Рішення

від 30.05.2016 по справі 911/1590/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа № 911/1590/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськпромпостачання»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекспреміум»

про стягнення 436013,03 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (договір № 3 від 25.05.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 04/16 від 25.04.2016 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алчевськпромпостачання» (далі - ТОВ «Альчевськпромпостачання», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекспреміум» (далі - ТОВ «Лекспреміум», відповідач) про стягнення 436013,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № ЛК-9 від 19.05.2015 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 436013,06 грн. основного боргу, а також судовий збір.

27.05.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 11272/16 від 27.05.2016 р.), за змістом якого відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що ТОВ «Лекспреміум» знаходиться у важкому фінансовому стані, у зв'язку з чим не має можливості на даний час сплатити заборгованість перед позивачем.

У судовому засіданні 30.05.2016 р. до суду від представника ТОВ «Алчевськпромпостачання» було подано заяву б/н, б/д (вх. № 11349 від 30.05.2016 р.) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 436013,03 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

За таких обставин суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням заяви б/н, б/д (вх. № 11349 від 30.05.2016 р.) про зменшення розміру позовних вимог, а саме - про стягнення з відповідача 436013,03 грн. основного боргу.

У судовому засіданні 30.05.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримував, з урахуванням заяви б/н, б/д (вх. № 11349 від 30.05.2016 р.) про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2016 р. заявила про визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 30.05.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алчевськпромпостачання» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лекспреміум» (покупець) був укладений договір поставки № ЛК-9, відповідно до якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача запчастини, комплектуючі, будівельні матеріали (товар) в асортименті, кількості за ціною в українській гривні. Підтвердження факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є підписання сторонами видаткових накладних (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту його отримання та підписання видаткових накладних.

Згідно п. 4.1 договору сторони визначають вартість товара у видаткових накладних. Всі оплати по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів протягом 3-х банківських днів з моменту підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.05.2016 р. включно.

У відповідності до умов договору № ЛК-9 від 19.05.2015 р. у період з серпня 2015 р. по вересень 2015 р. позивачем було поставлено у власність відповідача будівельні матеріали загальною вартістю 436013,06 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними: № 10 від 21.08.2015 р. на суму 53997,95 грн.; № 8 від 21.08.2015 р. на суму 33514,94 грн.; № 11 від 31.08.2015 р. на суму 45354,24 грн.; № 1 від 01.09.2015 р. на суму 54002,05 грн.; № 2 від 03.09.2015 р. на суму 51167,16 грн.; № 3 від 09.09.2015 р. на суму 40953,60 грн.; № 4 від 14.09.2015 р. на суму 40743,36 грн.; № 5 від 17.09.2015 р. на суму 4440,00 грн.; № 6 від 23.09.2015 р. на суму 48173,76 грн.; № 8 від 29.09.2015 р. на суму 6652,80 грн.; № 7 від 29.09.2015 р. на суму 57013,20 грн.

Крім того, позивач надіслав відповідачу претензію № 09/11 від 09.11.2015 р. з проханням перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «Алчевськпромпостачання» заборгованість за договором № ЛК-9 від 19.05.2015 р.

Відповідачем було надіслано ТОВ «Алчевськпромпостачання» відповідь на претензію № 23 від 11.11.2015 р., відповідно до якої відповідач зазначав, що заборгованість за договором поставки № ЛК-9 від 19.05.2015 р. визнає в повному обсязі, проте на даний час не має можливості сплатити заборгованість через брак коштів.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за поставлений товар за договором № ЛК-9 від 19.05.2015 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем був поданий до суду відзив б/н, б/д (вх. № 11272/16 від 27.05.2016 р.), за змістом якого ТОВ «Лекспреміум» визнає позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного та встановлення наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 436013,03 грн., визнаної ТОВ «Лекспреміум», позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекспреміум» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 86, код 39735625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськпромпостачання» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 86, офіс 2, код 35038148) - 436013 (чотириста тридцять шість тисяч тринадцять) грн. 03 коп. основного боргу, 6541 (шість тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 06.06.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна