Рішення

від 07.06.2016 по справі 915/398/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 915/398/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Харківська область, Харківський р-н, с. Горбані, вул. Шолохова, 67

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Завод композитних матеріалів В«АНОРАВ» , 54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5

про: стягнення 281622,75 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №771 від 03.06.2016 року, ОСОБА_1

від відповідача: представник не з'явився

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою, в якій просить:

1. Розірвати договір № 013/15 від 28 квітня 2015 року укладений між ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

2. Розірвати договір № 131/15 від 26.01.2015 року укладений між ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

3. Стягнути з ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 заборгованість по договору № 013/15 від 28 квітня 2015 року у розмірі 248115,00грн.

4. Стягнути з ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по договору № 131/15 від 26.01.2015 року у розмірі 20100,00 грн.

5. Стягнути з ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 неустойку (пеню) по договору № 013/15 від 28 квітня 2015 року у розмірі 13410,00 грн.

6. Стягнути з ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 неустойку (пеню) по договору № 131/15 від 26.01.2015 року у розмірі 1000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.04.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 року позивні вимоги в частині розірвання договорів № 013/15 від 28 квітня 2015 року, № 131/15 від 26.01.2015 року укладених між ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 залишено без розгляду.

У судовому засіданні 07.06.2016 року позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1005,00 грн. пені за договором № 131/15 від 26.01.2015 року, 12405,75 грн. пені за договором № 013/15 від 28.04.2015 року.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Завод композитних матеріалів В«АНОРА" на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 заборгованості по договору № 013/15 від 28 квітня 2015 року у розмірі 248115,00грн., заборгованість по договору № 131/15 від 26.01.2015 року у розмірі 20100,00 грн., неустойки (пені) по договору № 013/15 від 28 квітня 2015 року у розмірі 12405,75 грн., неустойки (пені) по договору № 131/15 від 26.01.2015 року у розмірі 1005,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

28.04.2015р. між сторонами у справі був укладений договір № 013/15 на розробку, проектування та поставку продукції, на виконання умов якого позивач сплатив на користь відповідача передплату в сумі 2488115,00 грн.

26.01.2015 року між сторонами у справі був укладений договір № 131/15 на розробку проектно-конструкторської документації на геокупол, на виконання умов якого позивач сплатив на користь відповідача передплату в сумі 20100,00 грн.

Відповідач належним чином не виконав покладені на нього обов'язки щодо своєчасного виготовлення та поставки продукції за договорами № 131/15 від 26.01.2015 року та № 013/15 від 28.04.2015 року.

29.12.2015 року позивач направив відповідачу претензію № 1, де зазначалося про необхідність повернення передплати в загальному розмірі 268215,00 грн.

Відповідач суму передплати за договорами № 131/15 від 26.01.2015 року та № 013/15 від 28.04.2015 року не повернув, що змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) в сумі 1005,00 грн. за договором № 131/15 від 26.01.2015 року, в сумі 12405,75 грн. за договором № 013/15 від 28.04.2015 року.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвали господарського суду від 07.04.2016р. та від 24.05.2016р. були направлені на юридичну адресу відповідача / 54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5/, отже він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвали господарського суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

28 квітня 2015 року між сторонами був укладений договір № 013/15, згідно якого відповідач, як постачальник, зобов'язався розробити, спроектувати, виготовити та поставити, а також якщо це вказано в специфікації, здійснити монтажні пуско - наладочні роботи, а позивач, як замовник, зобов'язався прийняти і оплатити продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування асортимент кількість та ціна продукції встановлюється сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями протягом строку дії даного договору. На поставку кожної партії продукції сторони підписують специфікацію. Якщо специфікація містить положення, які відрізняються від положень даного договору, до відносин між сторонами застосовуються положення, що зазначені у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 3.3 договору порядок оплати продукції сторони встановили у специфікаціях. Також, домовились, що датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.6 договору).

Крім того, сторони дійшли згоди, що сторони несуть відповідальність за невиконання або не належне виконання умов по договору у відповідності з діючим законодавством України (п.6.1 договору); так, за просрочку поставки або недопоставки продукції постачальник виплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції за кожен день просрочки, але не більше 5% від загальної вартості продукції (п.6.5 договору).

За умовами Специфікації № АФ-003/15 (додаток до договору № 013/15), постачальник зобов'язався поставити, а замовник прийняти і оплатити наступну продукції, а саме - геокупол, площею 314 кв.м. загальною вартістю 312000,00 грн.. Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачена передплата в розмірі 50 % від загальної суми специфікації протягом одного календарного дня з моменту підписання специфікації, передоплата в розмірі 25 % від загальної суми даної специфікації протягом одного календарного дня з моменту письмового повідомлення про готовність конструкції, передоплата 15 % протягом одного календарного дня з моменту письмового повідомлення замовника про готовність геокупола до монтажу , остаточна оплата в розмірі 10% від вартості даної специфікації, протягом 1 календарного дня, з моменту підписання акту приймання - передачі виконаних робіт по монтажу купола (п.3.5). Загальний строк виконання робіт по проектуванню і виготовленню та монтажу геокупола становить 22 робочих дня (п. 6.1).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач платіжним дорученням від 29.04.2015 року сплатив на користь відповідача 146000,00 грн., платіжним дорученням від 23.05.2015 року сплатив на користь відповідача 102115,00 грн. (а.с. 12, 13).

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами договору та специфікації, а саме - відповідач не розробив та не поставив позивачу продукцію (геокупол).

26 січня 2015 року між сторонами був укладений договір № 131/15 згідно якого відповідач, як постачальник, зобов'язався розробити, спроектувати, виготовити та поставити, а також якщо це вказано в специфікації, здійснити монтажні пуско - наладочні роботи, а позивач, як замовник, зобов'язався прийняти і оплатити продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором. Відповідно до п. 1.2 договору найменування асортимент кількість та ціна продукції встановлюється сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями протягом строку дії даного договору. На поставку кожної партії продукції сторони підписують специфікацію. Якщо специфікація містить положення, які відрізняються від положень даного договору, до відносин між сторонами застосовуються положення, що зазначені у відповідній специфікації.

Порядок оплати продукції сторони встановили у специфікаціях (п. 3.3 договору) ОСОБА_2 оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.6 договору).

Крім того, сторони дійшли згоди, що сторони несуть відповідальність за невиконання або не належне виконання умов по договору у відповідності з діючим законодавством України (п.6.1 договору); так, за просрочку поставки або недопоставки продукції постачальник виплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції за кожен день просрочки, але не більше 5% від загальної вартості продукції (п.6.5 договору).

За умовами Специфікації № 1 (додаток до договору № 131/15), постачальник зобов'язався поставити, а замовник прийняти і оплатити наступну продукцію: розробка проектно-конструкторської документації на геокупол, площею 314 кв.м. Загальна вартість специфікації 25500,00 грн.. Пунктами 3.2, 3.3 специфікації передбачена передплата:

- в розмірі 20 % протягом п'яти календарних днів з моменту підписання специфікації

- в розмірі 20 % протягом одного календарного дня з моменту підписання акту виконаних робіт згідно п. 4.1 специфікації,

- в розмірі 40% після підписання акту прийому передачі виконаних робіт згідно п. 4.2 специфікації,

- в розмірі 20% остаточна оплата після підписання акту прийому - передачі проектно- конструкторської документації.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору позивач платіжним дорученням від 28.01.2015 року сплатив на користь відповідача 5100,00 грн., платіжним дорученням від 14.04.2015 року сплатив на користь відповідача 15000,00 грн. (а.с. 23, 24). Всього за договором № 131/15 відповідачем здійснена передплата в сумі 20100,00 грн.

Відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо розробки проектно-конструкторської документації на геокупол, площею 314 кв.м.

29.12.2015 року позивач направив відповідачу претензію № 1 з вимогою повернути передплату в загальному розмірі 268215,00 грн. (248115,00 грн. за договором № 013/15, 20100,00 грн. за договором № 131/15).

Відповідач суму передплати за договорами № 131/15 від 26.01.2015 року та № 013/15 від 28.04.2015 року не повернув.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 013/15 становить 248115,00 грн., за договором № 131/15 становить 20100,00 грн.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України обумовлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 2 статті 849 ЦК України передбачає, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За змістом ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За правилами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно норм ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду докази, які свідчать про належне та вчасне виконання взятих на себе зобов'язань за договором перед позивачем.

За правилами ж ст. 610, п.1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача до відповідача щодо стягнення (повернення) попередньої оплати за невиконання умов договору № 013/15 в розмірі 248115,00 грн., умов договору № 131/15 в розмірі 20100,00 грн. є цілком обґрунтованими.

Як вище було зазначено, умовами пунктів 6.5 договорів сторони передбачили, що за прострочку поставки або недопоставки продукції постачальник сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції за кожен день построчки але не більше 5% від загальної вартості продукції.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив нарахування позивачем до стягнення розміру пені в сумі 1005,00 грн. за договором № 131/15, в сумі 12405,75 грн. за договором № 013/15 і дійшов висновку про правомірність та правильність здійсненого розрахунку.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Завод композитних матеріалів В«АНОРАВ» /54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5, код 39389060/ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /Харківська область, Харківський р-н, с. Горбані, вул. Шолохова, 67, код 2932601351/ заборгованість по договору № 013/15 від 28 квітня 2015 року у розмірі 248115,00грн., заборгованість по договору № 131/15 від 26.01.2015 року у розмірі 20100,00 грн., неустойку (пеню) по договору № 013/15 від 28 квітня 2015 року у розмірі 12405,75 грн., неустойку (пеню) по договору № 131/15 від 26.01.2015 року у розмірі 1005,00 грн., 4224,39 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2016р.

Суддя Л.I. Васильєва