Рішення

від 08.06.2016 по справі 910/5663/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016Справа №910/5663/16 Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В. За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М. Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва доХристиянської релігійної громади у Дніпровському районі міста Києва простягнення 5092,22 грн. представники: від позивача: Смілик Т.М. (довіреність №47-07 від 05.01.2016р.); від відповідача: Торгонська В.В. (довіреність б/н від 16.05.2016р.); ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Християнської релігійної громади у Дніпровському районі міста Києва (надалі - відповідач) про стягнення 2624,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.11.2013р. між сторонами було укладено договір про надання послуг №59/401. За твердженням позивача за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. заборгованість відповідача за надані комунальні послуги складає 2624,33 грн., в т.ч. 1158,28 грн. - основний борг, 1056,34 грн. - інфляційні втрати, 409,71 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/5663/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20.04.2016р.

18.04.2016р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача 2679,84 грн. основної заборгованості за надані комунальні послуги, що виникла за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р., інфляційну складову боргу в розмірі 1923,68 грн., та 3 % річних в розмірі 488,70 грн. за період з 01.11.2012р. по 10.04.2016р., всього 5092,22 грн.

Судом прийнято до уваги, що пунктом 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

18.04.2016р. представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 11.05.2016р.

27.04.2016р. представником позивача подано документи для залучення до матеріалів справи.

11.05.2016р. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 11.05.2016р. оголошено перерву до 18.05.2016р.

17.05.2016р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. На виконання умов договору відповідачем за період з 01.11.20125р. по 01.07.2014р. було оплачено рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги на суму 20540,83 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який позивач направив на адресу відповідача. Позивачем неправомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за період з 01.07.2014р., оскільки з 01.07.2014р. відповідач припинив отримувати комунальні послуги, а 16.05.2016р. відповідачем повністю оплачено залишок заборгованості у розмірі 1005,62 грн.

В судовому засіданні 18.05.2016р. було оголошено перерву до 25.05.2016р.

25.05.2016р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду представником позивача, на виконання вимог ухвали суду подано документи та письмові пояснення у справі.

Ухвалою господарського міста Києва від 25.05.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено слухання справи до 08.06.2016р.

02.06.2016р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2016р. підтримав заявлені позовні вимоги, подав письмові пояснення та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до господарського суду міста Києва не надходило.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/5663/16.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013р. між КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - підприємство) (посередник), відповідачем - Християнською релігійною громадою у Дніпровському районі міста Києва (споживач), що є орендарем нежитлового приміщення та Товариством з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ», що є власником нежитлового приміщення, укладено договір про надання послуг № 59/401, за умовами якого посередник на підставі укладених договорів з виробниками комунальних послуг ПАТ АК «Київводоканал», ПАТ «Євро-Реконструкція», АЕК «Київенерго» (надалі - постачальні організації) зобов'язався транспортувати по внутрішньо будинкових мережах споживачу, що є орендарем нежилого приміщення площею: 401,80 кв.м., за адресою; м. Київ, вул. Будівельників, буд. 12, комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором; а споживач у відповідності до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

У відповідності до п. 1.5 договору споживач орендує нежиле приміщення, вказане у п. 1.1 цього договору, на підставі (Договір оренди нежитлового приміщення №1-12-37 від 01 січня 2012 року).

Згідно п. 2.1 договору облік споживання споживачем комунальних послуг проводиться розрахунковим способом. При цьому посередник не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальною організацією.

Споживач до 10 числа поточного місяця повинен сплатити рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення та витрати пов'язані із нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних послуг) минулого місяця, згідно табуляграм та груп рахунків постачальної організації (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору, платежі за комунальні послуги вносяться споживачем на рахунок посередника, згідно рахунків, що надсилаються або отримуються споживачем особисто.

Так, у додатку № 1 до договору "Перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку з 01.10.2012р." сторонами передбачено перелік комунальних послуг, а саме: центральне опалення (згідно табулярів АК «Київерго» або ТОВ «Євро-Реконструкція» по особовому рахунку 420118 пропорційно опалюваній площі 104,8 кв.м.), холодне водопостачання та каналізація (згідно розрахунків ПАТ АК «Київводоканал» у процентному відношенні _ % від особовому рахунку 31-25).

Пунктом п.5.5 договору визначено, що строк цього договору згідно з ч. 3 ст.631 ЦК України встановлюється з 01.10.2012р. по 30.11.2014р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем фактично склались договірні відносини, які підпадають під ознаки договору про надання комунальних послуг. Так, у період з 01.10.2012р. по 30.09.2014р. позивачем було надано відповідачеві комунальні послуги вартістю 2679,84 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1923,68 грн., та 3 % річних в розмірі 488,70 грн., а всього 5092,22 грн. Несплата відповідачем вартості наданих та отриманих послуг порушують права позивача, а також права позивача як колективного замовника (абонента) комунальних послуг, яким укладено договори з виконавцями цих послуг.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача складає: 2679,84 грн. основної заборгованості за надані комунальні послуги, що виникла за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р., інфляційну складову боргу в розмірі 1923,68 грн., та 3 % річних в розмірі 488,70 грн. за період з 01.11.2012р. по 10.04.2016р., всього 5092,22 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України , підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (надалі - Закон) .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг..

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до п.п. 18, 20 яких розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Із залучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що відповідач є фактичним споживачем послуг централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, та розрахунок вартості яких має здійснюватися пропорційно площі приміщення.

На підтвердження надання перелічених послуг відповідачу, позивачем залучені до матеріалів справи копії розробок по груп-рахункам на потреби споживачів; облікові картки (табуляграми) постачальних компаній; первинні документи для оплати.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Як вбачається із матеріалів справи відповідач використовував зазначене приміщення на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення №1-12-37 від 01 січня 2012 року. Відповідачем надано для залучення до матеріалів справи зазначений договір та Угоду від 30.06.2014р. про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення №1-12-37 від 01.01.2012р., відповідно до умов якої орендодавець та орендар надійшли згоди 30 червня 2014 року розірвати договір оренди. Отже, договір оренди закінчив свою дію 30.06.2014р. та орендоване приміщення повернуто орендарю. Фактично відповідач займав орендоване приміщення та споживав комунальні послуги до 30.06.2014р., що підтверджується Актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення від 30.06.2014р. згідно договору оренди частини нежитлового приміщення №1-12-37 від 01.01.2012р.

Так, судом встановлено, що у період часу з жовтня 2010 року по червень 2014 року позивачем надано, а відповідачем отримано послуги, передбачені договором, на загальну суму 23130,72 грн., а саме: центральне опалення на загальну суму 21288,65 грн.; холодне водопостачання та каналізація - 1842,07 грн.

Суд відзначає, факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором на суму 23130,72 грн. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: табуляграмами (розшифровками рахунків абонента, обліковими картками) та груп-рахунками за спірний період, засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, договір, укладений між сторонами у даній справі, є відплатним.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, з урахуванням умов. п. 2.2. договору відповідач до 10 числа поточного місяця повинен сплатити рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення та витрати пов'язані із нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних послуг) минулого місяця, згідно табуляграм та груп рахунків постачальної організації.

Судом встановлено, що відповідачем спожито та частково оплачено комунальних послуг:

Станом на 10.11.2012р. на суму 922,47 грн. - не оплачено;

Станом на 10.12.2012р. на суму 2332,57 грн. - не оплачено;

Станом на 10.01.2013р. на суму 4583,60 грн. - не оплачено;

Станом на 10.02.2013р. на суму 6610,00 грн. - не оплачено;

Станом на 10.03.2013р. на суму 8220,50 грн. - не оплачено;

Станом на 10.04.2013р. на суму 10266,83 грн. - не оплачено;

Станом на 10.05.2013р. на суму 10829,34 грн. - не оплачено;

Станом на 10.06.2013р. на суму 10908,84 грн. - не оплачено;

Станом на 10.07.2013р. на суму 10978,80 грн. - не оплачено;

Станом на 10.08.2013р. на суму 11058,30 грн. - не оплачено;

Станом на 10.09.2013р. на суму 11134,62 грн. - не оплачено;

Станом на 10.10.2013р. на суму 11214,12 грн. - не оплачено;

Станом на 10.11.2013р. на суму 12666,86 грн. - не оплачено;

Станом на 10.12.2013р. на суму 14270,87 грн. - оплачено на суму 11213,89 грн. (платіжне доручення 21 від 26.12.2013р.) - заборгованість з 27.12.2013р. на суму 3056,98 грн. не оплачено;

Станом на 10.01.2014р. на суму 5151,31 грн. - не оплачено;

Станом на 10.02.2014р. на суму 7580,27 грн. - оплачено на суму 3629,74 грн. (платіжне доручення №26 від 06.03.2014р.) - заборгованість з 07.03.2014р. на суму 3950,53 грн. не оплачено;

Станом на 10.03.2014р. на суму 5581,44 грн. - не оплачено;

Станом на 10.04.2014р. на суму 7218,77 грн. - оплачено на суму 2428,86 грн. (платіжне доручення №31 від 14.04.2014р.) та оплачено на суму 1630,91 грн. (платіжне доручення №32 від 29.04.2014р.) - заборгованість з 30.04.2014р. на суму 3158,90 грн. не оплачено;

Станом 10.05.2014р. на суму 3863,83 грн. - оплачено на суму 1637,33 грн. (платіжне доручення №35 від 27.05.2014р.) - заборгованість з 07.06.2014р. на суму 2226,50 грн. не оплачено;

Станом на 10.06.2014р. на суму 2419,32 грн. - не оплачено;

Станом на 10.07.2014р. на суму 2589,89 грн. - не оплачено;

Суд відзначає, що жодного доказу на підтвердження факту оплати відповідачем наданих позивачем послуг вартістю 2589,89 грн. станом на 29.03.2016р. (день звернення позивача до суду з позовом) у встановлений п. 2.2 договору термін сторонами спору суду не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем оплачено комунальні послуги у суму 1005,62 грн. після порушення провадження у справі (платіжне доручення №7 від 16.05.2016р.).

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 1005,62 грн., відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 1005,62 грн. боргу відповідно до вимог п. 1 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, заборгованість відповідача станом на 08.06.2016р. (день прийняття рішення у справі) за спожиті комунальні послуги з 01.10.2012р. по 30.06.2014р. складає 1584,27 грн.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин і норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу за договором в сумі 1584,27 грн. підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, визначеному статтями 33, 36 ГПК України, не спростовано.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 89,95 коп. основної заборгованості, що нарахована за період з липня 2014р. по вересень 2014 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що договір оренди закінчив свою дію 30.06.2014р. Фактично відповідач займав орендоване приміщення та споживав комунальні послуги до 30.06.2014р., заборгованість відповідача за договором складає 1584,27 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 89,95 грн. не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Як зазначалося вище, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та втрат від інфляції. Розглядаючи ці вимоги суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що у правовідносинах сторін має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, є правомірними.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 11.11.2012 - 10.12.2012 922.47 0.999 -0.92 921.55 11.12.2012 - 10.01.2013 2332.57 1.002 4.67 2337.24 11.01.2013 - 10.02.2013 4583.6 1.002 9.17 4592.77 11.02.2013 - 10.03.2013 6610.0 0.999 -6.61 6603.39 11.03.2013 - 10.04.2013 8220.5 1.000 0.00 8220.50 11.04.2013 - 10.05.2013 10266.83 1.000 0.00 10266.83 11.05.2013 - 10.06.2013 10829.34 1.001 10.83 10840.17 11.06.2013 - 10.07.2013 10908.84 1.000 0.00 10908.84 11.07.2013 - 10.08.2013 10978.8 0.999 -10.98 10967.82 11.08.2013 - 10.09.2013 11058.30 0.993 -77.41 10980.89 11.09.2013 - 10.10.2013 11134.62 1.000 0.00 11134.62 11.10.2013 - 10.11.2013 11214.12 1.004 44.86 11258.98 11.11.2013 - 10.12.2013 12666.86 1.002 25.33 12692.19 11.12.2013 - 25.12.2013 14270.87 1.005 71.35 14342.22 27.12.2013 - 10.01.2014 3056.98 1.000 0.00 3056.98 11.01.2014 - 10.02.2014 5151.31 1.002 10.30 5161.61 11.02.2014 - 05.03.2014 7580.27 1.006 45.48 7625.75 07.03.2014 - 10.03.2014 3950.53 1.000 0.00 3950.53 11.03.2014 - 10.04.2014 5581.44 1.022 122.79 5704.23 11.04.2014 - 13.04.2014 7218.77 1.000 0.00 7218.77 15.04.2014 - 28.04.2014 4789.81 1.033 158.06 4947.87 30.04.2014 - 10.05.2014 3158.9 1.000 0.00 3158.90 11.05.2014 - 05.06.2014 3863.83 1.038 146.83 4010.66 07.06.2014 - 10.06.2014 2226.5 1.000 0.00 2226.50 11.06.2014 - 10.07.2014 2419.32 1.010 24.19 2443.51 11.07.2014 - 31.03.2016 2589.89 1.628 1626.68 4216.57 Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 2204,62 грн.

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 922.47 11.11.2012 - 10.12.2012 30 3 % 2.27 2332.57 11.12.2012 - 10.01.2013 31 3 % 5.94 4583.6 11.01.2013 - 10.02.2013 31 3 % 11.68 6610.0 11.02.2013 - 10.03.2013 28 3 % 15.21 8220.5 11.03.2013 - 10.04.2013 31 3 % 20.95 10266.83 11.04.2013 - 10.05.2013 30 3 % 25.32 10829.34 11.05.2013 - 10.06.2013 31 3 % 27.59 10908.84 11.06.2013 - 10.07.2013 30 3 % 26.90 10978.8 11.07.2013 - 10.08.2013 31 3 % 27.97 11058.30 11.08.2013 - 10.09.2013 31 3 % 28.18 11134.62 11.09.2013 - 10.10.2013 30 3 % 27.46 11214.12 11.10.2013 - 10.11.2013 31 3 % 28.57 12666.86 11.11.2013 - 10.12.2013 30 3 % 31.23 14270.87 11.12.2013 - 25.12.2013 15 3 % 17.59 3056.98 27.12.2013 - 10.01.2014 15 3 % 3.77 5151.31 11.01.2014 - 10.02.2014 31 3 % 13.13 7580.27 11.02.2014 - 05.03.2014 23 3 % 14.33 3950.53 07.03.2014 - 10.03.2014 4 3 % 1.30 5581.44 11.03.2014 - 10.04.2014 31 3 % 14.22 7218.77 11.04.2014 - 13.04.2014 3 3 % 1.78 4789.81 15.04.2014 - 28.04.2014 14 3 % 5.51 3158.9 30.04.2014 - 10.05.2014 11 3 % 2.86 3863.83 11.05.2014 - 05.06.2014 26 3 % 8.26 2226.5 07.06.2014 - 10.06.2014 4 3 % 0.73 2419.32 11.06.2014 - 10.07.2014 30 3 % 5.97 2589.89 11.07.2014 - 31.03.2016 630 3 % 134.11 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 502,83 грн.

Разом з тим, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в меншому розмірі також є правом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, як особи інтереси якої порушені. У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 488,70 грн. та інфляційних у розмірі 1923,68 грн. підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем спростував не в повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме: 1584,47 грн. - основний борг, 488,70 грн. - 3% річних та 1923,68 грн. - інфляційні. В частині стягнення 1005,62грн. провадження підлягає припиненню на підставі вимог п. 1 1 ст. 80 ГПК України. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 89,95 грн. - відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, п. 1 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з Християнської релігійної громади у Дніпровському районі міста Києва (02218, м. Київ, вулиця Райдужна, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 25695730) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вулиця Челябінська, будинок 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) заборгованість у розмірі 1584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 47 коп.; 3% річних у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 70 коп.; інфляційні у розмірі 1923 (одна тисяча дев'ятсот двадцять три) грн. 68 коп.; судовий збір у розмірі 1353(одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 71 коп.

3. В частині стягнення 1005,62 грн. основного боргу провадження припинити.

4. У задоволенні позовних вимог про стягнення 89,95 грн. - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.06.2016р.

Суддя В.В. Князьков