Рішення

від 25.05.2016 по справі 908/1325/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/60/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016 Справа № 908/1325/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат -2», м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товарова «Приазовкурорт» в особі філії Клінічний санаторій «Великий луг», м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 11.05.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 05/897 від 10.05.2016р.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми боргу 146 411 грн. 13 коп., яка складається 128100грн. 00 коп. основного боргу, 15372 грн. 45 коп. індексу інфляції, 2938 грн. 68 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 13.05.2016р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 25.05.2016р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , (3.9.2.) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач частково визнав заявлені позовні вимоги в частині суми основного боргу, а також заявив клопотання про надання розстрочки виконання рішення в частині суми основного боргу на шість місяців зі сплатою суми основного боргу рівними частинами. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище (відзив долучено матеріалів справи).

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі, проти клопотання відповідача заперечив і не вважає викладені обставини скрутного становища відповідача об'єктивними підставами для надання розстрочки. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів витребуваних ухвалою суду.

Судове засідання проводилось із застосування технічних засобів фіксації судового процесу, а саме : програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Розгляд справи закінчено 25.05.2016р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скат-2» (надалі за текстом - позивач) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Приазовкурорт» в особі філії Клінічний санаторій «Великий луг» (надалі за текстом - відповідач) було укладено договір №1/15 на охорону об'єкту (надалі за текстом - договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2., 2.2.3 якого, позивач взяв на себе зобов'язання прийняти під фізичну охорону нерухоме майно відповідача, зазначене в дислокації-розрахунку (додаток 1 до договору), а відповідач передати визначений договором об'єкт під охорону та своєчасно проводити оплату послуг позивача за надані відповідно до договору послуги.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору сторони визначили, що вартість послуг, які надаються позивачем, визначається згідно дислокації-розрахунку (додаток 1 до договору), а оплата за надані послуги проводиться шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно наданого рахунку до кінця поточного місяця.

Згідно з п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом року, проте, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, дія договору продовжується на той же термін та на тих же умовах.

Пунктом 7.2. договору встановлено можливість його розірвання до закінчення терміну дії на вимогу однієї із сторін з попередженням іншої сторони за 30 днів до розірвання.

Листом вих.№ 05/268 від 26 лютого 2016 року відповідач повідомив позивача про намір припинити дію договору 31.03.2016 р. з причин відсутності коштів для подальшої оплати послуг позивача.

Відповідно до п.7.2. договору, його дія припинилася з 01 квітня 2016 року.

В період з січня 2015 року по березень 2016 року, включно, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 257 375,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000001 від 31.01.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000002 від 28.02.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000003 від 30.03.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000004 від 30.04.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000005 від 29.05.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000006 від 30.06.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000007 від 31.07.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000008 від 31.08.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

-№ ОУ-0000009 від 30.09.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000010 від 30.10.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000011 від ЗОЛ 1.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000014 від 31.12.2015 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000004 від 31.01.2016 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000006 від 29.01.2016 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ);

- № ОУ-0000009 від 31.03.2016 року на суму 15 825,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання,

сплативши позивачу лише 109 275,00 грн. від загальної вартості наданих та прийнятих послуг.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок замовника за договором про надання послуг оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 15 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 128100,00 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати отриманих послуг, позивачем, окрім суми боргу, нараховані сума індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, згідно зі ст.. 625 ЦК України, розмір яких складає 15372 грн. 45коп. (інфляційні втрати) та 2938 грн. 68коп. (3% річних).

Перевіривши надані суду розрахунки, судом встановлено, що сума індексу інфляції та три відсотки річних пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоовленннню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення на шість місяців слід судом залишено без задоволення, як необґрунтоване та не підтверджене належними документальними доказами.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., господарський суд, на підставі статті 121 ГПК України, має право, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою, у виняткових випадках , залежно від обставин справи, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

Враховуючи обґрунтування, викладені в заяві, суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду не підлягає задоволенню, так як тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, і не є підставою для застосування п. 6 ст. 83 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат -2» до ОСОБА_1 акціонерного товарова «Приазовкурорт» в особі філії Клінічний санаторій «Великий луг» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Приазовкурорт» в особі філії Клінічний санаторій «Великий луг» (69096, м.Запоріжжя, вул.Ленська, 45, п/р 26008060265910 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 26317705)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-2» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 6.21-а, кв.18, п/р 260072465 в ПАТ «ПУМБ» м.Запоріжжя, МФО 334851, код ЄДРПОУ 24903830) 128 100 (сто двадцять вісім тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу,15372 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 45 коп. індексу інфляції, 2 938 (дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 68 коп. 3% річних, 2 196 (дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 17коп. судового збору.

Видати наказ.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення залишити без задоволення.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення 27 травня 2016р.

Присутньому в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет