Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/6552/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016№910/6552/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6552/16

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, м. Київ,

до Управління охорони здоров'я Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ,

про стягнення 14 664,81 грн.,

за участю представників:

позивача - Зацепіна С.С. (довіреність від 04.01.2016 №47-11);

відповідача - не з'явився.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Управління охорони здоров'я Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління) 14 664,81 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2012 №460072 та на послуги водопостачання та водовідведення від 08.07.2003 №02723/2-04.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: позивач на підставі договорів тепло- та водопостачальними організаціями (публічне акціонерне товариство «Київенерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція», публічне акціонерне товариство Акціонерна компанії «Київводоканал») приєднав до своєї мережі відповідача як субабонента та надав відповідачу послуги з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання, а також холодної води на підігрів, а відповідач фактично споживав послуги, але не здійснював оплату за їх споживання; не здійснивши повну оплату спожитих комунальних послуг позивачу як балансоутримувачу будинку, відповідач тим самим зберіг за рахунок позивача власні кошти у розмірі вартості фактично наданих та спожитих комунальних послуг без достатніх для цього підстав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2016 порушено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 12.04.2016 та від 16.05.2016 були надіслані відповідачу на адресу (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3-Г), зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверт повернення з відміткою відділення поштового зв'язку «вибули» з юридичної адреси відповідача.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.06.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статуту Підприємства предметом діяльності позивача є забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами, виробниками та виконавцями послуг з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг на користь виконавців послуг згідно з договорами.

Управління займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3-Г.

Підприємство на підставі договорів тепло та водопостачальними організаціями (публічне акціонерне товариство «Київенерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Єврореконструкція», публічне акціонерне товариство Акціонерна компанії «Київводоканал») приєднав до своєї мережі відповідача як субабонента та надав відповідачу послуги з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання.

За твердженнями позивача, ним було надано відповідачу комунальні послуги за період з 01.10.2008 по 30.04.2011 на загальну суму 125 813,67 грн., з яких: за послуги з центрального опалення - 95 471,93 грн.; з гарячого водопостачання - 29 472,75 грн.; холодної води на підігрів - 868,99 грн.

Відповідачем було частково сплачено надані позивачем послуги у сумі 111 148,86 грн.

Позивачем 24.02.2016 надіслано відповідачу претензію-вимогу від 22.02.2016 №47-398, в якій Підприємство вимагало у семиденний термін сплати заборгованість у сумі 14 664,81 грн.

Управління відповіді на вказану претензію-вимогу не надіслало.

Позивач у зверненні до суду з даним позовом, посилаючись на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зазначає про те, що Управління зберегло за рахунок Підприємства кошти без достатніх для цього підстав і просить стягнути 14 664,81 грн. як безпідставно набуте майно.

Разом з тим, кошти, які Підприємство просить стягнути з Управління є заборгованістю за надані послуги центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання, а також холодної води на підігрів.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статі 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сторонами укладено усний договір надання послуг.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене судом встановлено достатньо підстав для стягнення з Управління 14 664,81 грн. як заборгованості за фактично надані послуги.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Управління явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечило, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надало.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3-Г; ідентифікаційний код 26125495) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 03366612): 14 664 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 81 коп. заборгованості і 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2015.

Суддя О. Марченко