Рішення

від 07.06.2016 по справі 910/7398/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016Справа №910/7398/16

За позовомДержавного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи доТовариства з обмеженою відповідальністю "АРХІМІСТО" пропро стягнення грошових коштів Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Руденко Н.В. за довіреністю № б/н від 16.05.2016; від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІМІСТО" про стягнення грошових коштів за договором на виконання експертизи проекту будівництва № 00-1688-14/ЦБ від 18.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 розгляд справи відкладено на 31.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 розгляд справи відкладено на 07.06.2016.

В судове засідання 07.06.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник позивача в судове засідання 07.06.2016 з'явився, заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором на виконання експертизи проекту будівництва № 00-1688-14/ЦБ від 18.12.2014 в частині оплати виконаних робіт.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

У судовому засіданні 07.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 18.12.2014 між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником було укладено договір № 00-1688-14/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності а довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження, техногенної безпеки (далі за текстом - експертиза). Назва проекту будівництва: Будівництво житлового комплексу з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою по вул. Ракетній, 24 у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно з п. 1.2. договору результати надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи.

Вартість проведення експертизи виконавцем за договором складає: 288 000, 00 грн, крім того ПДВ 57 600, 00 грн, всього до сплати 345 600, 00 грн (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору зобов'язується відповідно до цього договору здійснити на користь виконавця плату у розмірі 100 % від суми договору.

Приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання - передачі виконаних робіт (п. 5.1. договору).

В пункті 6.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Судом установлено, що позивачем було виконано роботи за договором, що підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт від 05.10.2015 на суму 345 600, 00 грн, з урахуванням ПДВ (20 %), підписаним обома сторонами. Проте відповідач, всупереч п. 2.4. договору, не оплатив на користь позивача 100 % вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт. На виконання умов договору відповідач здійснив 18.12.2014 лише часткову оплату за роботи в розмірі 172 800, 00 грн.

Станом на момент подачі позову заборгованість у сумі 172 800, 00 грн відповідачем не сплачена. Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення 172 800, 00 грн заборгованості за виконані роботи, 6 859, 92 грн 3% річних за період прострочення з 24.12.2014 по 19.04.2016, 78 562, 89 грн інфляційних втрат за період прострочення, 42 447, 25 грн пені за період прострочення з 24.12.2014 по 23.06.2015.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст. 888 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 345 600, 00 грн, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, про що свідчить складений та підписаний уповноваженими посадовими особами обох сторін акт приймання - передачі виконаних будівельних робіт від 05.10.2015, в той час як відповідачем, як зазначає позивач, його зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 172 800, 00 грн не виконано.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом ураховано, що наявні в матеріалах справи акт приймання - передачі виконаних робіт від 05.10.2015 на суму 345 600, 00 грн відповідачем підписаний без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов договору відповідач зобов'язався оплатити обумовлені договором роботи у строк не більше 5 календарних днів з дня підписання договору у розмірі 100 % від суми договору, тобто, враховуючи, що договір був підписаний сторонами 18.12.2014, свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором відповідач повинен був виконати у строк до 23.12.2014 включно, проте в повному обсязі не виконав.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення заборгованості в сумі 172 800, 00 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 та 3 % річних за період з 24.12.2014 по 19.04.2016 визнаються судом арифметично вірним, відповідно з відповідача підлягає стягненню за вказані періоди інфляційні втрати в сумі 78 562, 89 грн та 3 % річних в сумі 6 859, 92 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6.2. договору у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань з договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату обумовлених договором робіт за загальний період з 24.12.2014 по 23.06.2015 та визнано арифметично вірним, відповідно з відповідача підлягає стягненню за вказаний період пеня в сумі 42 447, 25 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІМІСТО" (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 50; ідентифікаційний код 39092790) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 35691621) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основного боргу в розмірі 172 800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн, суму пені в розмірі 42 447 (сорок дві тисячі чотириста сорок сім) грн 25 коп., суму 3 % річних в розмірі 6 859 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 92 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 78 562 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 510 (чотири тисячі п'ятсот десять) грн. 05 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2016.

Суддя О. М. Дупляк