Рішення

від 08.06.2016 по справі 904/3927/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.16р. Справа № 904/3927/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісстандартметрологія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 5 616,66 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 01.02.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісстандартметрологія" про стягнення 5 616,66 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу №11411064NUKP016 від 01.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу №11411064NUKP016 від 01.01.2016 року, в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 06.06.2016.

06.06.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав електронною поштою клопотання в якому визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (постачальник-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісстандартметрологія" (споживач - відповідач) було укладено договір на постачання природного газу №11411064NUKP016, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 3.2. договору, ціна газу становить 6 852,40 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1 370,48 грн., всього з ПДВ - 8222,88 грн.

Відповідно до п.п. 4.2. та 4.2.1. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості за планового обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Згідно п. 4.2.2. договору, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Згідно п. 4.2.3. договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору позивач здійснив постачання природного газу відповідачу в період з січня по березень 2016 р. на загальну суму 17062,48 грн. в обсязі 2,075 тис. м. куб.

Відповідач свої зобов'язання за договором, в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу належним чином та в установлений строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 5 459,99 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно умов договору, строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав.

Заборгованість у розмірі 5 459,99 грн. не заперечується і самим відповідачем.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 459,99 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до 6.2.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 6.2.1. договору, позивачем здійснено нарахування пені за період з 11.04.2016 р. по 04.05.2016 р. на загальну суму 145,90 грн. Перевіривши розрахунок пені за визначений позивачем період суд вважає його вірним.

Таким чином, сума пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить145,90 грн.

Також, позивачем нараховано 3% річних за період з 11.04.2016 р. по 04.05.2016 р. у сумі 10,77 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.4), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5459,99 грн. - основного боргу, 145,90 грн. - пені, 10,77 грн. - 3% річних.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісстандартметрологія" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 2А, код 36220858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код 39572642) 5459,99 грн. - основного боргу, 145,90 грн. - пені, 10,77 грн. - 3% річних та 1378 грн. 00 коп. судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.06.2016

Суддя ОСОБА_2