 426 844,83 грн. (в т.ч. ПДВ - 71 140,83 грн.). За згодою сторін роботи виконуються частково з матеріалів замовника (т.1 а.с.165-170).

10.12.2013 ТОВ «Інтерциклон» (замовник) та ТОВ «Алекс Буд» (підрядник) уклали договір підряду № 10-12/2013, за умовами якого ТОВ «Алекс Буд» зобов'язується за завданням замовника виконати монтажні та ремонтно-оздоблювальні роботи в адміністративному корпусі на 2-му поверсі в вісях «А-Ж»- « 1-3» в приміщенні під літерою «А» будівлі майнового комплексу (літера «АА'» реконструкції майнового комплексу ТОВ «Інтерциклон» по АДРЕСА_1, а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в порядку, передбаченому цим Договором. Повний перелік робіт та вартість матеріалів зазначені та погоджені сторонами в Додатку № 1 (договірна ціна) до цього договору. Вартість робіт, що виконується згідно з цим Догором, зазначена в Додатку № 1 до Договору, та становить 426 844,83 грн. (в т.ч. ПДВ - 71 140,83 грн.). За згодою сторін роботи виконуються частково з матеріалів замовника (т.1 а.с.183-188).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Алекс Буд» та з ФОП ОСОБА_6 позивач надав наступні документи: договори, акти приймання виконаних робіт від 30.05.2013р. на суму 25 200 грн., від 04.06.2013р. на суму 10 816,40 грн., від 14.10.2013р. на суму 10 750,64 грн., від 27.09.2013р. на суму 370 370,97 грн., від 09.10.2013р. на суму 105 716,04 грн., від 30.09.2013р. на суму 14 710,10 грн., від 17.12.2013р. на суму 426 844,99 грн. (т.1 а.с.127, 134, 140, 149, 156, 163, 172, 174,), рахунки-фактури (т.3 а.с.26, 30, 32, 35, 37, 38), видаткові накладні дві від 22.10.2013р., 29.10.2013р., 22.11.2013р., 26.11.2013р. та від 29.11.2013р.(т. 1 а.с. 177-182), реєстр виданих та отриманих податкових накладних, книгу обліку довіреностей (т.3 а.с.34), акти приймання виконаних будівельних робіт (т.3 а.с.39, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (т.3 а.с.41-43), оборотньо-сальдова відомість (т.3 а.с.45-55, 56), банківські виписки з рахунку позивача щодо оплати за договорами(т.3 а.с.69-72, 75-82, 84-92).

Отже, проаналізувавши вище перелічені документи, колегія суддів дійшла висновку про існування кількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку-покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, оскільки в судовому порядку встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат спірного періоду за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами є правомірним.

Колегія суддів вважає, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, всі документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують факт здійснення господарської операції.

Суду не надано доказів того, що сторони зазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, щодо несплати податків.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог є помилковими.

З огляду на положення ст.ст.11, 69, 70, 159, 195 КАС України, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги документи, подані апелянтом при подачі апеляційної скарги, дійшовши висновку, що для прийняття обґрунтованого рішення обов'язковим є повне та всебічне з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених належними та допустимими доказами. Крім того, згідно узагальненого переліку документів, які були використано при проведенні відповідачем перевірки ТОВ «Інтерциклон» (т.1 а.с.76), вказані документи за переліком надавались перевіряючим під час проведення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що при постановлені даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, колегія суддів прийняла до уваги правову позицію Верховного Суду України висловлену при розгляді справи 27 січня 2015 року.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо доводів відповідача, що позивач не надав інші документи, зокрема ділову переписку, проектну документацію, тощо, колегія суддів зазначає, що з огляду на вище перелічені правові позиції Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини ненадання позивачем вказаних документів не можна вважати як доказ нереальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами. Тобто, доводи апелянта-відповідача не заслуговують уваги.

Щодо правомірності висновків відповідача про завищення позивачем показників податкового кредиту за звітні періоди квітень і грудень 2013 року на суми ПДВ 9 167 грн. і 2 766,82 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, що ТОВ «Інтерциклон» правомірно віднесло в грудні 2013 року до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі саме 448 045,79 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Субару Україна», а також розрахунків-коригувань постачальника до таких податкових накладних.

Стосовно розбіжностей з ТОВ «Ексіст Україна» за квітень 2013 року, то позивач в суді апеляційної інстанції пред'явив суду податкові накладні, виписані названим постачальником (т.3 а.с.133-144). Отже, висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині також не відповідають дійсності, оскільки спростовуються матеріалами справи. Відповідно до ч.5 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.

Таким чином, з урахуванням зазначених обставин, наданих документів, приймаючи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, колегія суддів дійшла висновку, що позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав суду необхідні первинні документи, а відповідач не довів правомірність прийнятих рішень, внаслідок чого, позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З огляду на принципи адміністративного судочинства, колегія суддів досліджує в судовому засіданні всі надані сторонами докази, внаслідок чого дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у розмірі 5352,01 грн. стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2016р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 р. - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 р. - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 24.04.2015 р. № 44026552209, № 43826552209, № 43926552209 - скасувати.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019) судовий збір в сумі 5352,01 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дві грн. 01 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Епель О.В.