Ухвала

від 08.06.2016 по справі 813/1992/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 р. Справа № 876/6278/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівком» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівком» про стягнення податкового боргу, -

встановив:

20.04.2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про стягнення з рахунків у банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівком» (ТзОВ «Львівком») (код ЄДРПОУ 31977771) на користь державного бюджету податковий борг у сумі 20 385,33 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю « Львівком» (ЄДРПОУ 31977771) на користь бюджету кошти в розмірі 20 385 грн. 33 коп..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Галицькому районі м.Львова на підставі акта перевірки від 08.10.2012 року № 1228/22-08/31977771, винесено податкове повідомлення-рішення № 0002002321 від 22.10.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 22 198,00 грн. платежем податок на додану вартість.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду. Проте, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2015р. № 876/5090/13, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівком» залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року у справі № 2а-9488/12/1370 - без змін.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що ТзОВ «Львівком» має заборгованість по сплаті податкових з податку на додану вартість у розмірі 20385,33 грн..

Вважає, що сума податкового зобов'язання у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак, підлягає стягненню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Станом на 15.04.2015р. за ТзОВ «Львівком» рахується заборгованість у розмірі 1 773 615,30грн. по платежу до бюджету в сумі 20 385,33 грн..

У відповідності до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з положенням підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.95.1 і п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявна податкова вимога № 80-25 від 06.02.2015р., яка направлена платнику, а тому орган державної податкової служби правомірно та у визначені законодавством строки звернувся до суду для здійснення заходів щодо погашення податкового боргу.

Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено, не надано доказів в спростування вимог позивача.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приписами пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податковий кодекс України передбачено право органів фіскальної служби застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача податкового боргу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівком» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року по справі № 813/1992/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 13.06.2016 року.